Божественне втручання. Вчені розповіли, чому демократії та свободі важко ужитися з релігією

У недавньому дослідженні вчені з Копенгагенського та Лундського університетів зосередилися на вивченні історичної ролі, яку релігія відіграла у політиці, і того, що її все ще можна використовувати для легітимації та виправдання політичної влади у деяких суспільствах, пише IFLScience.

Важко заперечувати роль, яку релігія зіграла в історії. Для прикладу Закони Хаммурапі, які є одним із перших письмових юридичних документів, датований 1750 роком до н.е. Вавилонський юридичний документ починається з визначення Хаммурапі як свого правителя та посередника на землі. Дане зведення законів, власне, є яскравим прикладом "божественної легітимації ", коли імператор здатний звертатися до могутніх богів, щоб виправдати свої укази й рішення.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У сучасному світі одним із яскравих прикладів можна вважати закони шаріату, які також показують, як релігійна доктрина здатна впливати на політику. Крім того, можна згадати роль, яку офіційні державні відомства у справах релігії відіграють у США, Росії та Камбоджі.

Попри те, яку роль релігія відіграє в історії та сучасному суспільстві, вчені дійшли висновку, що було проведено вкрай мало систематичних досліджень коренів інституціоналізації та причин, через які релігійний вплив все ще зберігається в деяких суспільствах. Цю помилку вирішили виправити доцентка кафедри економіки Копенгагенського університету Жанет Сіндінг Бенцен та її колега Гюнес Гокмен із Лундського університету.

Під час дослідження вони зібрали дані про релігії у 1265 досучасних суспільствах, а потім порівняли їх із поточними даними про релігійні закони у 176 країнах. Інформація була взята з Асоціації архівів релігійних даних (ARDA).

За словами Бенцен, дані дозволили вченим порівняти суспільство зі схожими характеристиками:

• мовна група;
• рівень складності;
• спосіб існування;
• рівень розвитку;
• територія (знаходяться на одному континенті).

Вчені зазначають, що у суспільствах, схожих за всіма цими параметрами, нерівність може значною мірою відрізнятися. Дані свідчать про те, що суспільства з великою соціальною нерівністю з більшою ймовірністю поклонятимуться богам з характером домінанта. Дослідження показує, що моралізація і боже покарання працюють набагато ефективніше як засіб влади, тоді як духи, що не здатні карати, виявляються марними для цього.

Результати дослідження також свідчать про те, що товариства з історичною вірою у вищих богів з більшою ймовірністю будуть дискримінувати й віддавати перевагу певним групам. Це можуть бути закони:

• що обмежують права жінок;
• що забороняють гомосексуальність;
• що забороняють богохульство;
• що розповсюджують привілеї.

Ще одне відкриття у цьому дослідженні стосується автократичних держав — систем правління, у яких абсолютна влада зосереджена у руках однієї людини чи групи осіб. Аналіз Бенцен та Гокмана показує, що автократія використовує релігію, щоб забезпечити та узаконити свою владу.

Дослідники вважають, що опора на божественну легітимність може призвести до збереження автократії, оскільки подібні процеси часто є антитезою демократії, що знижує шанси на демократизацію. Це призведе до того, що автократії створять більше інституцій для підтримки релігії, щоб зміцнити свою владу.

Автори дослідження стверджують, що цей аналіз є серйозним попередженням для людства. Адже у світі, де релігія та популізм перебувають на піднесенні, важливо розуміти коріння таких тенденцій. Водночас вчені уточнюють, що релігія не завжди є негативною силою у суспільстві — вона також може приносити позитивні зміни, зокрема:

• зняття стресу;
• особисту надію;
• почуття спільності.

Однак небезпека полягає в тому, що вона може бути використана у власних зловмисних цілях. Існує безліч досліджень, які показують, що релігія може позитивно впливати на загальний добробут людей, автори дослідження лише хотіли показати її "іншу сторону".

Раніше Фокус писав про те, що привиди порушують закони фізики, а богів — вигадали: чому ми віримо в надприродне.