Надбавки, премії, відпускні. Як змінюються зарплати чиновників під час війни

Високі зарплати урядовців традиційно обурюють українське суспільство. 2021 року українські чиновники отримували надбавки в 1000% від окладу "за інтенсивність праці", а їхні місячні винагороди часом вимірювалися сотнями тисяч гривень. Наприклад, голова Держагентства розвитку туризму України (ДАРТ) Мар'яна Олеськів у грудні 2021 року отримала премії, надбавки й інші виплати в розмірі 1720,02% від її місячного окладу — 535 тис. грн до оподаткування.

Фокус вирішив з'ясувати, що відбувається із зарплатами чиновників тоді, коли в Україні триває війна.

Країна контрастів. Як змінювалися зарплати чиновників в Україні

"Ще до початку російського вторгнення ми опрацьовували реформу системи оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад, — розповіла Фокусу Наталія Алюшина, голова Національного агентства України з питань державної служби (НАДС). — Ця система передбачає запровадження чіткої, прозорої структури зарплати з обмеженими варіативними виплатами до 30% і постійною часткою до 70%".

Передбачалося, що цю модель буде запроваджено протягом 2022-2023 років.

Наталія Алюшина зазначає, що в умовах війни після двох секвестрів зарплатні фонди в держорганах відчутно скоротилися. Співрозмовниця Фокусу додає, що їй відомо навіть про затримки зарплат і загальну практику відмови від премій і надбавок за інтенсивність.

Водночас інтерес до незвичайних призначень на високі посади й рівень зарплат чиновників в Україні не вщухає навіть на тлі гарячих новин із фронту. Зокрема, у липні стало відомопро призначення заступницею міністра соцполітики 25-річної Анни Сергєєвої з досвідом роботи в кілька років у сфері індустрії краси.

У відповідь на запит ЗМІ до Мінсоцполітики повідомили, що Сергєєвій встановили оклад у сумі 68 643 грн у місяць.

Для порівняння: зарплата президента Володимира Зеленського у 2022 році становить 28 тис. грн на місяць.

Також у липні чималий резонанс викликала інформація про збільшення винагороди народних депутатів. Реакцією суспільства на подібну інформаційну хвилю стало створення кількох петицій, автори яких закликали знизити зарплати депутатів до мінімальної розміру, яка в Україні становить 6500 грн до оподаткування.

І зовсім недавно Фокус писав, що зарплати в Україні скоротилися на 30-40%, тож кандидатам без досвіду роботи можуть пропонувати критично низькі зарплати до 10 тис. грн. Але в держсекторі ситуація дещо відрізняється від приватних підприємств і фірм.

"Деяка кількість чиновників продовжує отримувати премії та надбавки, як і раніше. Така ситуація склалася через те, що ці чиновники самі собі визначають суми виплат", — коментує ситуацію Ігор Чудовський, керуючий партнер адвокатського об'єднання "Чудовський і партнери".

За словами співрозмовника Фокусу, премії та надбавки урізані переважно в держслужбовців нижчої ланки, більшість із яких тепер отримує лише суму посадового окладу.

Проведене НАДС у травні 2022 року опитування 45 тис. держслужбовців показало такі результати:

• 53,6% опитаних підтвердили зменшення зарплат із початком війни;
• 35,8% розповіли, що зарплати залишилися без змін;
• 7,6% повідомили про зростання зарплат.

За словами Алюшиної, найбільше скорочення зарплати відчули в держустановах І рівня юрисдикції (Секретаріаті Кабміну, апараті Офісу Президента та у Верховній Раді, де 79,1% респондентів повідомили про зменшення зарплат із початком війни. Тобто в липні депутати намагалися відіграти втрачене, що в Раді пояснили "перерозподілом коштів у межах кошторису".

До речі, Кабмін регулярно оприлюднить інформацію щодо зарплат на офіційному сайті. Згідно з останніми даними за червень, міністри отримали таку винагороду:

• Прем'єр-міністр України Денис Шмігаль — 61 688 грн після оподаткування;
• Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина — 22 326 грн;
• Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук — 61 397 грн;
• Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров — 61 397 грн.

Зарплату прем'єр-міністра та зарплати членів Кабміну, про яких наводиться інформація в документі, у червні 2022 року було виплачено без надбавок за інтенсивність і премій у межах окладу. При цьому працівники секретаріату Кабміну, окрім окладу, отримали надбавки за ранг, за вислугу років і за виконання особливо важливої роботи, і тому їхня винагорода була дещо більшою, ніж у міністрів.

Наталія Алюшина визнає, що система оплати праці на держслужбі незрозуміла та несправедлива, що особливо відчутно на рівні районів, де посадові оклади часто бувають меншими від мінімальної зарплати.

"Наразі гостро стоїть питання перерозподілу бюджетних коштів для підвищення зарплат держслужбовців нижчої ланки, оскільки інфляція досить висока, ціни на продукти та побутові товари зростають, а зарплати, навпаки, фактично зменшуються, — вважає Ігор Чудовський. — Однак для такого кроку слід провести ґрунтовний аудит бюджетних видатків і, можливо, отримати підтримку міжнародних партнерів України".

Щоб оптимізація зарплат держслужбовців була осмисленою, у НАДС розробили методику функціонального аудиту, яка дозволяє органам влади відмовитися від зайвих функцій і сконцентруватися на актуальних, зокрема, пов'язаних із наданням громадянам необхідних послуг.

"Після відповідного аналізу держоргани мають визначити необхідну кількість персоналу для виконання функцій, які справді актуальні в умовах воєнного часу. Отримані дані дозволять сформувати пропозиції щодо оптимізації штату кожного органу влади, зберегти цінні кадри та заощадити бюджетні витрати", — пояснює Алюшина.

