Солодкий танець смерті. Найнебезпечніший взаємозв'язок цукру, діабету й раку виявили вчені

Зовсім недавно вчені спантеличили себе та наукову спільноту, виявивши дивний зв'язок між цукром, діабетом і раком. Про дивовижне відкриття, яке дає надію на краще розуміння цих хвороб і розробку ефективніших методів їх лікування, пише SciTechDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Повернімося на секунду трохи назад у часі, щоб краще зрозуміти важливість останнього відкриття й масштаби прориву в розумінні цих захворювань. Усе почалося в 1920-х роках, коли лікарі виявили, що сеча хворих на рак має солодкуватий запах. Це пояснювалося тим, що в їхній крові рівень цукру був вищим, ніж зазвичай. Але причина цього явища довгі роки залишалася загадкою.

Сьогодні група дослідників, серед яких була Лікке Сілоу, розгадала цю загадку. Вони виявили, що організм онкологічних хворих не так добре реагує на гормон, званий інсуліном. Завдання інсуліну — допомагати організму регулювати рівень цукру. Але у хворих на рак клітини ніби ігнорують цей гормон. Тому їхній організм змушений виробляти більше інсуліну, щоб виконати ту саму роботу.

Усі ми все частіше чуємо про діабет 2-го типу. Це захворювання, за якого люди стикаються з аналогічною проблемою — їхній організм також погано реагує на інсулін. Симптомами цього захворювання можуть бути відчуття втоми, сильна спрага та часті походи в туалет. Для онкологічних хворих ці симптоми можуть бути непомітними, оскільки втома для них — звичайне явище.

І ось тут усе написане вище стає дуже взаємопов'язаним, цікавим для науки та страшним для звичайних людей. Під час дослідження з'ясувалося, що інсулін, будучи корисним, може також викликати прискорений ріст ракових клітин. Це викликає серйозну заклопотаність, оскільки якщо в онкологічного хворого високий рівень інсуліну, то це може різко та сильно погіршити його стан. Але на цьому тривожний взаємозв'язок захворювань не закінчується. Якщо організм не реагує на інсулін належним чином, це може призвести до втрати м'язової маси. Це дуже погана новина, особливо для онкологічних хворих, яким часто просто життєво необхідна ця втрачена сила.

Із огляду на все це, професорка Сілоу радить лікарям, які лікують онкологічні захворювання, перевіряти рівень цукру у своїх пацієнтів. Навіть якщо вони видаються нормальними, може мати місце прихована інсулінорезистентність. У разі її виявлення лікування набуває вирішального значення. Зрештою, на щастя, ми вже знаємо, як керувати інсулінорезистентністю, але не підозрювали, що це важливо і для онкологічних хворих.

Однак досі залишаються множинні питання. Хто саме з онкологічних хворих частіше стикається з цією проблемою? Чи пов'язана вона з конкретними видами раку або його лікуванням? Професорка Сілоу сподівається, що майбутні дослідження проллють на це світло.

Коротенько можна сказати, що отримані результати свідчать про несподіваний і критично важливий зв'язок між цукром, раком і діабетом. Із огляду на нього, системи охорони здоров'я та наука можуть прокласти шлях до поліпшення догляду й лікування онкологічних хворих, у рази підвищивши їхні шанси на виживання.

Раніше Фокус писав про те, що з віком робота мозку сповільнюється, і це позитивно впливає на наш моральний стан. Дані нового дослідження не тільки висвітлили позитивні сторони старіння, а й дали змогу зробити прорив у вивченні старіння мозку, відкривши нові способи збереження когнітивних функцій і відтермінування настання деменції.

Також Фокус писав про те, що ліки від тиску можуть допомогти відстрочити старість. Можливо, наука й не відкрила таблетку вічної молодості, але поширений препарат від гіпертонії подає надії на ефективне уповільнення старіння, згідно з дослідженням.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.