Криза довіри та ракети, наповнені водою: чому Сі Цзіньпінь почав зачистки в армії Китаю

Народно-визвольна армія проходить чергову хвилю чисток, які проводить китайський лідер Сі Цзіньпін. З липня 2023 року Сі зняв із посад близько 15 військових і чиновників оборонної промисловості, зокрема міністра оборони Лі Шанфу, командувача і комісара Ракетних військ, а також кількох високопоставлених офіцерів і цивільних керівників оборонної промисловості.

Фокус переклав статтю Елліота Цзі, в якій він розібрався, чому Сі Цзіньпін зачищає ракетні війська і до якої міри ракетні війська і оборонпром КНР вразила корупція.

27 грудня Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників без пояснення причин виключив дев'ятьох високопоставлених співробітників із законотворчого органу країни, ще більше посиливши підозри в тому, що Сі розкрив масштабну корупційну схему, яка зачепила багато рівнів армії та оборонної промисловості Китаю. Лише за тиждень після новорічної промови Сі перед Народно-визвольною армією, в якій він наголосив, що "веде нелегку і затяжну боротьбу з корупцією", агентство Bloomberg повідомило, що чистка Сі, імовірно, пов'язана з розгулом корупції в Ракетних військах, посилаючись на тривожні повідомлення американської розвідки, як-от неправильне поводження з ракетним паливом і несправність кришки шахти, яка могла завадити запуску міжконтинентальних балістичних ракет. Хоча деякі джерела заперечують історію про "ракети, наповнені водою", оскільки ракети з рідким паливом зазвичай порожні, щоб уникнути нещасних випадків, історія із саботажем готовності китайських ракет посилює підозру, що глибоко вкорінена корупція підірвала боєготовність китайських збройних сил і їхній потенціал для проведення великомасштабних операцій у найближчому майбутньому.

Не варто дивуватися високому рівню корупції навколо китайського секретного сховища балістичних ракет з ядерними боєголовками. Справа не тільки в тому, що хабарництво і пошук вигоди – звична справа в слабо контрольованій китайській армії та її системах оборонних закупівель. Великі, політично значущі, але рідко випробовувані системи, такі як ядерні ракети, являють собою ласий шматочок для зловживань. Ці системи незамінні як інструменти стратегічної влади, на їхнє утримання та експлуатацію виділяються великі бюджети, і вони рідко проходять практичну перевірку на готовність. Ба більше, той факт, що підібрані вручну вищі чини армії та оборонної промисловості виявилися кричуще корумпованими, може свідчити про широко поширену зневіру серед старших кадрів у тому, що Народно-визвольній армії доведеться воювати в найближчому майбутньому.

Це ставить під сумнів можливість Сі точно оцінити реальну готовність його армії до виконання своєї історичної місії в разі потреби. Усунення стількох високопоставлених кадрів за кілька місяців і розслідування системи закупівель заднім числом наводять на думку, що Сі доведеться боротися з чимось більшим, ніж жадібність, а саме – з інституціоналізованою корупцією і, можливо, відсутністю віри в його бачення модернізованої, політично надійної, готової до бою армії. Це може підштовхнути Сі до того, щоб поставити особисту відданість і послух офіцерів понад усе інше, включно з оперативною компетентністю та лідерськими якостями. Після цього плани Сі щодо Тайваню стануть ще менш передбачуваними для навколишнього світу.

Магніт для корупціонерів

Нинішня хвиля чисток спрямована насамперед на корупцію в межах дорогих програм закупівель, насамперед у ракетній галузі. Більше половини з 15 чиновників, звільнених без офіційного пояснення причин, були високопоставленими співробітниками, які очолювали Ракетні війська, а ще кілька людей раніше відповідали за відділ розробки обладнання Центральної військової комісії. Серед них колишні вищі чиновники Чжоу Янін, Чжан Чженьдун, нещодавно зняті з посади командувач і комісар Ракетних військ Лі Ючао і Сюй Чжунбо, а також колишні керівники відділу розробки обладнання Лі Шанфу і Рао Веньмінь.

