Open source і приватно-державна співпраця — ключі до стратегічної стійкості України

Стрімкий розвиток приватно-державних технологічних інновацій в Україні під час вторгнення став найяскравішою характеристикою війни та однією з ключових причин виживання країни. Українці ще до війни були добре підготовлені до того, щоб протистояти психологічній війні з боку Росії та використовувати доступні технології на нових напрямках. Сила українського уряду полягала в його здатності мобілізувати все українське суспільство і більшу частину світової спільноти, а потім вести асиметричну боротьбу, спираючись на потужну громадську волю, яку підтримують приватні технологічні компанії, що швидко розвиваються, та інновації на основі відкритого вихідного коду.

Фокус переклав статтю Одрі Курт Кроніна про приватно-державну співпрацю та Open source, як важливих елементів для стратегічної стабільності України.

Тривалий контрнаступ України переводить війну на територію Росії. Поранені та загиблі з обох боків нараховують сотні тисяч, але Росія має численнішу армію, більшу вогневу міць, значно потужнішу авіацію і втричі більше населення, ніж Україна. Навіть попри мільярди доларів військової допомоги у вигляді протитанкових ракет, систем ППО, артилерійських боєприпасів, бойових машин піхоти й основних бойових танків, Україна перебуває в стратегічно невигідному становищі під час контрнаступу, оскільки Росія може дозволити собі зазнавати втрат і перекидати нові війська.

Сполучені Штати добре знайомі з технологічною перевагою, що дозволяє компенсувати втрати: це було однією з основних стратегічних концепцій під час холодної війни проти Росії. Оскільки західні союзники не ризикуватимуть своїми солдатами, які перебувають на дійсній військовій службі, для укріплення штурмів на фронті, українці мають максимально використати швидкі відкриті приватно-державні технологічні інновації, які принесли їм перевагу на початку війни. Стратегічна сила України полягає в її стійкості та сильній волі суспільства.

Тактична еволюція України

Захід має допомагати Україні ще швидше впроваджувати інновації та технології у збройні сили, а не очікувати від призовників швидкого освоєння загальновійськової тактики за західним зразком. У квітні 2023 року Україна запустила так званий портал "Brave1", покликаний сприяти впровадженню інновацій між державним і приватним сектором, і саме туди слід спрямувати більше уваги та ресурсів Заходу.

Багато аналітиків схильні фокусуватися на впливі тієї чи іншої зброї – особливо невеликих комерційних безпілотників, проактивних кіберможливостей, високотехнологічних танків або низькоорбітальних комерційних супутників. Але найбільш примітно те, як українські призовники змогли використовувати кластери комерційних і військових технологій (взаємодіючі технології, як-от сенсори, супутники, машинне навчання і програмне забезпечення, що швидко оновлюється) для об'єднання в мережу, взаємодії та створення динамічних систем набагато швидше, ніж це можуть зробити російські солдати.

Коли в лютому 2022 року Росія вторглася в країну, використовуючи традиційні технології, Україна відбилася за допомогою невеликої групи технологічно грамотних громадян, які об'єднали низку літальних технологій, простих у використанні, багаторазових і готових до застосування. Результатом стало прискорення ухвалення рішень і об'єднання можливостей у космосі, кіберпросторі, повітрі та на суші. Українські військові використовували легкодоступні технології для створення мереж, які передають важливі розвіддані та накази швидше й ефективніше, ніж російські системи управління, і при цьому обходяться набагато дешевше.

Усі – від українського солдата, який використовує комерційні безпілотники, до президента Володимира Зеленського, який ухвалює рішення в масштабах країни, – покладаються на взаємопов'язану систему збору, аналізу та перетворення даних на практичні результати в кварталах міст або на полі бою. За допомогою союзників по НАТО і open source компаній за межами України збройні сили використовували державні та приватні технології для створення системи управління, заснованої на даних, за чотирма напрямками – збір даних, зв'язок, аналіз даних і дії.

Збір даних: комерційні супутникові сервіси, додатки та безпілотники

Задовго до застосування БПЛА на полі бою українські військові використовували комплекси датчиків, включно з поєднанням комерційних супутникових сервісів, відкритих джерел розвідданих і безпілотників, для збирання та передавання інформації про пересування російських військових територією України. Ці системи збирають інформацію в повітряному, космічному та кіберпросторі, надаючи найважливіші дані широкого спектра, які формують чітку картину конфлікту.

