Без метану, вугілля та бензину. Чи готова Україна слідом за ЄС здійснити "зелений стрибок"

закриття шахт, реформа вугільної галузі
Фото: Getty Images | Поки що до реформи вугільної галузі в країні справа не дійшла

Україна в межах міжнародних угод зобов'язалася скоротити викиди і поступово уникнути використання вугілля і газу. Яким буде зелений перехід для країни і чи легко економіці України йти за європейським курсом до сонця та вітру.

Україна відповідно до Оновленого (другого) національного визначеного внеску до Паризької угоди щодо клімату (НОВ2) затвердила в липні 2021 року умови щодо скорочення до 2030 року викидів парникових газів на 65% від рівня 1990 року.

"Україну та ЄС об'єднує спільне прагнення здійснити зелений енергетичний перехід та досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Саме сьогодні потрібно зробити багато роботи для досягнення такої мети", — зазначив нещодавно Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики. За його словами, завдання — щоб енергосектор був менш уразливим та менш залежним від викопних видів палива, що забруднюють довкілля. І тепер Міненерго розробляє нову енергетичну стратегію до 2050 року, яку в ЄС називають "година ікс", або крапкою відліку. З неї (на радість Греті Тунберг) розпочнеться світле безвуглецеве майбутнє.

Позбутися пилу: модернізація українських ТЕС

За даними дослідження аналітичного центру Ember, Україна знаходиться на першому місці в Європі за викидами в атмосферу зольного пилу (РМ10) — 72% від загального обсягу викидів на континенті, на першому — за викидами діоксиду сірки (SO2), 27% та на другому — за викидами оксидів азоту (NOx), 16%. Це все результат роботи вітчизняних теплових електростанцій, де обладнання вже давно застаріло і не відповідає європейським екологічним нормам.

Довести частку ВДЕ в енергобалансі до 25% до 2035 року Україна може. Але експерти сумніваються, що економіці дійсно потрібна така дорога електроенергія.

Модернізація старих станцій, згідно з різними експертними оцінками, може коштувати країні не менше €4 млрд. Якщо ж нічого в напрямку оснащення ТЕС новими системами для скорочення викидів зроблено не буде, то вже в 2025 році буде порушений Національний план зі скорочення викидів великими спалювальними установками, і як наслідок — порушення взятих країною зобов'язань за міжнародними договорами.

"Національний план передбачає, що українські ТЕС будуть знижувати викиди, що будуть вжиті заходи — встановлення систем очищення, або ж буде закриття ТЕС", — зазначив Андріан Прокіп, експерт програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього. За його словами, якщо зобов'язання буде порушене, це загрожує Україні появою додаткових мит на СО2 для українських експортерів, що незмінно позначиться на конкурентоспроможності товарів країни за кордоном, насамперед в ЄС.

На енергетичному ринку вже давно точаться активні дискусії, звідки будуть взяті кошти на оснащення ТЕС. Адже самі компанії, що генерують, не горять бажанням лізти в мільярдні борги, а держава власним коштом також не може переобладнати здебільшого приватні станції (за винятком трьох станцій у структурі державної "Центренерго").

Якщо модернізація теплових електростанцій не відбудеться в термін (до 2025 року), то країні доведеться ухвалити складне рішення щодо їх виведення з експлуатації. Але зробити це без появи нових блоків неможливо — сьогодні ТЕС виконують роль потужностей, що маневрують (балансують). За словами Андріана Прокіпа, замінити їх немає чим.

"Виникає питання: грошей немає, тобто ТЕС закриватимуть, але чим їх замістити, адже в нас і так дефіцит маневрених потужностей, які могли б швидко запускатися та подавати електроенергію в систему. За які кошти проводитимемо зелений перехід? Хтось має за це заплатити. В умовах нинішньої ситуації на ринку всі розмови про зелений перехід — порожні балачки", — вважає Андріан Прокіп.

Важливо
Незворотність. Зміни клімату можуть призвести до того, що Україна житиме в субтропіках
Незворотність. Зміни клімату можуть призвести до того, що Україна житиме в субтропіках

Логічним виходом із ситуації стало б термінове зведення в країні нових сучасних теплових станцій із високоефективними системами очищення.