При ближчому розгляді всіх 15 співробітників з'ясовується, що їхня кар'єра у військовій і оборонній промисловості Народно-визвольної армії має одну спільну рису: ракети. Крім військових офіцерів, які командували ракетними бригадами, пілотованими космічними програмами або програмами закупівель озброєнь, що включають ракети (генерал ВПС Дін Лайхан, схоже, єдиний виняток), троє цивільних співробітників, про зняття яких було оголошено 27 грудня, також були фахівцями з ракет у своїй кар'єрі.

Лю Шицюань, колишній керівник China Aerospace Science & Industry Corp і голова China North Industries Group Corp до свого усунення, почав свою кар'єру як інженер-ракетник. Він керував кількома дослідницькими програмами з балістичних ракет і 2003 року написав книгу про подолання балістичної ракетної оборони. До того як очолити China Aerospace Science & Industry Corp, він керував 4-м інститутом (航天四院, також відомим як Академія аерокосмічних технологій твердого палива), який працював над технологією твердого палива, яке використовували для міжконтинентальної балістичної ракети DF-31 і балістичної ракети для підводних човнів JL-2.

Ву Яньшен і Ван Чанцін, два інших керівники цивільної промисловості, які очолили China Aerospace Science & Industry Corp, також були інженерами-ракетниками. Ву провів десятиліття в пілотованій космічній програмі, перш ніж обійняв керівну посаду. Ван очолював 3-й інститут Китайської корпорації аерокосмічної науки і промисловості, який займається дослідженнями ракет, а також іншими військовими аерокосмічними технологіями. Судячи з кар'єрної траєкторії цих співробітників і їхнього впливу на китайську оборонно-промислову базу, серія звільнень за останні кілька місяців, схоже, була націлена на очищення ракетної промисловості від гнилі.

Чому саме ракети? На перший погляд може здатися нелогічним, що в галузі, в якій китайські військові досягли численних успіхів, панує жахлива корупція. Наразі Народно-визвольна армія має у своєму розпорядженні найбільший у світі арсенал балістичних ракет наземного базування і домоглася блискучих успіхів у галузі передових ракетних технологій, таких як гіперзвукова ракета DF-17, система частково-орбітального бомбометання та протикорабельна балістична ракета DF-21D, яка збільшила можливості завдавання високоточних ударів великої дальності по американських надводних об'єктах. Однак корупція стає зрозумілішою, якщо розглядати її як раціональний розрахунок, що балансує між вигодою і ризиком бути спійманим.

• По-перше, ракетна промисловість, монополізована державними підприємствами і державними дослідницькими інститутами, належить до низки найкраще фінансованих оборонних портфелів Китаю. Точний бюджет цієї галузі незрозумілий, але China Aerospace Science & Industry Corp, основна дослідницька і виробнича організація з балістичних ракет, публікує фінансову звітність, що розкриває валовий дохід від її діяльності. У 2017 році державна корпорація заробила близько 2,35 мільярда юанів, що майже вдвічі перевищує її дохід у 2015 році. У 2020 році ця цифра зросте до 4,44 млрд юанів.

Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки, паралельне аерокосмічне державне підприємство, яке в основному відповідає за пілотовану космічну програму та ракети серії CZ, 2020 року заробила 2,42 млрд юанів, хоча 2017 року ця цифра була значно більшою (5,80 млрд юанів). З огляду на вищий паритет купівельної спроможності Китаю, фінансування ракетних програм у Китаї вельми щедре, що дає змогу набити кишені багатьом учасникам. Дійсно, корупція у сфері розробки обладнання вже помічена партією. У 2012 році "Legal Daily" (法制日报), офіційна газета Центральної комісії з політичних і правових питань Комуністичної партії Китаю (政法委), попередила, що деякі військові представники (军代表), офіцери, які були направлені до виробників зброї для забезпечення якості продукції, отримували хабарі від виробників. У 2018 році газета People's Liberation Army Daily також повідомила, що система військових представників (军代表系统) має "слабку ланку 薄弱环节" у забезпеченні дисципліни на нижньому рівні.

