Є "тривожні кнопки", але не скрізь: у КМДА розповіли, як охороняються школи Києва

КП "Муніципальна охорона"
Фото: КиевВласть | Київське КП "Муніципальна охорона"

КП "Муніципальна охорона" у відповідь на запит Фокусу повідомило, що обладнало тривожні сигналізації лише в 104 із 425 комунальних закладів середньої освіти в місті.

Станом на 24 листопада 2021 року в Києві функціонувало 425 установ загальної середньої освіти комунальної форми власності та ще 145 – приватної форми власності. Про це стало відомо з відповіді Департаменту освіти та науки Київської міської державної адміністрації (КМДА) на запит Фокусу .

Крім того, у відомстві повідомили, що установи столиці забезпечені охоронно-тривожною сигналізацією "Тривожна кнопка". Втім, у якій кількості шкіл такі сигналізації, в департаменті не уточнили.

Охорона шкіл у Києві
Відповідь Департаменту освіти та науки КМДА про охорону шкіл

Департамент муніципальної охорони КМДА у відповідь на запит Фокусу повідомив, що КП "Муніципальна охорона" займається адресною охороною об'єктів комунальної власності. Перелік таких об'єктів затверджено розпорядженнями міської державної адміністрації №384 від 5 березня 2019 року та №2159 від 13 жовтня 2021 року.

Станом на кінець листопада по Києву до такого переліку внесено 334 об'єкти, з яких 263 — заклади освіти. У департаменті запевняють, що співробітники КП "Муніципальна охорона" цілодобово спостерігають за станом тривожної сигналізації у 238 освітніх закладах міста, "надсилають групи швидкого реагування та надають послуги з обслуговування систем охоронної та тривожної сигналізації". З цих установ 104 є школами, ліцеями та гімназіями.

Крім того, розповіли в департаменті, КП "Муніципальна охорона" займається облаштуванням пультової охорони ще у 25 установах Дарницького району Києва. У 2022 році до переліку об'єктів планують додати низку освітніх закладів Деснянського району столиці.

Як охороняють школи
Відповідь Департаменту муніципальної охорони КМДА про охорону шкіл
Як охороняють школи
Відповідь Департаменту муніципальної охорони КМДА про охорону шкіл

Експертка з питань безпеки дітей Олена Лізвінська в коментарі Фокусу каже, що наявність "тривожних кнопок" в освітніх закладах — це надзвичайно важливий елемент для забезпечення безпеки учнів, педагогів і персоналу.

"Якщо до школи заходить озброєна людина, то люди похилого віку, які, як правило, сидять на вахті, починають переживати, у них відбувається викид адреналіну. Вони змушені згадати номер телефону та пояснити поліції, що відбувається, щоб диспетчер міг адекватно відреагувати. Замість захисту дітей їм потрібно витрачати час на те, щоб зв'язатися з правоохоронцями", — розмірковує експертка.

Якщо в освітньому закладі є "тривожна кнопка", вахтер може її швидко натиснути та відразу почати допомагати учням.

"Утім, треба розуміти, що "тривожна кнопка" — це не панацея. Це лише ще одна додаткова можливість, щоб відповідні люди могли вчасно відреагувати та розуміли, що відбувається наразі в установі", — каже експертка.

Лізвінська вважає, що для того, щоб школи стали безпечнішим місцем, у них потрібно боротися з булінгом і проводити тренінги щодо правил поведінки в разі надзвичайних ситуацій. Також вона вважає, що договори про охорону освітніх установ слід підписувати не з приватними охоронними компаніями, а зі спеціалізованими державними структурами. Утім, наголошує Лізвінська, такі документи потрібно складати за участю профільних юристів і в них мають прописуватись зобов'язання про охорону здоров'я та життя дітей, а не майна шкіл.

Експертка каже, що першочергово контролювати ситуацію щодо безпеки в школах необхідно батькам: їм варто приходити до навчальних закладів і дізнаватися, чи є там "тривожні кнопки", відеокамери й інші засоби, що допомагають забезпечувати безпеку дітей.

"Мені взагалі незрозуміло, чому батьки, віддаючи дітей до якоїсь школи, не моніторять питання безпеки, не дізнаються заздалегідь, що і як відбувається. На другому місці — безпосередньо самі вчителі та дирекція закладу. Частина представників сфери освіти розуміють, що в питанні безпеки дітей є недоліки... Але якщо щось міняти, то це ж зайва робота... Ну а в разі чого... Ну що вони робитимуть, коли станеться, тоді й щось думатимуть... Це в нас поширена практика в питаннях дітей і підлітків. Ненормальна норма нашого суспільства", — зазначає Лізвінська.

Експертка наголошує, що безпеці наступних поколінь увагу має приділяти й держава.

"Найцінніше, що має будь-яке цивілізоване суспільство, — це діти та їхнє майбутнє. У випадку, якщо відбуваються якісь проблеми в будь-якій школі, — це, як мені здається, прокол із боку державного управління. Батьки довіряють власних дітей — найцінніше, що в них є, — іншим людям, які це розуміють, але з різних причин не створюють належних умов для їхньої безпеки… Але є одна приказка: "Є бажання — знайдуться можливості, немає бажання — знайдуться причини", — розповідає Лізвінська.

Зазначимо, детальніше про те, як в Україні охороняють школи, можна прочитати в окремому матеріалі Фокусу. У ньому, крім іншого, можна дізнатися й про те, як поводитись у випадку, якщо в навчальному закладі почнуть стріляти.