Комерційні супутникові сервіси надають Україні геопросторову інформацію, що дає змогу наочно побачити розміщення і пересування російських військ. Такі компанії, як ICEYE, Usra Space і MDA, збирають і аналізують знімки за допомогою своїх приватних супутників із радаром із синтезом апертури, що дає змогу особам, які ухвалюють рішення, вести постійне спостереження за стратегічно важливими об'єктами. Наприклад, за допомогою комерційних знімків у лютому 2022 року велося спостереження за 60-кілометровою російською колоною бронетехніки і матеріально-технічного забезпечення, що прямувала до Києва і згодом була знищена українськими військами.

Україна також перетворила телефони і соціальні мережі на відкриті розвідувальні пристрої, збираючи метадані для ідентифікації російських військ і техніки. На основі метаданих, зібраних із повідомлень в Telegram і телефонних дзвінків, українські військові завдали ударів по найманцях групи "Вагнер" і десятках російських солдатів строкової служби в Макіївці. Такі додатки, як "Дія", Telegram і Viber, перетворюють особисті телефони на пристрої збору даних, через які звичайні громадяни можуть надсилати чат-ботам фотографії, відеоролики з геолокаціями або коротку текстову інформацію про дії російських військових. Міністерство цифрової трансформації України стверджує, що ці додатки є ключовими джерелами інформації: тільки за перший місяць вторгнення 260 тис. осіб скористалися "Дією", щоб повідомити про російську активність.

Окремі військові підрозділи використовують комерційні безпілотники, як-от DJI Phantom 3 або AeroVironment Quantix Recon, для проведення розвідки, спостереження та рекогностування в радіусі кількох кілометрів від своїх позицій. Аматорські безпілотники збирають інформацію, необхідну для тактичної розвідки, особливо для цілевказівки. До травня 2022 року в Україні було задіяно 6 тисяч комерційних безпілотників для забезпечення спостереження за військовими підрозділами. Через рік "армія безпілотників" зросла, і, за оцінками Королівського інституту об'єднаних служб, українці втрачали по 10 тисяч безпілотників на місяць. Хоча ці платформи децентралізовані та контролюються окремими користувачами, отримані за їхньою допомогою відео- та фотоматеріали можна збирати та об'єднувати в набагато більші масиви даних.

Підключення даних до систем: супутники на низькій навколоземній орбіті та телекомунікаційні мережі

Усі ці окремі системи об'єднує супутниковий зв'язок і телекомунікаційні мережі, що забезпечують передачу даних між пристроями українців. Термінали Starlink компанії SpaceX надають військовим підрозділам доступ до стабільної мережі низькоорбітальних супутників, які з'єднують датчики з процесорами в будь-якій точці поля бою. Як уже повідомлялося, SpaceX намагалася утримати Київ від використання Starlink у наступальних військових цілях. Однак навіть з урахуванням обмежень, введених SpaceX, українські сухопутні війська повідомляють лише про незначні перебої в обслуговуванні, і солдати, як і раніше, можуть передавати дані з різних точок поля бою.

Крім того, сотні українських провайдерів мобільного зв'язку та інтернету продовжують забезпечувати децентралізовану мережу зв'язку через стаціонарні вежі та базові станції стільникового і бездротового зв'язку, а також імпровізовані точки доступу. Децентралізація забезпечує більшу стійкість навіть в умовах потужних обстрілів з боку Росії, і ця особливість виявилася важливішою за будь-яку іншу систему.

Аналіз даних: штучний інтелект і системи управління боєм

Після збору даних за допомогою численних датчиків українські війська за підтримки приватних компаній використовують алгоритми штучного інтелекту та цифрові системи управління боєм для об'єднання розрізнених масивів даних у загальну оперативну картину всіх основних боїв і російських підрозділів в Україні. Чат-боти, такі як бот "єВорог" у "Дії" та @stop_russian_war_bot в Telegram і Viber, переробляють тисячі повідомлень від цивільних осіб у цілісний набір даних тактичної розвідки. Ці чат-боти, орієнтовані на вирішення конкретних завдань, приймають вихідні дані, як-от метадані користувача, зображення або текст про російську активність, а також час і місце контакту, для перевірки автентичності та визначення пріоритетності повідомлень громадян. Зрештою проста вебпрограма, що збирає дані, може в режимі реального часу надавати інформацію про переміщення російських військ територією України.

