Упоратися з усім і досягти успіху. Простий спосіб залишатися бадьорим протягом доби

У кожного з нас бували такі дні або ночі, коли спати було просто неможливо. Чи-то майбутній іспит, чи-то дитина, яка плаче, чи-то нескінченна робоча зміна — іноді нам просто доводиться перемагати себе. Про те, як найкраще подрімати, щоб відновити сили, розповіли вчені, надавши результати недавнього дослідження, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідниця з Університету Хіросіми, що в Японії, Санае Оріяма вирішила глибше вивчити питання про те, яка тривалість сну найоптимальніша для того, щоб ми не втомлювалися під час тривалих нічних змін. Вона вивчила результати трьох попередніх досліджень, щоб зрозуміти, як 30-, 90- і 120-хвилинний сон впливає на пильність під час 16-годинної нічної зміни.

Те, що вона виявила, може вас здивувати. Виявилося, що замість одного тривалого сну найкраще допомагає поєднання 90-хвилинного і 30-хвилинного сну. Така комбінація допомогла людям почуватися бадьорішими та менш втомленими, ніж ті, хто подрімав усі 120 хвилин разом.

Проаналізувавши всі тонкощі денного сну, Оріяма радить подрімати 90 хвилин, щоб зберегти бадьорість надовго, а також 30 хвилин, щоб не допустити втоми та занепаду швидкості реакції. Таке поєднання сну може стати ключовим для тих, кому необхідно бути активним і уважним у ранні ранкові години.

Щоб отримати такі результати, Оріяма спостерігала за 41 людиною. Деякі з них не спали взагалі, інші спали по 2 години, а треті спали по два рази в різний час. Щоб оцінити, наскільки добре вони працювали після сну, їм давали завдання щогодини протягом ночі, а також оцінювали рівень їхньої власної втоми.

Цікаво, що ті, хто подрімав лише один раз, починали відчувати сонливість близько 4:00 ранку. А ось ті, хто подрімав двічі, досягали успіху у виконанні поставлених завдань, оскільки в них сонливість наступала тільки о 6 годині ранку. І хоча всі групи відчували деяку втому з 4 до 9 години ранку, ті, хто подрімав двічі, відчували її менш інтенсивно, ніж ті, хто подрімав один раз.

Слід зазначити, що дрімота необов'язково підвищувала продуктивність під час виконання завдань. Ті, кому знадобилося трохи більше часу, щоб заснути під час 90-хвилинного сну, не показали таких же високих результатів. Можливо, це пов'язано з тим, що наш організм має природний 90-хвилинний цикл сну. Переривання цього циклу може дещо порушити його.

І хоча всі ми знаємо, що засиджуватися допізна — не найкраще для здоров'я, іноді це необхідно. Наприклад, в особливо напружені періоди співробітники систем охорони здоров'я можуть спати не більш ніж дві години за 16-годинну зміну. Результати дослідження Оріями можуть допомогти їм і багатьом іншим людям, які опинилися в подібній ситуації, максимально ефективно використовувати ці дорогоцінні хвилини сну.

Водночас Оріяма зазначає, що необхідно провести додаткові дослідження, щоб визначити оптимальний час і графік сну для тривалих змін. Але її дослідження стосується не тільки працівників, які працюють у нічну зміну. Будь-яка людина, яка відчуває нестачу сну, наприклад, молоді мами, може отримати користь із цієї стратегії.

Раніше Фокус писав про те, яка температура в кімнаті найкраще допоможе добре виспатися. Дослідники виявили, що ефективність нічного відпочинку залежить від температури в спальні — існує ідеальний діапазон.

Також Фокус писав про причини, чому ми іноді почуваємося розбитими після денного сну. Не кожен сон іде на користь людському організму — кілька важливих нюансів допоможуть поліпшити післяобідній відпочинок.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.