• По-друге, у разі ракет, призначених для ядерних місій, ризик викриття вельми невеликий. Це особливо вірно для міжконтинентальних балістичних ракет, якими будуть заповнені 320 нещодавно побудованих Китаєм шахт. Стратегічна зброя стримування, така як DF-4 і DF-5 на рідкому паливі та DF-31 і DF-41 на твердому паливі, виконує свою місію стримування завдяки передбачуваній готовності. З огляду на давню прихильність Китаю принципу "незастосування першим", рівень повсякденної готовності цих систем у Китаї невисокий, що знижує необхідність у постійному тестуванні цих систем на готовність. Крім того, на відміну від американської Minuteman III, випробування якої проводять регулярно для демонстрації ефективних засобів стримування, китайські міжконтинентальні балістичні ракети випробовують переважно для збору даних про нові технології. Наприклад, DF-41 з 2012 року випробовували 7-10 разів, і всі вони були спрямовані на перевірку нових технологій, таких як кілька незалежних розділюваних частин і рейкове скидання контейнерів. Випробування DF-31 проводилися лише кілька разів, як і старіших рідиннопаливних ракет DF-5B/C з 2000 року. Останнє відоме випробування DF-5C проводилося у 2017 році, до будівництва нових шахт. Це означає, що повномасштабний випробувальний запуск на етапі виробництва і розгортання ракети малоймовірний. Таким чином, поєднання високого престижу ракети, великого бюджету і незначної ймовірності запуску для перевірки готовності сходяться в корупційній точці.

Це здається правдоподібним поясненням корупції, пов'язаної з ракетами, про яку повідомило агентство Bloomberg. Ракети, наповнені водою, імовірно, є рідкопаливними DF-5, якими будуть заповнені близько 30 нових ракетних шахт Китаю, якщо історія Bloomberg правдива. Можна уявити собі, як офіцери із закупівель та операцій, замішані в скандалі, заспокоюють себе тим, що, оскільки випробувальний запуск DF-5 – подія малоймовірна, ніхто не здивується, якщо ракети не будуть готові до експлуатації. Тим часом через ракетну промисловість регулярно проходив стабільний потік значних коштів, надаючи широкі можливості для поповнення кишень усіх причетних. Для порівняння, у більш "перевірених" системах аерокосмічної промисловості, як-от часто використовувані реактивні винищувачі та безпілотники, корупція рідко стає надбанням гласності та безпосередньо підриває готовність системи, хоча відкати й підкупи в процесі закупівель, напевно, мали місце й тут. Високий рівень готовності цих систем підвищує ймовірність великого збою, який може привести до розслідування процесу закупівель, що потенційно зводить нанівець масштаби корупції в цих системах.

Корупція як симптом мирної хвороби

Серйозна корупція в китайській ракетній промисловості вказує на іншу проблему, яка може бути настільки ж глибоко вкоріненою, як і сама корупція: розчарування в тому, що Народно-визвольній армії не доручать вести війну найближчим часом. Якби військовослужбовці, від командирів відділень до ротних офіцерів, твердо вірили в те, що місія партії з возз'єднання з Тайванем має бути виконана найближчим часом, китайська оборонна промисловість могла б хоч якось протистояти розгулу і саморуйнуванню на кшталт крадіжки палива з військового складу пального. Не те щоб Народно-визвольна армія була нездатна до самоаналізу та критики. Так, 2005 року газета People's Liberation Army Daily написала статтю про командира ракетної бригади, сенатора-полковника Цзян Сюелі, і похвалила його за відмову приймати кришки шахт, коли він виявив, що та не відчиняється через занадто велику вагу виробу. З огляду на те, що нині Китай будує понад 300 ракетних шахт, подібні невдачі не могли залишитися непоміченими. Однак якби вищі керівники вирішили не звертати на це уваги, оскільки вважають, що війна малоймовірна, а отже, кришки, найімовірніше, залишаться на своїх місцях, ніщо не стало б на заваді подібній корупції.