Для ідентифікації особистості та прогнозування пересування техніки Україна також використовує системи, що виявляють закономірності на фотографіях, відеозаписах і зображеннях, як-от технологія розпізнавання облич Clearview AI і MetaConstellation компанії Palantir. За допомогою програми розпізнавання облич Clearview користувачі можуть просканувати два мільярди зображень з російської соціальної мережі "ВКонтакте". Цей алгоритм дає змогу українським солдатам перевіряти людей, помічених на полі бою або тих, що з'являються на різних носіях, наприклад, на фотографіях або відеозаписах. Крім того, система MetaConstellation об'єднує супутники з радаром із синтезованою апертурою і штучний інтелект для послідовного аналізу зображень та їх об'єднання в єдине ціле. Одночасно він ідентифікує геопросторові дані з численних районів України, що дає змогу українським військам отримувати інформацію про переміщення російських військ територією країни.

Українські війська також, імовірно, використовують такі інструменти, як алгоритми обробки природної мови Primer, для створення коротких розвідувальних звітів на основі радіопередач Росії в реальному часі або в записі. Цей інструмент бере сигнали розвідки і генерує повну розшифровку розмов на основі записів. Крім того, інтерфейс генерує набори даних і текстові звіти, в яких вказується будь-яка ключова інформація (наприклад, місце розташування, чисельність, оснащення, активність і майбутні наміри підрозділу).

Операціоналізація даних: комерційні ударні безпілотники та боєприпаси, що баражують

Нарешті, після того, як уся система ударних технологій зібрала, проаналізувала і передала дані, окремі українські підрозділи можуть використовувати цю інформацію для проведення військових операцій. Військовослужбовці використовують цифрові системи управління бойовими діями для збору аналітичних даних, отриманих за допомогою штучного інтелекту, для визначення подій, що відбуваються в реальному часі на полі бою, а потім передають загальну оперативну картину до підрозділів по всій країні.

На оперативному рівні українці використовують систему управління боєм "Дельта" для відстеження дислокації російських військ у режимі реального часу і підвищення здатності командирів управляти силами і засобами. "Дельта" дає змогу використовувати дані, отримані за допомогою штучного інтелекту, накладаючи їх на геопросторові знімки, відео, карти і розвідувальну звітність. У листопаді 2022 року за допомогою "Дельти" було знищено щонайменше 1500 цілей, а нині їхня кількість може обчислюватися кількома тисячами. Ця онлайнова програма, розроблена українським приватним бізнесом, широко доступна для штабів підрозділів. На рівні бригад планують запровадити посади офіцерів розвідки, спостереження, захоплення цілей і рекогностування, які зможуть полегшити горизонтальний зв'язок між командуваннями.

На тактичному рівні Україна інтегрувала такі системи, як ГІС "Арта", для ідентифікації цілей та обміну координатами цілей на полі бою. Ця система працює аналогічно системі тактичних даних польової артилерії США, даючи змогу солдатам призначати конкретні системи, як-от міномети, артилерія, безпілотники та приховані боєприпаси, для ураження певних цілей. Серед ударних систем — безпілотники українського виробництва, як-от Drone R18 компанії "Аеророзвідка", або більш традиційні засоби, як-от Switchblade 300 і 600 компанії AeroVironment, а також Bayraktar TB2. У Львові українська компанія Twist Robotics виробляє програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, що скеровує ударні безпілотники до цілі, долаючи спуфінг GPS та електронні перешкоди. Новітні українські безпілотники навіть скидають бомби на рухомі цілі.

Витягнути стратегічне планування з окопів

Кожна сучасна війна закінчується тим чи іншим політичним врегулюванням. Здатність України перемогти в цій війні зумовлена непохитною волею її народу, що спирається на міжнародну підтримку. Якщо сотні тисяч українців загинуть під час кривавої кампанії на виснаження, ці чинники ослабнуть.

Під час війни основна увага приділяється дорогим звичайним системам. Така увага зумовлена попередніми війнами, зміцнюючи військову ієрархію – децентралізовані технології та технічно підковані призовники виходять за межі контролю і досвіду лідерів. Як зазначає Роб Лі в подкасті Russia Contingency, російські військові також застосовують інновації на нижчих рівнях – наприклад, купують безпілотники і наслідують тактику українців. Але інновації російських солдатів іноді придушуються згори, і російським солдатам не вистачає мобілізованого технічно підкованого населення. Середній український призовник краще орієнтується в обстановці, ніж середній російський солдат, і це має практичний вплив на хід війни. Якщо під час спроби взяти Бахмут загине український призовник, це буде не просто індивідуальна трагедія, а стратегічна помилка.

