"Відчуваємо підтримку Пекіна": у Росії заявили про те, що Китай грає на її боці
Глава МЗС Сергій Лавров упевнений, що РФ разом із Китаєм зможе ефективно протистояти "диктату" США та впоратися із санкційним тиском Заходу. Водночас реальні дії КНР показують, що росіяни надто оптимістично налаштовані.
Розвиток стратегічного партнерства з Китаєм залишається пріоритетним напрямком зовнішньої політики Росії, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у відеозверненні до учасників конференції "Росія та Китай: співпраця в нову епоху".
"Упевнений: гібридна війна, розв'язана "колективним Заходом" проти Росії, відкриває нові можливості для розширення російсько-китайської практичної кооперації, у тому числі в галузі інвестицій і фінансів, — підкреслив Лавров. — В умовах, коли США та ЄС перетворили свої валюти на інструмент шантажу, які мають намір розвивати незалежну фінансову інфраструктуру, істотно нарощувати використання рубля та юаня в розрахунках між нашими державами".
На думку глави МЗС, зміна геополітичної обстановки призведе до поглиблення зовнішньополітичної координації Росії та КНР.
"Разом із китайськими друзями дотримуємося конструктивного підходу до вибудовування відносин із третіми державами, — зазначив Лавров. — При цьому наші позиції щодо абсолютної більшості актуальних питань глобального та регіонального порядку денного збігаються або дуже близькі".
Сергій Лавров розповів, що країни вважають, що роль ООН у світових справах має бути центральною та координуючою. При цьому він підкреслив, що необхідно дотримуватися принципу рівної безпеки, який не приймає зміцнення власної безпеки за рахунок обмеження безпеки інших держав. За словами Лаврова, і Росія, і Китай прагнуть домогтися того, щоб "вузька група західних країн на чолі зі США" більше не могла диктувати світовій спільноті свої правила гри, а голос усіх без винятку держав був почутий.
"Ми відкидаємо нелегітимні односторонні санкції — неохайний інструмент політичного диктату, — заявив глава МЗС РФ. — Високо цінуємо виважену, неупереджену позицію китайських друзів щодо ситуації в Україні та навколо неї. Відчуваємо підтримку Пекіна в роботі з відстоювання принципових російських підходів у Європі".
Раніше МЗС Росії не раз демонструвало відданість протилежним принципам, не соромлячись заявляти про втручання у внутрішні справи України.
Як Китай насправді співпрацює з Росією
Останнім часом КНР справді демонструє співпрацю з Росією за деякими напрямками. Наприклад, під час візиту президента США Джозефа Байдена в Японію 24 травня російська та китайська авіація провела спільні військові навчання в Японському морі. Такі навчання відбулися вперше після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну. На Заході їх розцінили як демонстрацію сили.
ЗМІ писали про те, що лідер КНР Сі Цзіньпін був дуже незадоволений візитом американського колеги в Азію. У Токіо Байден зустрівся з лідерами країн-партнерів із Quad (діалог із проблем безпеки між Австралією, Індією, США та Японією). Водночас Пекін виступив із альтернативною ініціативою Глобальної безпеки (GSI) в регіоні. Головна мета цієї ініціативи — забезпечити невтручання США в справи інших держав, вона виражає ворожість до американського "гегемонізму". GSI офіційно підтримали Уругвай, Нікарагуа, Куба, Пакистан, Індонезія та Сирія.
Також після запровадження санкцій Китай став для росіян одним із пріоритетних ринків для продажу нафти та газу. Коли країни Заходу призупинили закупівлю нафти в РФ, її стали більше закуповувати китайські приватні нафтопереробні заводи, щоправда, зі значною знижкою — на $35 за барель дешевші.
Незважаючи на те, що офіційний Китай не приєднався до санкційного тиску Заходу на Росію, деякі великі китайські компанії залишають російський ринок. На початку травня повідомлялося, що Lenovo Group і Xiaomi поступово згортають обсяг продажів у Росії: постачання ноутбуків знизилися більш ніж на 40%, смартфонів майже на дві третини. Представники китайських виробників пояснили, що великі американські компанії, що постачають мікросхеми до Китаю, вимагають від своїх клієнтів дотримання санкційних заходів. Від китайців вимагали гарантій, що напівпровідники не будуть використовуватися третіми особами, які, оминаючи санкції, можуть постачати електроніку в РФ.
Наприкінці травня стало відомо, що китайський виробник Huawei припинив постачання телекомунікаційного обладнання в Росію та не виходить на зв'язок із російськими компаніями. Російські чиновники навіть мали намір налякати постачальників судовими позовами за невиконання зобов'язань за контрактами.
Відомо також, що китайські бренди Oppo та Vivo припинили експорт смартфонів у Росію. Це змушує російських підприємців купувати більше кнопкових телефонів.
Крім цього, в Китаї заборонили посадку літаків Boeing і Airbus російських авіакомпаній. Від російських перевізників вимагали підтвердити зняття з реєстрації за кордоном імпортних літаків, але росіяни цього не зробили.
Китай, як правило, утримується від голосувань в ООН з питань, пов'язаних із російською агресією проти України. Тим часом Сі Цзіньпін заявляв про те, що Китай підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, закликав до припинення вогню та висловився про необхідність надавати гуманітарну підтримку українцям.