Народно-визвольна армія усвідомлює власну розхлябаність і невіру в те, що їй доведеться брати участь у бойових діях. Газета People's Liberation Army Daily назвала це менталітетом, за якого "війни ніколи не буде, а якщо й буде, то не мені в ній брати участь 仗打不起来, 打起来也轮不上我". Завдяки своїм масштабним реформам, спрямованим на модернізацію армії, Сі напевно знає, наскільки широко поширена "мирна хвороба". На конференції в Гутяні 2014 року він відчитав офіцерів за низьку самодисципліну, висловив своє невдоволення різними недоліками армії, такими як "П'ять невігластв", і доручив Народно-визвольній армії перейти на менш сценарні реалістичні тренування. На його жаль, корупційний скандал у Ракетних військах показав, що багаторічні антикорупційні кампанії не змогли дістатися до кореня "мирної хвороби", вказуючи на інституціоналізовану корупцію, якій не можуть протистояти і подолати навіть обрані ним лоялісти.

Висновок: недовіра Сі та небезпека інституційної корупції

Проведена Сі чистка Ракетних військ фактично продемонструвала "кризу довіри", яка може мати серйозні наслідки як для китайських збройних сил, так і для міжнародної системи безпеки. На відміну від попередніх гучних чисток Сі, які часто були спрямовані на політичних суперників і тих, кого вважали лояльним до його попередників, раунд чистки 2023 року, схоже, зосереджений на викоріненні корупції в його військовому оточенні та його дорогоцінних Ракетних військах. Військова реформа Сі та його невпинні зусилля зі зміцнення влади дозволили йому вручну підібрати військових лідерів, які вважалися політично надійними завдяки попереднім зв'язкам, доведеній лояльності та походженню.

Серед цих довірених осіб – усунутий з посади міністр оборони Лі Шанфу, який був сином генерал-майора Лі Шаочжу, заступника командувача Залізничними військами (铁道兵), а також інші очищені кадри, яких Сі майже напевно відбирав особисто. Той факт, що Сі помітив пожежу на своєму задньому дворі, може спонукати його поставити особисту відданість і слухняність вище за все інше в питаннях просування по службі, як у випадку з призначенням повних аутсайдерів на кшталт віцеадмірала Ван Хоубіна – авіатора, який став кадровим офіцером, – на посаду керівника Ракетних військ. Природно, це ще більше посилить проблему інформованості, з якою стикаються авторитарні лідери. Призначення надзвичайно лояльних генералів або "потурачів", які не володіють відповідним досвідом, повторює той самий процес, який привів зачищених генералів на керівні пости, тільки цього разу без переваги у вигляді авторитетних лідерів.

Крім того, хоча перетрушування керівництва може зупинити найкричущіші форми корупції, як-от продаж військового майна, використання військових кораблів для контрабанди та марнотратні бенкети, воно безсиле виправити те, що підтримувало повсюдну корупцію, яка зараз розкривається. Кричуща корупція, що вразила Народно-визвольну армію, випливає з інституційного джерела. Домінування державних підприємств у сфері оборонних закупівель, відсутність прозорості та нагляду, що призвела до колишньої практики закупівель за надмірні гроші, і навіть відстала система компенсацій для офіцерів середньої та нижчої ланки і членів їхніх родин – все це може призвести до того, що корупція стане не просто віддзеркаленням поганої дисципліни або жадібності, а необхідною валютою або мастилом для підтримання системи в робочому стані. Різке перекриття потоку брудних грошей без вирішення основної проблеми може лише ще більше підірвати моральний дух і лояльність та посіяти насіння більшого невдоволення. Згадайте нещодавній інцидент у Пекіні, коли сім'ї відставних офіцерів були насильно виселені з належних їм квартир, імовірно для того, щоб звільнити місце для інших офіцерів. Можливо, головне питання для Сі полягає в тому, наскільки корупція вплинула на тривалу модернізацію збройних сил і, що важливіше, наскільки прогрес у модернізації можливий за відсутності незаконних практик, нерозривно пов'язаних із китайським оборонним співтовариством.

Про автора

Елліот Цзі – кандидат наук у галузі міжнародної політики в Принстонському університеті. Був членом групи 2023 року в межах Ініціативи вчених-ядерників Проєкту з ядерної проблематики Центру стратегічних і міжнародних досліджень. У 2022-2023 роках він обіймав посаду директора Ініціативи стратегічної освіти в Центрі вивчення міжнародних цінних паперів Принстонського університету.