"Острівна генерація": експерт Юрій Корольчук про можливості малих електричних установок

Понад 50% електроенергії в Україні виробляють АЕС. ТЕС є основними станціями, що забезпечують електричною енергією в напівпікові та, разом із ГЕС та ГАЕС, у пікові години (коли найвище споживання). Внаслідок компбінованих ударів РФ в Україні зруйновано значну кількість теплоелектроцентралей (ТЕЦ), які забезпечували міста тепловою енергією. Пошкоджені і гідроелектростанції, а агресор продовжує удари по електростанціям та ключовим підстанціям. Після 11-ї масованої атаки 28 листопада 2024 року по всій Україні вкотре застосували аварійні графіки відключення світла. До загрози блекауту додалася реальна загроза з теплопостачанням для населення міст. У матеріалі "Уникнути відключень. Чи допоможуть українцям малопотужні електростанції" енергоексперт Юрій Корольчук розповів Фокусу про систему розподіленої генерації, яка б мала захистити людей від блекаутів. Проте є нюанси.

Відключення світла в Україні: що буде далі

За повідомленням НЕК "Укренерго", на енергооб’єктах України тривають аварійно-відновлювальні роботи після масованої ракетно-дронової атаки 28 листопада. Тож графіки відключень світла по регіонам все ще чинні.

Як зазначав експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, українська генерація, що вціліла після російських ракетних атак, зможе забезпечити виробництво близько 11 ГВт електроенергії, відповідно, її дефіцит цієї зими очікується на рівні 4-5 ГВт.

"Є дефіцит, який спричинений тим, що були зруйновані теплові електростанції, деякі менше постраждали, деякі більше. Гідроелектростанції також", — сказав енергоексперт.

Щодо експорту з таких країн, як зокрема Румунія, то Корольчук вважає це завищеною перспективою.

"Я не думаю, що зимою, коли буде пік споживання електроенергії в європейських країнах (Румунія, Угорщина, Польща), нам будуть відкривати повністю ворота і давати електроенергію. З Румунії вже пролунав конкретний сигнал про те, що дуже важко займатися поставками електроенергії в Україну, тому що немає грошей, висока ціна, Україна не може платити", — наголосив він.

Як рятувати українців від блекаутів

Тим часом, як зазначили в Міністерстві енергетики України, щоб енергосистема країни була стійкішою в умовах постійних російських атак, є потреба у розбудові розподіленої генерації — системі виробництва і передачі електроенергії, що налічує багато невеликих локальних енергообʼєктів, розташованих по всій Україні. У розподіленій генерації комбінуються різні джерела енергії: газопоршневі установки, газові турбіни, сонячні панелі та акумулятори, вітряки, когенерація.

"А головне, споживачі залучаються до виробництва енергії, встановлюють власні генерувальні установки", — додали у міністерстві.

Проте, за словами експертів, таку генерацію не можна назвати розподіленою, а "острівною" чи "точковою", адже її потужності занадто малі.

"Потрібно розмежовувати розподілену генерацію — генерацію виробництва електроенергії, і встановлення когенераційних платформ, які власне можуть виробляти тепло і електроенергію. Їхня ефективна робота передбачена в певний період, коли є виробництво тепла у великому обсязі", — каже у коментарі Фокусу Юрій Корольчук.

Він зазначив, що подібні когенераційні установки виступають виключно в ролі генерації, тобто мають невеликий обсяг.

"Що таке 1,5 МВт? Ця потужність закриває потреби 3-5 багатоквартирних будинків, навіть не району міста. Такі установки споживають газ, якщо немає стаціонарної електроенергії, і виробляють свою електроенергію, тепло. Але це малий масштаб. І назвати їх розподіленою генерацією не можна. Система розподіленої генерації в Україні перебуває поки на стадії проєктів", — вважає енергоекперт.

На його думку, системою розподіленої генерації може бути група невеликих ТЕС, які існують паралельно із великими енергооб’єктами, і у разі їхнього пошкодження, забезпечують електропостачання.

"Маленькі установки по 1,5-20 МВт — це, по суті, великі генератори, а не розподілена генерація. Об'єкти розподіленої генерації мають потужність від 50 МВт. Вони легко підключаюся до мережі міста, якщо вийде з ладу велика ТЕС. Дві станції по 600 МВт можуть мінімально закрити потреби, приміром, Києва, що дорівнює 1200 МВт. Проте така резервна розподілена генерація — досить дороге задоволення — від 2 млн євро, та й виготовляються вони на замовлення. Ба більше, після закінчення війни і відновлення системи України такі ТЕС потребуватимуть певного догляду, навіть, якщо в них не буде потреби", — пояснив Юрій Корольчук.

За його словами, наразі в Україні йдуть шляхом встановлення саме "острівної" генерації, проте проблемою таких генераційний малих об'єктів залишається те, що вони не стануть учасниками великої енергосистеми країни, адже це — маленькі острівки, які неможливо долучити до великої енергосистеми, а також ними керувати. Проте вони все ж виконають свою позитивну роль в умовах високого дефіциту, адже можуть виробляти електроенергію для потреб критичної інфраструктури міст.

Нагадаємо, в Києві, де внаслідок атаки "Шахедами", було пошкоджено будівлю дитячої поліклініки, вже почала працювати перша когенераційна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт.