Підкорював семитисячники: в Грузії загинув український альпініст Анатолій Мрачковський
Трагедія сталася на відносно нескладній ділянці маршруту, де альпіністи зняли страхування.
Під час спуску після сходження на вершину Тетнульд, 2 липня о 10:30 за місцевим часом загинув Анатолій Мрачковський, повідомила Федерація альпінізму і скелелазіння (ФАіС) міста Києва.
Трагедія сталася через зрив на сніжному схилі на висоті 3 400 метрів.
Вершина Тетнульд (4 852 метри) знаходиться в Грузії, у Сванетії, у відрогу Головного Кавказького хребта.
Сходження проходило в рамках навчально-тренувальних зборів, які проводила ФАіС.
Через чотири години після падіння Анатолій був на вертольоті доставлений в місцеву лікарню, де лікарі констатували його смерть.
Анатолій не вперше брав участь у навчально-тренувальних зборах, що проводилися ФАіС, а також самостійно ходив у гори з друзями. Був на таких вершинах як пік Леніна, Казбек, Маттерхорн. Дуже багато ходив у Карпатах.
Докладаються зусилля, щоб якомога швидше доставити тіло Анатолія на батьківщину з Грузії, повідомила ФАіС.
Дочка загиблого Ілона написала у Facebook, що батько був у Грузії в спортивному альпіністському таборі. Вони зійшли на кілька вершин і 2 липня вже поверталися з останньої вершини вниз, завершуючи похід.
Команда спустилася до висоти 3 700 м, і на відносно вже нескладній ділянці зняла страхування, кожен уже йшов самостійно. Це була камʼяниста і засніжена місцевість.
"У якийсь момент тато підсковзнувся і впав зі схилу в ущелині гори. Смерть була миттєвою", — написала дочка.
57-річний Анатолій Мрачковський був доцентом кафедри енергетичних машин та експлуатації електрообладнання Національного університету біоресурсів і природокористування України. У 2019 році він побував на одній з найвищих вершин гірської системи Памір — піку Абу Алі ібн Сіни (7 134 м).
Нагадаємо, альпініст із Харкова Валентин Сипавін став першим українцем, який підкорив Еверест чотири рази.
Професор-фізіолог, доктор біологічних наук, заслужений майстер спорту з альпінізму Володимир Моногаров помер у віці 94 років. Згідно із заповітом, після кремації частина його праху була похована на Берковецькому кладовищі в Києві, біля могили матері, а частина — розвіяна над двоголовою кавказькою вершиною Ушба, яку Моногаров підкорив у 1972 році.