Тактика военного террора Путина в Украине потерпит неудачу, – военный эксперт

обстріл цивільної інфраструктури, україна, енергетичні об'єкти, масовані атаки
Британський професор упевнений, що обстріл цивільної інфраструктури не зламає волю українців

За словами професора Майкла Кларка, досвід бомбардування цивільних об'єктів від Дрездена до В'єтнаму показує, що така стратегія рідко призводить до успіху.

Історичний досвід показує, що тактика військового терору Росії в Україні зазнає невдачі. Про це у своїй колонці The Sunday Times пише професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Майкл Кларк.

"Я завжди вважав, що якщо президент Путін не виграє цю війну в перші 72 години, як він хотів, то врешті-решт він її програє. Але він не програє витончено", — каже військовий експерт.

Упродовж кількох останніх тижнів російська військова машина переорієнтувалася на завдання масованих ударів по цивільній інфраструктурі в Україні. Як вважає Кларк, це виглядає "затятим символом безсилля" Путіна, якщо враховувати, що Москва так і не змогла досягти жодної зі своїх заявлених військових цілей.

У результаті російські війська окопуються, намагаючись захистити свої позиції, а українське населення стикається з "мстивими" ракетними атаками та ударами дроном-камікадзе. І якщо високоточні ракети у країни-агресора закінчуються, то дешеві іранські безпілотники по $20 тис. за штуку дозволяють РФ запускати їх "роями" та "хвилями".

обстріл києва, удари по цивільній інфраструктурі, масовані обстріли, вс рф, дрони Fullscreen
Удар по Києву дронами: Росія сподівається зламати опір українців
Фото: Соцмережі

Тактика терору населення — шлях у нікуди

Професор Кларк вважає, що і в інших конфліктах Росія розглядала військові сили супротивника та цивільне населення як рівноправну ціль. Аналогічну тактику можна було спостерігати, починаючи ще з періоду Другої світової війни, коли радянські солдати просувалися до Берліна, і пізніше — в Афганістані, Чечні, Сирії, Лівії та Малі.

Водночас експерт наголошує, що історичний досвід демонструє: удари по мирному показують низьку стратегічну ефективність.

"Вважалося, що атаки великих скупчень бомбардувальників, а потім безпілотників, ракет, а тепер і реактивної артилерії можуть спустошити країну і, безперечно, зламати волю населення до продовження війни, або довести людей до відчаю у разі руйнування інфраструктури, від якої залежить їхнє життя", — пише Кларк.

Однак це не так, запевняє професор. Як приклад, він наводить американські бомбардування Токіо, які не змогли зламати волю японців.

Пізніше США провели найбільше повітряне бомбардування у воєнній історії, скинувши 4,6 мільйона тонн бомб на В'єтнам. Внаслідок цього загинуло близько 2 млн мирних людей.

в'єтнам США бомби, бомбардування, мирне населення Fullscreen
B-52 скидає 750-фунтові бомби над В'єтнамом
Фото: US Air Force

Попри те, що марна тактика була очевидною вже тоді, НАТО застосувало її в 1999 році, зруйнувавши енергетичну інфраструктуру в Белграді. Але, як виявилося, для сербів це не мало особливого значення.

"Фундаментальна реальність така, що ще не було нагоди, щоб бомбардування зламали волю до опору в будь-якого населення, вже налаштованого на опір", — наголошує професор Кларк.

Справа не у військових цілях, а в настроях у РФ

Як вважає військовий експерт, насправді сенс знищення енергетичної інфраструктури та ударів по мирному населенню в Україні полягає не у військових цілях Кремля. Причиною цього є настрої всередині Росії. "Яструби" — партія війни в Росії — вимагає, щоб Кремль "зняв рукавички" і діяв жорсткіше в Україні. Мілітаристськи налаштоване суспільство вимагає жертв серед мирного населення, а не лише у лавах ЗСУ. І Путін у такий спосіб вирішив їх заспокоїти.

Нагадаємо, офіційна речниця МЗС Росії Марія Захарова, використовуючи заїжджені штампи кремлівської пропаганди, прокоментувала підсумки саміту лідерів Євросоюзу, на якому засудили терористичні атаки на українські міста. Вона заявила, що Євросоюз не має морального права говорити про воєнні злочини, оскільки він не згоден на капітуляцію України.