На зміну хіміотерапії: вчені змогли перетворити імунну систему на зброю проти раку
Сучасні методи лікування раку, хоча й дають змогу людям боротися з цим непростим захворюванням, часто мають низку побічних ефектів. Однак у новому дослідженні вчені з'ясували, як можна змусити наші власні клітини знищувати хворобу, без супутніх ускладнень.
Вчені просуваються в дослідженні раку, розкривши, як імунна система організму природним чином бореться з раковими клітинами, що може допомогти в майбутніх розробках ефективних нових методів боротьби із захворюванням. В епіцентрі нового відкриття опинилися клітини, здатні виявляти й атакувати не просто сам рак, а й білки, які сприяють його розвитку, пише ScienceDaily.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Нещодавнє дослідження показало, що природні клітини-кілери, один із видів імунних клітин, можуть розпізнавати й атакувати білок під назвою XPO1, який, як відомо, сприяє росту ракових пухлин. Це відкриття може прокласти шлях до нових методів лікування раку, які будуть використовувати імунну систему організму більш ефективно і з меншою кількістю побічних ефектів, ніж традиційні методи, такі як хіміотерапія, вважають автори.
Дослідження, проведене під керівництвом вчених із Саутгемптонського університету і опубліковане в журналі Science Advances, демонструє, як природні клітини-кілери можуть бути активовані для більш точного впливу на ракові клітини. XPO1, білок, необхідний для нормального функціонування клітин, стає надмірно активним у багатьох видах раку, дозволяючи злоякісним клітинам розмножуватися.
Дослідники виявили, що пептид, отриманий з білка XPO1, привертає природні клітини-кілери, тим самим ініціюючи імунну відповідь проти ракових клітин. Салім Хаку, професор гепатології Саутгемптонського університету і провідний автор дослідження, пояснив, що згідно з колишніми уявленнями, клітини-кілери атакують ракові клітини випадковим чином. Однак отримані результати свідчать про більш цілеспрямований підхід, що відкриває перспективи для більш безпечного лікування хвороби з меншою кількістю побічних ефектів.
Він зазначив, що у пацієнтів з активними клітинами-кілерами і високим рівнем XPO1 значно вища виживаність, особливо в агресивних видах раку, таких як рак печінки, середнє виживання в разі якого становить лише 18 місяців. Дослідження не тільки виявило потенціал природних клітин у лікуванні раку печінки, а й припускає ширше застосування для інших видів онкологічних захворювань, таких як рак голови і шиї, рак ендометрія, сечового міхура і грудей.
Наразі команда працює над створенням першої вакцини, що використовує природні клітини-кілери для боротьби з раком, щоб зробити революцію в лікуванні раку. Професор Ральф Шіттенхельм з Університету Монаша, співавтор дослідження, підкреслив, що це відкриття може змінити хід розвитку імунотерапії. Дослідження може призвести до створення персоналізованих методів лікування раку, особливо для пацієнтів, які не відповідають на традиційні методи лікування. Роль природних клітин-кілерів у лікуванні раку — це галузь, яка швидко розвивається і в якій з'являється все більше доказів, що підтверджують їхню ефективність.
Згідно з останніми статистичними даними Американського онкологічного товариства, досягнення в галузі імунотерапії сприяли неухильному зниженню рівня смертності від раку за останнє десятиліття. Інтеграція терапії натуральними клітинами-кілерами може потенційно прискорити ці позитивні тенденції, даючи надію пацієнтам із раковими захворюваннями, які раніше не піддавалися лікуванню, вважають учені.
Раніше Фокус писав про потенційну ознаку раку підшлункової залози, яку не варто ігнорувати. Цей рак є одним із найпотаємніших і має низький шанс виживання, тому раннє виявлення дуже важливе в ситуації, де на кону завжди стоїть життя.
Також Фокус писав про прогнози, за якими до 2050 року на світ чекає онкологічне цунамі. І це, як попереджають експерти, може піддати випробуванням на стійкість системи охорони здоров'я різних країн.
Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.