Купідон ні до чого. Учені зрозуміли, як виникають почуття і чому так боляче розлучатися

любов, стосунки
Фото: Getty Images | Учені розкрили секрет того, як виникає кохання

Дослідники вважають, що виявили біологічну ознаку бажання, що лежить в основі міцних зв'язків.

Романтичні стосунки й біль під час розставання описані в безлічі романів і показані в безлічі фільмів. Вчені століттями намагаються розгадати таємницю цих почуттів і того, як вони виникають у людей. Тепер дослідники вважають, що змогли виявити біологічну ознаку бажання, що лежить в основі міцних взаємин. Ба більше, вчені також вважають, що вона може пояснити, чому так боляче розлучатися, пише Live Science.

Зазначимо, що дослідження було проведене на закоханих гризунах, проте вчені вважають, що ці ознаки бажання також є і в людей.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження вчені зосередилися на вивченні мозку степових полівок (Microtus ochrogaster) — вид гризунів, які утворюють моногамні стосунки. Відомо, що коли полівки віддаляються від своїх партнерів, а потім возз'єднуються з ними, їхній мозок вивільняє дофамін. Вчені виявили, що це відбувається в ключовій частині центру винагороди мозку, також відомого як прилегле ядро. Спостереження показують, що під час зустрічі з партнером у мозку полівок виробляється більше дофаміну, ніж під час зустрічі з незнайомими полівками.

За словами співавтора дослідження, доцента кафедри молекулярної, клітинної біології та біології розвитку в Університеті Колорадо в Боулдері Зої Дональдсон, фактично вони з командою виявили, що партнер полівки залишає в її мозку якийсь слід. Утім, спостереження також показують, що після тривалої розлуки партнер, на жаль, не викликає таку саму "хімічну іскру".

Таким чином вчені вважають, що "любов" виникає в результаті вивільнення дофаміну в прилеглому ядрі. Передбачається, що цей тривалий хімічний відбиток спонукає полівок підтримувати моногамні стосунки протягом тривалого часу. Автори дослідження також вважають, що отримані ними результати, ймовірно, можна застосувати та до людей, однак будуть потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити це.

Під час дослідження вчені розділили пари полівок і змусили їх виконувати фізичні завдання, наприклад, перелазити через паркан або натискати важіль, щоб згодом повернутися до свого партнера. Також учені провели контрольні тести, де полівкам необхідно було виконати ті самі завдання, щоб дістатися до гризунів, яких вони раніше ніколи не бачили.

У процесі виконання завдань полівками, вчені вимірювали, скільки дофаміну вивільняється в їхньому прилеглому ядрі. Результати показали, що більше дофаміну виділялося, коли полівки намагалися пробратися до своїх партнерів, а не незнайомців.

У третьому експерименті вчені розділили пари гризунів на 4 тижні та виявили, що цього достатньо, щоб їхній "зв'язок у мозку" було стерто, а полівки в дикій природі, ймовірно, здатні за цей час знайти нового партнера. Цікаво, що гризуни впізнавали "колишніх", але дофамінової реакції за цим майже не було.

Це свідчить про те, що мозок має вбудований захисний механізм, який дає йому змогу рухатися далі й уникати тривалих емоційних страждань, стверджують автори дослідження.

Раніше Фокус писав про те, що вчені назвали вік, коли краще побути на самоті й не вступати в стосунки.