"Теплова генерація використовується не в базі, а для балансування на ринку. Для балансування у світі зараз використовуються накопичувачі Energy Storage, а також технологія газових пікерів. І перед Україною стоїть завдання: як наша інтеграція до європейського ринку (ENTSO-E — приєднання української енергосистеми) можливо, протягом 10–15 років ми й замінимо. А можливо, в деяких регіонах ТЕС продовжать працювати, щоб підтримати надійність енергосистеми", — розповів Фокусу Олексій Рябчин, радник голови НАК "Нафтогаз України" щодо низьковуглецевого розвитку.

Утім, поки що немає жодних передумов вважати, що інвестори будуватимуть у країні нові ТЕС. Тому енергетики намагаються домогтися відтермінування виконання термінів Нацплану.

"У межах асамблеї проводимо аналітичну роботу і виходимо до уряду, щоб відкоригувати Нацплан у питанні майбутньої зупинки блоків ТЕС, оскільки ми зопалу взяли на себе зобов'язання і тепер потрібно перенести термін на п'ять-шість років. Ситуація така, що поки що вугілля залишається важливим у балансі вироблення та споживання. І план із модернізації станцій коригуватиметься", — упевнений Іван Плачков, ексміністр енергетики, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї.

Без вугілля. Реформування вугледобувної галузі

Трансформація теплової енергетики тісно пов'язана зі ще одним "головним болем" енергосектору — шахтами. Адже кліматичні угоди, які підписала влада країни, пов'язані зі зниженням частки теплової генерації (за січень — серпень 2021-го — 29,4% у структурі виробництва). Це незмінно веде до непотрібності функціонування такої великої кількості шахт. Тобто підштовхує уряд дедалі ближче до реформування галузі.

Сьогодні світова спільнота перегляне стратегію розвитку енергетики. Розвиватимуться ВДЕ, але країни відмовляться від дотацій на відновлювану енергетику

ексміністр енергетики, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї
Іван Плачков

"Майбутнє вугільної генерації — трансформація та заміна. Але нам потрібен план, як саме ми це робитимемо. Можна ставити питання про вплив на клімат, але найважливіше — економічне питання, ця галузь невигідна. Наші шахти працюють на таких горизонтах, де немає зиску, обладнання застаріло та треба реформувати", — упевнений Олексій Рябчин. У країні справді сформований досить великий держсектор із видобутку вугілля, а більшість шахт збиткові, зарплати шахтарів регулярно дотуються з держбюджету, а борги держави перед власними вугледобувними підприємствами зростають.

Важливо
Більше атому! США побудують 5 енергоблоків в Україні: як це відіб'ється на ціні електроенергії

"Абсолютно нічого в цій сфері не було зроблено. Держшахти неефективні, забезпечують менше 10% видобутку вугілля, їхній внесок у ВВП — приблизно 0,3%, але це соціально болісне питання, і тому жодна влада не може піти на реформу", — вважає Андріан Прокіп.

Поки що до реформи вугільної галузі в країні справа не дійшла, але Міненерго активно декларує складання плану такої реформи.

"Зараз триває активна робота з міжнародними партнерами. Здійснюється загальний аналіз шахт, вивчаються соціально-економічні й екологічні аспекти відповідних територій", — зазначив нещодавно Ярослав Демченко, заступник міністра енергетики.

Слідами Грети Тунберг. Перехід на "чисту" енергію

У Міненерго анонсують декарбонізацію у прив'язуванні до зростання частки зелених в енергобалансі країни. За даними міністерства, за січень-серпень 2021 року частка станцій ВДЕ у структурі вироблення електроенергії склала 8,3%. Якщо додати частку гідрогенерації (яка також вважається джерелом чистої енергії), то виходить, що зелені в країні виробляють 15,6%. Згідно з планом, частка ВДЕ має становити 25% до 2035 року, але в міністерстві енергетики кажуть, що впораються раніше — до 2030 року.

На модернізацію теплових станцій потрібно не менше €4 млрд, але ні в приватному секторі, ні державі цих грошей банально немає

"Тільки на ВДЕ ні ми, ні європейці прожити не зможемо. Потрібна і традиційна енергетика. Тому що якщо немає вітру та сонця, ми ж не відключимо споживання. Це можуть бути гідро-, атомні, станції на газі та вугіллі. Сьогодні світова спільнота перегляне стратегію розвитку енергетики. Розвиватися ВДЕ будуть, але не такими прискореними темпами, і країни відмовляться від дотацій на відновлювану енергетику", — упевнений Іван Плачков.

