Втекти з міських джунглів. Учені кажуть, що заміське життя не зробить нас щасливими

Дослідження Г'юстонського університету показало, що мешканці сільської місцевості не більше задоволені своїм життям, ніж мешканці міських районів. Сільські жителі США не вважали своє життя більш значущим, а також були більш тривожними, депресивними та невротичними, пише News Max.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Серед причин цього — брак спеціалістів у галузі психічного здоров'я, і дослідники наголосили на сплеску закриття сільських лікарень із 2010 року. Згідно з дослідженням, майже у 85% усіх сільських округів не вистачає фахівців у галузі психічного здоров'я, хоча сільські жителі, мабуть, потребують більшої кількості психологічних послуг.

"Дуже важливо покращити доступ до психологічних послуг у віддалених районах і визначити, як можна використовувати характеристики та цінності сільських спільнот для зміцнення позитивного психологічного здоров'я", — сказала дослідниця Олівія Атертон, доцентка кафедри психології Г'юстонського університету.

Атертон і її колеги проаналізували дані двох великих тривалих досліджень американців: середнього віку в США (MIDUS) і дослідження здоров'я та виходу на пенсію (HRS).

Вони дивилися, чи були різні рівні та зміни в екстраверсії, приємності, відкритості, сумлінності й невротизмі. Вони також вивчили, чи були відмінності чи зміни в психологічному добробуті й задоволеності життям у дорослому віці.

"Із огляду на далекосяжні наслідки нерівності в стані здоров'я у сільських районах для окремих осіб, сімей і громад існує нагальна необхідність у виявленні психологічних, соціальних і структурних механізмів, відповідальних за нерівність, і способів впливу на ці механізми для покращення здоров'я населення", — сказав Атертон у пресрелізі університету.

Раніше Фокус писав про те, що тепер лікарі здатні визначати психологічні розлади з аналізу крові. Дослідники розробили аналіз крові, що дозволяє визначити ризик розвитку тривожності в людини, а також визначити ступінь її тяжкості й оптимальний курс лікування.