Спочатку тікали від вторгнення, а тепер від контрнаступу: міста та села Донбасу обезлюдніли (фото)

Святогірськ, Лиман після звільнення, населення Донбасу, біженці, колаборанти, контрнаступ, звільнення Донбасу
Фото: NYT | Зараз у зруйнованих містах, якими двічі прокотилися бої, залишилося мало людей

Через два хвилі війни, що прокотилися регіоном, більша частина місцевого населення виїхала у безпечніші місця. Багато хто з тих, хто залишився досі, вважають росіян "братнім народом".

Related video

Українська армія продовжує успішний контрнаступ, проте ці досягнення мають сумний поворот — землі, які повернули ЗСУ, значною мірою обезлюдніли і лежать у руїнах, пише The New York Times.

У Лимані, стратегічно важливому регіональному центрі, звільненому українською армією наступного дня після того, як Росія оголосила про анексію регіону, будинки перетворилися на купи цегли.

У сусідньому Святогірську, колись шумному місті, що обслуговує туристів і паломників, що відвідують знаменитий православний монастир, усі вікна готелю "Рош Рояль" вибиті, кімнати та коридори завалені обгортками від пайків російських солдатів та битим склом.

"Ми звільняємо землю, але на ній немає людей", — розповів журналістам рядовий української армії Віталій Загоруйко. Він охороняє причал біля підірваного мосту через річку Сіверський Донець.

Оглянувши зруйноване місто, Загоруйко розповів про небагатьох місцевих мешканців, що залишилися в місті. За його словами, вони досі вважають росіян та українців братніми народами. У відповідь рядовий каже, що тепер це не так, адже брати не вбивають братів.

Скільки людей тікало з Донбасу?

У Донбасі до 80% населення тікали перед початком російського наступу, ставши внутрішньо переміщеними особами в розташованих на захід областях України або біженцями в Європі. Коли у вересні ЗСУ перейшли в контрнаступ, деякі з тих, хто залишився, втекли від бойових дій до Росії, розповів Загоруйко.

Українська влада поки не опублікувала дані про втрати населення в районах, звільнених під час контрнаступу. За даними місцевої поліції, у Лимані залишилося близько 5 тис. мешканців, хоча до повномасштабного вторгнення у місті проживало 22 тис. осіб.

Що про проблему колабораціонізму говорила українська влада?

Президент України Володимир Зеленський намагається зупинити втечу українських громадян до Росії під час контрнаступу. Він запевнив українців, які живуть на звільнених територіях, що українська влада, яка повернулася, ставитиметься до них справедливо.

"Російські пропагандисти залякують людей у районах, які поки що контролюються окупантами, що Україна нібито вважатиме колаборантами не всіх, хто залишився на окупованій території. Абсолютна нісенітниця, — сказав Зеленський у традиційному відеозверненні 3 жовтня. — Наш підхід завжди був і залишається чітким і справедливим: якщо людина не служила окупантам і не зрадила Україну, то немає підстав вважати її колаборантом".

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк також наголосив, що не потрібно переживати тим жителям окупованих територій, кому нав'язали російські паспорти.

"Автоматичною паспортизацією окупованих територій Росія хоче пов'язати місцеве населення кров'ю. Мовляв, у вас уже є паспорт, тепер ви "співучасники" і після звільнення ЗСУ вас переслідуватимуть. Це брехня, — зазначив Подоляк. — Примусове надання громадянства — фікція, яка не буде мати жодних наслідків".

На чисельності населення позначився ще один чинник: поки невідомо, скільки людей загинуло під час наступу російської армії та через позасудові страти під час окупації.

Раніше повідомлялося, що після звільнення Лимана наступним деокупованим містом може стати Кремінна.

Нагадаємо, боєць Національної гвардії Віталій Марків розповів, що у Святогірську продовжують шукати колаборантів, російських окупантів та ворожі ДРГ. Пошук ускладнюється тим, що всі ці люди переодяглися в цивільний одяг і всіляко демонструють, що з нетерпінням чекали на прихід української армії. За словами бійця, люди, які ховалися на території Святогірської лаври, заявляли, що у війні винна Україна, якби вона здалася, то й боїв не було б. При цьому священики особливо не йдуть на контакт із військовими.