Підводний камінь мудрості: погоду майбутнього визначають за допомогою скам'янілості у вухах риби

Морські біологи досягли значних успіхів у розумінні того, як тварини адаптуються до середовища проживання, особливо в умовах зміни клімату. Останні дослідження присвячені унікальному аспекту анатомії риб: каменеподібній структурі в їхньому вусі, відомій як отоліт. Ця структура, подібно до кілець дерев, дає змогу визначити вік риби, а завдяки сучасним методам, розробленим у Саутгемптонському університеті, тепер можна також отримати уявлення про історію метаболізму риби, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Прорив команди вчених полягає в розшифровці хімічного складу отолітів для визначення енергетичних витрат риби протягом її життя. Цей метод дає змогу по-новому поглянути на те, як риби, наприклад атлантичний синьоперий тунець, розпоряджаються своєю енергією у відповідь на зміни довкілля, зокрема на коливання температури.

Температура відіграє вирішальну роль у швидкості метаболізму тварин, впливаючи на їхній ріст і розмноження. Наприклад, у тепліших водах тварини можуть витрачати більше енергії на виживання, залишаючи менше на зростання. Це явище можна порівняти з тим, як інфляція впливає на бюджети людей, коли зростання витрат обмежує дискреційні витрати.

Однак вплив температурних змін на різні види тварин неоднаковий, подібно до того як люди з різними фінансовими можливостями по-різному переносять інфляцію. Деякі тварини можуть пристосуватися до помірного підвищення температури, в той час як інші, що живуть біля верхньої межі своєї термостійкості, зазнають більш серйозних труднощів.

Дослідження показує, з якими унікальними проблемами стикаються різні популяції атлантичного синього тунця — виду, відомого своїми значними розмірами і швидкістю, а також здатністю виживати в холодніших водах порівняно з іншими тунцями. Популяції атлантичного синього тунця, які історично піддавалися надмірному вилову, останнім часом демонструють ознаки відновлення, проте це відновлення відбувається нерівномірно по всій Атлантиці. Потенційно така нерівність пов'язана з коливаннями температури, що впливають на швидкість метаболізму молодого тунця, причому в тепліших водах вона зазнає більше труднощів.

Тривожний висновок дослідження полягає в тому, що навіть скромні прогнози зміни клімату можуть призвести до того, що в найближчі 50 років температура в значній частині Середземного моря, яке є критично важливим середовищем існування тунця, перевищить порогове значення в 28°С. Така зміна являє собою істотну загрозу для відновлення виду, що вимагає розроблення довгострокових стратегій з його збереження.

У міру підвищення температури океану сині тунці можуть переміщати свої нерестовища в холодніші регіони, що може збільшити ризик їхнього ненавмисного вилову з промисловою метою. Доля синього тунця, цінного кулінарного делікатесу, підкреслює ширші проблеми, з якими стикається морська фауна в умовах зміни клімату.

Раніше Фокус писав про причини нападу акул на людей. Гевін Нейлор, дослідник акул з Університету Флориди, пояснив, що іноді галасливі люди видають сигнали, схожі на ті, які виходять від риб'ячих косяків.

Також Фокус писав про те, що біля берегів Канади акули масово викидаються на берег, але на думку вчених, це добре. Тільки за останній рік кількість найгрізніших хижаків в океані, викинутих на берег Канади, істотно зросла. Але дослідники не вважають це проблемою.