Повернути з полону: сестра полоненого морпіха 501 батальйону просить сприяння

війна рф проти україни, обмін полоненими, з6 бригада
Морпіхи 36-ї бригади

Дружина морпіха Олега Нечаєва захворіла на рак, а опіку над їхніми дітьми вже оформила сестра.

Related video

Сестра українського військовополоненого, водія 501 окремого батальйону морської піхоти 36 бригади, Марія Чернікіна в інтерв'ю Фокусу просить всіх причетних до обмінів посприяти звільненню її брата Олега Нечаєва. Вона говорить, що у його дружини онкозахворювання 4-ї стадії, і вона може не дочекатися чоловіка. Опіку над двома їхніми дітьми Марія вже оформила на себе.

"Мій брат просто водій. Знаю, що снайперів, розвідників важко повертати. Але мій брат не така важлива персона. Ми дуже сподіваємося, що розголос дає можливість привернути увагу відповідальних за обмін, і вони дадуть шанс побачитися дружині та чоловіку, аби вона зустріла його на своїх ногах, бо я дуже боюсь, що Олег не встигне, — додає сестра військовополоненого. — Знаєте, я раніше писала нейтрально: "У деяких часу чекати немає". Можна було розцінювати ці слова по-різному. У всіх часу немає чекати. А тепер пишу прямо: "У дружини брата рак, а діти під моєю опікою, не дайте їм залишитися сиротами". Полон — це дуже важко. І, зокрема, для родин. У нас є мама, у якої два сини в полоні. Є мами, які вже не дочекались своїх дітей".

Дружина Нечаєва Олександра захворіла після того, як дізналась, що її чоловік потрапив у полон у Маріуполі на початку квітня 2022 року. Хвороба розвивалась дуже швидко. Діагноз: карцинома молочної залози.

"Саша спочатку ходила на акції та зустрічі в Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, але там постійно плакала та просила. Ми подумали, що так тривати не може, її треба берегти. Я вам зараз це все говорю, тримаюсь — заспокійливе випила. А взагалі вони мене не беруть. Коли я приходжу з цих зустрічей, мені важко натягнути на обличчя посмішку, бо я розумію, що новин у мене немає, а на мене всі дивляться, всі щось чекають. Після обміну, коли я розумію, що брата немає, плачу три дні, мене нічого не цікавить. Мені образливо. Я знаю, які зусилля я докладаю, але видно, мало. Я рада за кожного, кого повертають. Але сил немає. Значить — недоробила", — говорить Марія.

Нагадаємо, 31 січня відбувся 50 обмін полоненими від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Раніше, 3 січня, відбувся найбільший обмін полоненими за час війни — додому повернулися 230 бійців різних підрозділів Сил оборони. Перед цим була перерва у понад пів року — росіяни з серпня 2023 року постійно зривали переговори.

Більше читайте в матеріалі Фокусу "Часу чекати немає: як повернути з полону морпіха, дружина якого хвора на рак".