Чарівне слово: як "будь ласка" змушує людей погоджуватися частіше, ніж зазвичай

Учені давно вважають "будь ласка" одним з основних проявів ввічливості, що символізує чемність і повагу в повсякденному спілкуванні. Однак недавнє дослідження з'ясувало, що це слово може слугувати стратегічним інструментом, а не просто універсальним маркером ввічливості. Наукова робота вчених була присвячена вивченню того, як люди використовують подібне слово в різних контекстах, зокрема під час звернення з проханнями до членів сім'ї, друзів і колег, пише ScienceDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Проведене соціологами з Каліфорнійського університету і опубліковане в журналі Social Psychology Quarterly, нове дослідження показало, що люди використовують "будь ласка" набагато рідше, ніж очікувалося. Команда дослідників, включно з провідним автором Ендрю Чалфуном, виявила, що це слово часто використовується, коли людиною очікується негативна реакція. Наприклад, люди можуть використовувати "будь ласка", щоб пом'якшити прохання, коли підозрюють, що співрозмовник не захоче його виконувати або зайнятий.

Спостереження, зроблені під час дослідження, підкреслюють критичність урахування ситуації, а не загальних правил ввічливості. На подив, Чалфун пояснює, що покладатися на загальні норми ввічливості, наприклад, завжди казати "будь ласка" і "спасибі", може бути неефективно або навіть контрпродуктивно. Недоречне використання "будь ласка" може виглядати як настирливість або сумнів у готовності іншої людини допомогти.

Щоб дійти таких висновків, Чалфун і його колеги проаналізували 17 годин відеозаписів природних розмов між різними групами людей у різних умовах. Вони спостерігали понад тисячу прохань, зазначивши, що "будь ласка" використовувалося лише в 7% випадків. Як правило, воно використовувалося, коли очікувалася перешкода або коли співрозмовник раніше виявляв небажання йти на зустріч.

Наприклад, жінка неодноразово просила свого чоловіка сісти за вечерю, вдаючись до "будь ласка" тільки після того, як початкові прохання були проігноровані. Аналогічним чином чоловік попросив свою зайняту дружину зварити бульйон для супу, використовуючи "будь ласка", щоб визнати її зайнятість іншим завданням. Дослідження також показало, що діти використовують "будь ласка" так само, як і дорослі, часто в ситуаціях, коли вони очікують опору.

Це дослідження ставить під сумнів уявлення про те, що в повсякденному спілкуванні завжди дотримуються явних норм ввічливості, пропонуючи новий погляд на це повсякденне слово. Чалфун зазначає, що у спільнотах часто викладають конкретні правила ввічливості, але в реальному житті поведінка може дотримуватися більш тонких, негласних норм. Вивчаючи, як ввічливість функціонує в повсякденних сценаріях, дослідники прагнуть створити кращі моделі для розуміння динаміки соціальної поведінки.

Отримані результати підкреслюють важливість урахування ситуативних чинників у спілкуванні. Усвідомлення того, коли і як використовувати "будь ласка", може покращити міжособистісну взаємодію та зменшити тертя в соціальних обмінах. Це дослідження підкреслює необхідність гнучкішого підходу до навчання ввічливості, який враховував би складнощі реальної взаємодії та тактичного і своєчасного його застосування.

Раніше Фокус писав про те, як вчені склали профілі людей за тим, як вони користуються гіфками. Згодом використання GIF стає все більш поширеним, навіть серед старших поколінь. Вони ефективно передають гумор, дають змогу користувачам самовиражатися і підтримувати стосунки.

Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.