"Форест Гамп" і 150 млн грн: що відбувається із "Сенс Банком" після обшуків НАБУ

Сьогодні, 19 серпня, стало відомо про обшуки Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) в офісі наглядової ради "Сенс Банку", зокрема у відстороненого голови наглядової ради Миколи Гладищенка. Фінустанова фігурує у справі про внесення 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, про що повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, щонайменше 87,86 млн грн грошового потоку до застави були пов'язані з рахунками в цьому банку. Слідство також перевіряє можливий обхід фінансового моніторингу.

Зазначимо, що минулого року на так званих "плівках Міндіча" фігуранти обговорювали кандидатури до наглядової ради державного банку. Серед людей, які згодом увійшли до ради, був і Гладищенко.

Наразі паралельно із обшуками НАБУ, парламент вимагає пояснень від керівництва Національного банку щодо ситуації навколо державної системно важливої фінустанови, тому викликав голову НБУ Андрія Пишного для звітування у справі "Сенс Банку".

Тим часом "Сенс Банк" працює, а факт кримінального розслідування ніяк не зачепив його клієнтів.

Скандал навколо "Сенс Банку"

За повідомленням НАБУ та САП, спецоперація "Форест Гамп" має на меті викрити злочинну організацію, що "діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України за участі високопосадовців Офісу президента України та інших осіб".

Щодо історії із внесенням застави 150 млн грн за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, яку Вищий антикорупційний суд визначив у справі "Мідас", слідство саме перевіряє, як формувалася ця сума та яким чином гроші проходили через банківську систему.

За даними, які оприлюднив Ярослав Железняк, безпосередньо з рахунків у "Сенс Банку" на рахунок Вищого антикорупційного суду надійшло 50 млн грн. Ще 37,86 млн грн пройшло з рахунку ТОВ "Гіран Констракт" у "Сенс Банку" через компанію "Тетрас Оптіма". А загалом через "Тетрас Оптіма" пройшло 54 млн грн.

За підрахунками Железняка, грошовий потік до застави, пов'язаний із "Сенс Банком", становив щонайменше 87,86 млн грн.

"Сумарно пов’язаний із Sense Bank грошовий потік до застави становить щонайменше 87,86 млн грн, але частина коштів була транзитною", — зазначив нардеп.

Як обходили фінмоніторинг

Найбільш чутливим питанням у справі став не сам факт проходження коштів через державний банк, а можливий спосіб їхнього проведення.

За наведеними у справі даними, низку траншів компанії та банк проводили так, щоб обійти автоматизовану систему контролю операцій, які підлягали перевірці Держфінмоніторингу. Саме тому в розслідуванні важлива роль банківських посадовців.

За словами Железняка із посиланням на матеріали слідства, у схемі могли фігурувати:

• голова правління "Сенс Банку" Олексій Ступак;
• начальниця департаменту фінансового та валютного моніторингу банку Людмила Снігур;
• відсторонений голова наглядової ради Микола Гладищенко.

"Взяти банк під контроль ОП"

Окремий епізод справи стосується можливого встановлення контролю над самим "Сенс Банком".

За словами Железняка, слідство вважає, що особи з Офісу президента поставили перед тодішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою завдання взяти банк під контроль ОП.

"За версією слідства, невстановлені особи з офісу президента поставили перед тодішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою завдання взяти банк під контроль ОП, щоб не допустити контролю над ним інших владних структур", — зазначив нардеп.

Після цього Мудра, ймовірно, мала організувати залучення коштів для внесення 150 млн грн застави за Галущенка.

Що відомо про Гладищенка

Микола Гладищенко опинився в центрі історії не вперше. Як Фокус писав раніше, навесні 2026 року після публікації матеріалів так званих "плівок Міндіча" стало відомо про розмови фігурантів попереднього розслідування НАБУ щодо майбутнього складу наглядової ради "Сенс Банку".

Фігуранти обговорювали кандидатури та фактичні "квоти" на членів наглядової ради, які мали забезпечити вплив на майбутні рішення банку. Серед кандидатів, про яких йшлося, був і Гладищенко. Згодом його кандидатуру затвердили попри те,що її публічно критикували заступник міністра фінансів Юрій Драганчук та представник ЄБРР у номінаційному комітеті.

Тож, Гладищенко був представлений як незалежний член наглядової ради. Проте після публікації матеріалів "плівок Міндіча" у травні 2026 року був тимчасово відсторонений від виконання повноважень.

