Час розкидати каміння: перетертий щебінь на полях вирішує проблему викидів CO2

Нове дослідження показало, що подрібнений щебінь на фермерських полях може не тільки скоротити викиди парникових газів, а й підвищити врожайність сільськогосподарських культур на 16%, пише New Atlas.

Дослідження було проведено вченими з Центру Леверхалма при Університеті Шеффілда. Воно ґрунтувалося на попередній роботі, опублікованій колегами з Університету Шеффілда. Тоді вчені аналізували ефективність методу, званого посилене вивітрювання гірських порід.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Як відомо, у природі камені поглинають вуглекислий газ з атмосфери, розкладаючись у навколишньому середовищі. Чим на більше частин вони розпадуться, тим більшою стане площа поверхні, яка вловлюватиме вуглець. У такий спосіб збільшується кількість CO2, яку може бути поглинуто.

Проблема в тому, що камінню потрібно багато часу, щоб розпастися на дрібні шматочки. Крім цього, кам'яне кришиво має розташовуватися на великій площі, де буде піддаватися впливу атмосфери. Саме в цей момент вступає в гру посилене вивітрювання порід.

Процес являє собою механічне подрібнення каменів до консистенції пилу. Після цього пил розсіюють по сільськогосподарських полях. Фермерам не доведеться витрачати додатковий час на цю процедуру, адже пил можна додавати до добрив, які вже використовуються.

У межах першого дослідження на цю тему, проведеного 2020 року, вчені з'ясували, що якщо застосовувати цей метод у глобальних масштабах, то щорічно пил витягуватиме до 2 млрд тонн вуглекислого газу з атмосфери. Приміром, цей показник значно більший, ніж кількість CO2, яку щорічно викидає глобальна авіація та судноплавство разом узяті.

Каміння можуть постачати гірничодобувні підприємства, а фермери могли б отримувати фінансовий стимул для впровадження нової технології.

Друге дослідження проводилося впродовж 4 років уже безпосередньо на полях, де вирощували кукурудзу та соєві боби. Частина ділянок на полях залишалася необробленою, а на іншій частині було розпорошено базальтовий пил із розрахунку 50 тонн на гектар щорічно.

Експеримент показав, що врожайність оброблених ділянок була на 12–16% вищою, ніж на контрольних.

Такий результат було отримано через те, що базальт підвищив pH ґрунту, а це своєю чергою підвищило здатність рослин засвоювати поживні речовини з ґрунту. Крім цього, базальт виділяв і власні поживні речовини, як-от фосфор, калій і кальцій.

Крім цього, рослини в підсумку містили більше мікро- і макроелементів, що підвищувало їхню харчову цінність як для людей, так і для домашньої худоби.

Нагадаємо, вчені записали, як "кричать" рослини, коли їм роблять боляче. Навіть у найтихішому полі насправді є звуки, які не здатні вловити люди.