А поки що Кабмін підвищив зарплати держслужбовцям на 200 гривень. У липні з'явилася ухвала КМУ №788, де оклад спеціаліста держструктур, юрисдикція яких поширюється на територію однієї чи кількох областей, підвищили з 5,1 до 5,3 тис. грн. А посадовий оклад чиновників, які діють на території одного чи кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, підвищили з 4962 грн до 5,2 тис. грн.

Що на місцях. Як змінилися під час війни зарплати держслужбовців в областях і районах

Чиновники органів місцевого самоврядування отримують зарплати з місцевих бюджетів, а від початку війни та за рахунок державного бюджету. Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань, уточнює, що наразі в місцевому самоврядуванні можна виділити чотири типи територій:

• тимчасово окуповані
• у зоні бойових дій
• звільнені
• тилові

"Службовці органів місцевого самоврядування з тимчасово окупованих територій працюють у зовсім іншому складі та із зовсім іншими завданнями, ніж до війни, — уточнює Оксана Продан. — Доходів до власних бюджетів ці території не отримують, частина з службовців опинилася в окупації, частина — за кордоном, деякі розкидані по Україні, тому отримують мінімум, хоч і продовжують працювати з іншими завданнями".

У зоні бойових дій, за словами Продан, громади також мають обмежену кількість людей на місцях зі значно збільшеним навантаженням і мінімізованими доходами. Там голови громад намагаються на місці вирівнювати винагороди кожного за мінімальних можливостей.

Співрозмовниця Фокусу додає, що на звільнених територіях власних доходів місцевих бюджетів часто буває недостатньо, багато службовців залишаються в евакуації, а коштів на виплату великих зарплат відсутні. У такій ситуації, щоб повернути працівників на місця або скоротити їх, застосовується постанова Кабміну №440 "Деякі питання організації роботи державних службовців і працівників державних органів у період воєнного стану", про яку детальніше йтиметься нижче.

Зовсім інша ситуація у тих регіонах, куди переїхало багато біженців із постраждалих від війни територій України.

"У тилових областях збільшилася кількість платників податків, до бюджету надходять доходи, і є можливість доплачувати службовцям", — повідомляє Оксана Продан.

Дійсно, користувачі соцмереж іноді обурюються, що деякі місцеві чиновники під час війни отримують сотні тисяч гривень винагороди й дозволяють собі дорогий відпочинок за кордоном.

Цікаво, що мери населених пунктів часто мають значно меншу зарплату, ніж їхні заступники. Оксана Продан уточнює, що мерам і керівництву місцевих рад розмір зарплати затверджує відповідна місцева рада, що за відсутності постійної більшості робить підвищення зарплат практично неможливим. Однак, коли мер має у раді впевнену більшість, то контроль за розміром їхніх зарплат, за словами співрозмовниці Фокусу, можливий лише з боку ЗМІ й опозиції.

Справді, регіональні ЗМІ й активісти уважно стежать за способом життя місцевих чиновників. Зокрема, місцеве видання нещодавно оприлюднило рейтинг зарплат чиновників Кременчука за червень:

• 119 583 грн (без урахування податків) отримала заступниця міського голови з гуманітарних питань Ольга Усанова
• 104 625 грн заробив заступник міського голови з питань будівництва Дмитро Кравченко
• 75 882 грн нарахували меру міста Віталію Малецькому

Також ЗМІ повідомляють, що в міського голови Радивилова Рівненської області та його заступників зарплати вищі, ніж у голови обласного центру. Уточнюється, що голова Радивилівської міської територіальної громади Микола Карапетян за перше півріччя 2022 року заробив 426 714 грн.

Великі зміни. Чи відбувається в Україні скорочення чиновників під час війни

Незважаючи на анонсоване скорочення держапарату, про яке повідомляв Фокус, масові звільнення чиновників поки що не відбуваються.

За інформацією НАДС, з початку року звільнилося майже 12 тис. держслужбовців. Із них 8,5 тисячі людей залишили держслужбу за період із 24 лютого по 1 липня. Як повідомляє Наталія Алюшина, в разі потреби заощадити кошти фонду оплати праці, працівників відправляли в простій або надавали їм відпустки, у тому числі, за свій рахунок.

Проте певна кількість жінок – держслужбовиць, імовірно, звільнилася через норми постанови Кабміну №440, яка встановлює, що робота держслужбовців за межами України допускається лише в разі службового відрядження.

"Багато жінок, які до війни працювали в бюджетних установах, були поставлені перед вибором: або повернутися в небезпечний регіон, або брати відпустку за власний кошт, або отримати дисциплінарне стягнення та звільнення, — пояснює наслідки цього рішення Марина Семенова, адвокатка адвокатського бюро ЮФ "Семенова та Партнери". — З огляду на те, що держслужбовці не мають можливості отримати виплати, як внутрішньо переміщені особи, одноразову виплату 6500 грн, яка передбачена для найманих працівників ("Є підтримка"), працювати дистанційно й отримувати зарплату, вони змушені шукати за кордоном будь-яку роботу".

Нагадаємо, по 6500 тис. грн у межах ініціативи "Є підтримка" 25 тисяч українців отримали помилково. Це були співробітники бюджетних організацій, які, згідно із законодавством, не можуть претендувати на подібну фіндопомогу. Внаслідок вжитих заходів кошти повертаються на позабюджетний рахунок Мінекономіки. Тобто "Є підтримка", яку держслужбовці вже встигли витратити, має бути повернена.

Як уже писав Фокус, якщо Мінекономіки не зможе добитися від одержувача помилково перерахованої допомоги її повернення, то можливі судові рішення та стягнення через виконавче провадження.