Мертва зима: хто і чи надовго "заморозив" процес щодо мирного врегулювання по Україні

Секретар РНБОУ Рустем Умєров заявив про рішення української та російської сторін активувати стамбульські домовленості, в рамках яких, передусім йдеться про звільнення з російського полону понад тисячі громадян нашої держави. «За дорученням президента України цими днями провів консультації за посередництва партнерів у Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах щодо відновлення процесу обмінів і звільнення наших людей з російського полону. У результаті цих переговорів сторони погодилися активувати стамбульські домовленості. Йдеться про звільнення 1 200 українців», — зазначив секретар Радбезу. Водночас за підсумками перемовин з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом, Умєров констатував: "Обговорили ситуацію на фронті, наслідки російських атак на українські міста та подальші кроки для зміцнення обороноздатності. Відзначив активну роль Анкари у просуванні мирних ініціатив і підтримці України на міжнародній арені".

Між тим, якщо говорити про мирні ініціативи, то вони наразі виглядають вельми туманними. Зокрема, президент Фінляндії Александер Стубб прогнозує, що мирна угода у російсько-українській війні навряд чи буде досягнута до весни 2026-го, і європейським союзникам необхідно продовжувати підтримку Києва, попри нещодавній гучний корупційний скандал довкола «Енергоатома». Також він зазначив, що Володимир Зеленський повинен «швидко розібратися з обвинуваченнями в хабарах і розкраданні», позаяк цей скандал грає на руку Росії.

Коментуючи ж конкретно перспективи мирного врегулювання, фінський лідер констатував: «Я не дуже оптимістичний щодо досягнення перемир’я або навіть початку мирних переговорів, принаймні цього року. Межа між війною й миром стала розмитою».

Загалом, на переконання пана Стубба з тим, аби принести мир в Україну, Дональд Трамп і європейські лідери повинні максимально посилити тиск на РФ загалом і очільника Кремля, зокрема, щоб змінити його стратегічне мислення. «Путін в основному хоче заперечити незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, і ці цілі не змінилися з початку війни», - наголосив президент Фінляндії. Крім того, він зауважив, що наразі є три великі питання на шляху до перемир’я у російсько-українській війні - це гарантії безпеки для України, відновлення її економіки та досягнення «певного порозуміння щодо територіальних претензій».

Чи справді зима стане мертвим сезоном в плані мирного врегулювання

Більшою мірою розділяє оцінки та прогнози президента Фінляндії політолог Олександр Кочетков. «Нещодавно стало відомо про те, що Путін начебто готовий припинити бойові дії за умови, якщо Збройні сили України (ЗСУ) залишать ті території Донбасу, які Росія не може захопити. Водночас, за підсумками нещодавньої зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна можна зробити висновок, що справді мирно-перемовний процес поставлено на паузу. Це підтверджується словами американського президента про те, що іноді сторонам потрібно дати час, щоб повоювати. Тобто, мова йде про те, що Трамп і Сі дійшли згоди щодо того, аби дати Путіну час до весни наступного року з тим, аби він повністю захопив Донбас і тоді у якості умови висував добровільний вихід ЗСУ з Херсонської та Запорізької областей», - зазначає експерт у розмові з Фокусом.

На переконання політолога, попри нинішню достатньо жорстку риторику Трампа щодо Росії, очільник Білого дому дав Путіну «можливості зробити в Україні все, чого він прагне до наступної весни».

В таких умовах, констатує Олександр Кочетков, європейські партнери України, змушені «дивитися реальності у вічі» , визнаючи, що ближчі місяці мирні перемовини щодо припинення російсько-української війни «будуть де-факто мертвими».

«Це об’єктивна картина, яку між тим може дочасно змінити провал на лінії фронту тієї чи іншої сторони. Наші союзники між тим все більше схиляються до думки про те, що фронт потрібно заморожувати по наявній лінії бойового зіткнення. До речі, говорячи про перспективи мирного врегулювання, пан Стубб згадав і про важливість гарантій безпеки для України. На мою думку, європейські без пекові гарантії за підтримки Сполучених Штатів можна розглядати серйозно і вони цілком можуть бути прийнятними для України, оскільки там передбачено і закриття неба, і виробництво зброї, і ще багато чого. Тобто, там містяться дуже серйозні пропозиції. І якщо агресор не досягне успіху на фронті, то його ніхто й не питатиме, подобаються йому західні гарантії безпеки для України чи не подобаються», - підкреслює експерт.

Резюмуючи, Олександр Кочетков зазначив, що передумови для мирно-перемовної «відлиги» на весні 2026 року наразі є, але їхня траєкторія багато в чому залежатиме «від успіхів та стійкості ЗСУ», а також «політичної єдності всередині України», яка між тим не означає, що «корупціонерів потрібно повсякчас покривати».

Коли у мирно-перемовному процесі остаточно розвіється туман

Моделюючи у розмові з Фокусом осяжні перспективи щодо відновлення процесу мирного врегулювання, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов констатує: «В даному разі я погоджуюся з президентом Стуббом – до весни нічого не буде. Але тут, вочевидь, потрібно враховувати комплекс питань, в тому числі й про спроможність Росії вести війну такої ж інтенсивності. Відкритим наразі є питання про те, чи наважиться Путін провести мобілізацію для того, щоб поповнити фронтові втрати і тиснути далі. Крім того, неабияку роль в плані відновлення мирно-перемовного процесу відіграє фактор введення нових санкцій відносно Росії. Це дасть бачення того, чи здатна буде російська економіка балансувати. Зараз вона балансує на межі, але цей процес може бути розтягнутий у часі. Для того, щоб економіка РФ впала якомога швидше, потрібен додатковий тиск».

Політолог припускає, що, озвучуючи свої прогнози відносно російсько-української війни, Александер Стубб розраховує на те, що внаслідок 18-19 санкційних пакетів Європейського Союзу (ЄС) тиск на російський енергетичний комплекс відчутно посилиться. Крім того, акцентує аналітик, ЄС начебто вирішив перенести дедлайн повної відмови від закупівлі російських енергоносіїв з кінця 2027 на кінець 2026 року, «а це неодмінно впливатиме на позиції РФ, послідовно послаблюючи їх».

«Втім, слід розуміти, що процес економічного тиску на Росію не матиме одномоментного ефекту і той же Александер Стубб відводить 5-6 місяців на те, щоб усе це почало діяти», - резюмує політолог, додаючи при цьому, що Україні теж слід контролювати і використовувати наявні ресурси більш раціонально з тим, аби гроші пріоритетно йшли на ЗСУ, а не на золоті унітази.

Олександр Леонов вважає, що загалом час грає на користь України і у разі, якщо США дійсно ухвалять рішення щодо далекобійних систем, це може до весни-2026 в рази підвищити перемовні позиції офіційного Києва на дипломатичному треку щодо припинення війни. В даному контексті політолог, нагадавши про заплановану на квітень у Пекіні зустріч Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа, прогнозує, що до цієї геополітичної комунікаційної точки туман над перспективами і спроможностями дипломатичного врегулювання війни в Україні має остаточно розвіятися.