Інновації в галузі зв'язку та управління зазвичай стають очевидними лише через довгий час після закінчення війни – як у випадку з секретним зламом кодів "Енігма" і "Лоренц" під час Другої світової війни, який на десятиліття зник з наративу переможців.

Але не цього разу. Тактичний вплив цифрових технологій на перебіг української війни дуже публічний і помітний. Наприклад, міжнародна компанія Molfar, що займається відкритою розвідкою, за допомогою команди штатних співробітників і українських волонтерів проаналізувала зображення з журналістських Telegram-каналів. Інтегрувавши їх з Google Maps і Google Street View, Molfar ідентифікувала членів російської бригади "П'ятнашка" і нанесла на карту їхню базу в східній частині Донецька. Це зайняло дві з половиною години. Через місяць українці вдарили по росіянах із поставленої США високомобільної артилерійської ракетної системи. Згодом цей процес був повторений компанією Molfar та іншими комерційними компаніями тисячі разів.

Звісно, процеси цілевказівки на основі відкритих джерел еволюціонують у міру того, як люди змінюють платформи (наприклад, переходять з Telegram на "ВКонтакте") або поведінку (наприклад, вчаться не викладати фотографії), але їхній вплив залишається значним. На думку генерала сера Джона Хокенхулла, який очолював до травня 2022 року оборонну розвідку Великої Британії, співвідношення уваги командирів до відкритих джерел і секретних розвідданих зараз має змінитися з 20/80 на 80/20.

Глобальний вплив стрімких інновацій України виходить за межі тактики. Китайський уряд уважно стежить за розвитком подій і планує запустити свою першу мережу низькоорбітальних супутників, аналогічних Starlink, до кінця 2023 року. Альянс НАТО теж не залишився осторонь і в червні 2022 року відкрив інвестиційний фонд під назвою Defense Innovation Accelerator for the North Atlantic обсягом у мільярд євро. Деякі зі спостерігачів – від окремих злочинців до авторитарних режимів — у майбутньому використовуватимуть технології з відкритим доступом проти невинних цілей. Ніхто не хоче повторення того, що відбувається в Запоріжжі чи Херсоні.

Висновок: широкі наслідки

У процесі плавної інтеграції державних і приватних цифрових можливостей за цими чотирма напрямками – збір даних, інтеграція, аналіз і оперативне цілевказування – ми спостерігаємо вплив нового виду мобілізації суспільства, що лежить в основі стійкості України. Тепер ця мобілізація проходить випробування контрнаступом проти противника, що окопався, з звичайними силами, що переважають.

Українське суспільство являє собою модель XXI століття, яка показує, що означає готуватися до наступної війни. Українці готувалися до цього конфлікту з 2014 року. Українські компанії були субпідрядниками всіх великих технологічних компаній ще до початку війни, а кібернетичні, програмні, інженерні та комп'ютерні навички багатьох громадян були вже добре розвинені. Виживання України сьогодні — це не лише питання боротьби танків з безпілотниками чи кібератак проти супутників, а й компетентності населення в ключових навичках, які життєво необхідні для ведення бойових дій. Інтегруючи військовий і цивільний потенціал і спираючись на все суспільство, українці створили дешевшу, керовану даними та адаптивну мережу на полі бою, яка користується підтримкою населення — і в цьому їхня перевага.

Роль народної підтримки залишатиметься вирішальною. Високотехнологічні військові інновації у звичайних збройних силах будуть необхідними, але не достатніми в будь-якій майбутній війні. Сполучені Штати та їхні демократичні союзники повинні використовувати ширший підхід до технологічної грамотності населення задовго до початку війни. Громадяни мають бути готові, як населення України, протистояти психологічним маніпуляціям і витончено використовувати доступні цифрові технології.

Про автора

Одрі Курт Кронін – директорка Інституту безпеки та технологій Карнегі-Меллон і професорка опікунської ради з безпеки та технологій Університету Карнегі-Меллон. В її останній книзі Power to the People: How Open Technological Innovation is Arming Tomorrow's Terrorists розглядається майбутнє військових технологічних інновацій. Вона була керівницею основного курсу з війни та державного устрою в Національному військовому коледжі США, директоркою досліджень за програмою "Характер війни, що змінюється" в Оксфордському університеті та часто консультує вище керівництво уряду США.