Таємницю Землі віком 34 млн років буде розкрито: з дна Світового океану зникло щось важливе
Протягом десятиліть учені вважали, що велике похолодання, яке породило значне падіння рівня моря, залишило щось на дні океану, але сліди не були знайдені.
Близько 34 мільйонів років тому велике похолодання на планеті призвело до значного падіння рівня Світового океану і вплинуло на клімат Землі. Принаймні, так припускає провідна теорія дослідників. Якщо це справді так, одним із наслідків цієї масштабної кліматичної події мала б стати величезна кількість піщаних відкладень, що опинилися на дні океану, пише The Debrief.
Якщо події дійсно розвивалися таким чином, піщані відкладення мали б зберегтися на морському дні донині. Ба більше, в них мали б зберегтися підказки про те, що спричинило настільки значні зміни клімату в ту давню главу історії нашої планети. Однак глибоководні відкладення океану, які вчені очікували знайти на пам'ять про один із найрізкіших періодів зміни клімату на Землі з моменту вимирання динозаврів, ймовірно, просто не існують.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Такого висновку в новому дослідженні дійшли вчені зі Стенфорда, які проаналізували дані сотень більш ранніх досліджень. Команда виявила, що раніше просто не було виявлено значної кількості опадів, що збігаються з цим періодом. Тепер перед ученими виникла нова загадка.
За словами Стефана Грема, професора Велтона Джозефа і Мода Л'Анфер Крука зі Школи сталого розвитку Стенфордського університету, вони стверджують, що їхні висновки призвели до неминучого питання: куди поділися всі опади? Команда вважає, що пошук відповідей насправді може допомогти вченим розгадати динаміку того, що сталося із Землею десятки мільйонів років тому, а також, як ці зміни вплинули на морські осадові системи.
Вчені вважають, що "прогалина" в геологічному літописі, на яку вказує відсутність цього шару, припускає безліч чинників, здатних впливати на різкі зміни клімату та елементи, що керують сучасними змінами, які відбуваються із земним кліматом.
На думку доцента кафедри наук про Землю в Університеті штату Монтана Зака Бертона, результати нового дослідження є першим доказом того, як глобальна перспектива океанічних осадових систем планети відреагувала на період екстремального переходу.
Відомо, що в цей період спостерігалося значне похолодання, що призвело до накопичення замерзлої води в раніше вільній від льоду Антарктиді. У результаті рівень світового океану значно знизився, що ознаменувало значні зміни клімату, а зрештою і зовсім призвело до масового вимирання тварин у морі та на суші.
Кліматичні непрямі дані вказують на те, що протягом мільйонів років до цього на Землі зберігалися найвищі температури та найвищі рівні моря з моменту вимирання динозаврів. У попередньому дослідженні вчені припустили, що ерозія суші повинна була перенести в океан величезну кількість відкладень.
У новій роботі вчені провели переоцінку попередніх результатів і були здивовані: їм удалося виявити надто мало свідчень відкладень із пізнього еоцену та олігоцену. За словами Бертона, вони з колегами помітили, що "прогалини в літописі гірських порід" утворилися під час екстремального похолодання клімату та океанографічних змін еоцену-олігоцену.
Що стосується того, які процеси могли призвести до такого незначного відкладення опадів, Бертон і його команда припускають, що міг мати місце рух через течії на дні океану, які перешкоджали осадженню опадів у цей період. Ще одна теорія припускає, що опади, які зазвичай відкладаються в басейнах ближче до берега, могли бути винесені далі, в кінцевому підсумку осідаючи на глибоких абісальних рівнинах, які вкривають більше ніж 50% поверхні Землі, але при цьому залишаються одними з найменш досліджених областей нашої планети.
Раніше Фокус писав про те, що хвилі в Атлантичному океані вперше отримали ті ж права, що й люди: як це сталося.