Засновник та співвласник холдингу "Гідроенергоінвест-Акванова" Ігор Тинний вважає, що темпи будівництва нових станцій ВДЕ в Україні сповільняться.

"Абсолютно неможливо досягти 25% із тим підходом, що зараз є. Зараз ми все ще боремося з тим, що оплата за вироблену електроенергію не становить 100%. На ринку не настала стабільність, ринок розбалансований, компанії в збитках, розвиток сонячної зупинено, вітрова — добудовуються старі проєкти. Система аукціонів не реалізована. З чого тут будуватимуть нові об'єкти?" — зазначає Ігор Тинний. Він упевнений: у країні буде стагнація у розвитку ВДЕ, допоки влада не змінить ставлення до енергоринку.

зелена енергія, вітряки
ЕНЕРГІЯ ВІТРУ. В Україні частка ВДЕ вже досягла 15,6%. Згідно з прогнозами, до 2030 року в країні буде не менше 25% чистої енергії

Однією з проблем є система оплати виробникам за електроенергію. Сьогодні розраховуватись із компаніями за зеленим тарифом зобов'язана держкомпанія "Укренерго", борги якої перед підприємствами станом на 11 жовтня досягли 13,5 млрд грн. Кабмін уже схвалив випуск держкомпанією зелених облігацій на суму до 22,8 млрд грн. для погашення заборгованості. Фактично йдеться про бюджетні кошти, які через механізм облігацій передадуть виробникам "чистої" енергії.

"Укренерго" позичає гроші (випускає облігації), але якщо політика не зміниться (модель виплати зеленим), за які гроші "Укренерго" назад викуповуватиме облігації?" — каже Андріан Прокіп. "Енергетичний сектор знаходиться в таких умовах, що план виглядає нереальним. Й обіцяє лише величезне фінансове навантаження на споживачів", — наголошує Прокіп.

Директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський вважає, що економіка України, в принципі, не готова до зеленого переходу. "У нас зелена генерація у нинішніх умовах із преференціями (зелений тариф) веде до фінансових дисбалансів ринку. Вона з'їдає понад 25% доходів ринку, а дає в ринок 8% електроенергії. Розвивати зелену генерацію нам зараз не треба. Європейський досвід показує, що зелена генерація дотувалася за рахунок споживачів завжди, але там споживач "жирніший", — пояснює Землянський.

Коли скасують бензин. Національна транспортна стратегія України

Окрім енергетичного сектору та промисловості декарбонізація також планується і в секторі транспорту. Поки що на рівні законопроєкту збираються з 2027 року запровадити поетапну заборону на ввезення та первинну реєстрацію в Україні автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ), а із січня 2030 року — заборона нових і вживаних бензинових і нових дизельних авто. Це все співзвучно із Національною транспортною стратегією до 2030 року. Також відмова від ДВЗ прописана у європейській директиві 2009/33/ЄС "Про підтримку екологічно чистих та енергоефективних транспортних засобів автомобільного транспорту", у затвердженому плані European Green Deal.

Важливо
Зима близько. Чи чекає Україну паливна криза через екстремальні холоди

В Україні поки продажі електромобілів йдуть не надто жваво — за дев'ять місяців 2021 року зареєстровано 6,1 тис. авто, а всього в країні офіційно їздять майже 30 тис. таких машин. Експерти наголошують: поки що інфраструктура країни слабо підготовлена до повного переходу на електродвигуни. Однак згодом усе необхідне для електрокарів, враховуючи розвинені мережі зарядних станцій, буде створено.

"Як би ми не хотіли, рішення ухвалені, є зобов'язання, зокрема за Угодою про асоціацію з ЄС. Інвестиції прийдуть, станції збудують, і що більше буде станцій, то більше буде електрокарів", — вважає Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів.

Утім, якщо приватний легковий автопарк країни більш-менш активно може перейти в зелений світ, то про бізнес країни так сказати не можна: величезну кількість вантажного та спецтранспорту на бензинових і дизельних двигунах навряд чи вдасться так само швидко і безболісно вивести з експлуатації, замінивши сучасними екологічними електричками. Як стимулюватимуть бізнес орієнтуватися на екологію, поки даних немає, але в Національній транспортній стратегії йдеться, що в Україні буде впроваджено держпрограми розвитку електричного транспорту, а перевізників мотивуватимуть використовувати гібридний транспорт.