Хто такий Василь Веселий

Ще одна важлива фігура цієї історії — бізнесмен Василь Веселий. Як вже писав Фокус, раніше він був радником голови наглядової ради "Сенс Банку". Його ім'я також фігурувало у матеріалах "плівок Міндіча".

За даними журналістів, саме Веселий та Олександр Цукерман обговорювали кандидатури "своїх" людей до нового складу наглядової ради Сенс Банку. У цих розмовах згадувалося, зокрема, прізвище Гладищенка.

Тож, нинішня справа НАБУ має прямий зв'язок із попереднім епізодом щодо можливого впливу сторонніх осіб на формування органів управління державного банку.

У червні 2026 року СБУ затримала Веселого.

Кого ще підозрюють у відмиванні грошей

За оприлюдненими даними, слідчі дії стосуються не лише банківських посадовців і вже колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої (як повідомляв Фокус, її звільнили з посади заступника керівника Офісу президента 19 серпня), але й народного депутата Вадима Столара, ексдепутата Максима Микитася, а також бізнесмена Василя Астіона.

Саме в цьому контексті слідство вивчає історію з коштами на заставу Галущенка та роль окремих учасників у їхньому русі.

НАБУ також оприлюднило фрагмент розмови учасників схеми, де йдеться, зокрема, про "оплату навчання дітей" за рахунок коштів, які, за версією слідства, могли мати незаконне походження.

Ця деталь наразі є частиною доказової бази, яку правоохоронці публічно презентують у рамках розслідування, а не встановленим судом фактом.

Що буде із самим "Сенс Банком"

Чи матиме розслідування наслідки для керівництва банку та його системи внутрішнього контролю, поки є одним із головних питань.

"Сенс Банк" є державним системно важливим банком. Україна отримала його у власність у липні 2023 року після націоналізації колишнього "Альфа-Банку". У подальшому уряд розглядав його приватизацію.

Тепер кримінальна справа створює додатковий ризик для інвестора, який потенційно захоче придбати банк. Адже йому доведеться оцінювати не лише фінансові показники, а й цілу низку факторів та наслідків:

• стан корпоративного управління;
• результати розслідування НАБУ;
• можливі порушення фінансового моніторингу;
• кадрові зміни;
• можливі регуляторні санкції;
• репутаційні ризики.

Тому нинішній скандал потенційно може вплинути і на ціну, і на строки, і на коло потенційних покупців банку. Водночас говорити, що приватизацію вже скасовано або що банк обов'язково буде проданий дешевше, зарано.

Щодо керівництва банку, якщо буде встановлений факт здійснення операцій в обхід фінансового моніторингу, це стане підставою для кадрових рішень та інших заходів з боку власника і регулятора.

Що скандал із "Сенс Банком" означає для його клієнтів

Поки для клієнтів банку найважливішими питаннями є безпека їхніх вкладів та карткових рахунків і операцій. Сам факт обшуків та кримінального розслідування не означає блокування всіх рахунків банку.

Наразі немає також інформації про припинення роботи Sense SuperApp, масове блокування карток або зупинку обслуговування фізичних осіб.

Тому зарплатні рахунки, картки, депозити, платежі та звичайні перекази продовжують функціонувати у штатному режимі.

Однак для клієнтів може змінитися рівень фінансового моніторингу.

Якщо слідство встановить, що окремі операції через банк проводилися з обходом автоматизованих систем контролю, для нового менеджменту та регулятора посилення фінмоніторингу стане одним із першочергових завдань.

Для клієнтів це потенційно означає більше запитів щодо:

• походження великих сум;
• документів, які підтверджують джерело коштів;
• нетипових переказів;
• операцій із готівкою;
• значних платежів між рахунками.

Тобто для людини, яка отримує зарплату і здійснює звичайні покупки та перекази, ситуація навряд чи матиме драматичні наслідки, а клієнтам, які здійснюють фіноперації на великі суми, ймовірно, варто бути готовими до додаткової перевірки.

Наразі кримінальне провадження стосується конкретних операцій, посадовців та інших фігурантів, а не всіх клієнтів фінустанови.

Водночас клієнтам варто стежити за офіційними повідомленнями "Сенс Банку", НБУ та Фонду гарантування вкладів, якщо ситуація змінюватиметься.

Чи може "Сенс Банк" втратити ліцензію

Наразі для такого висновку немає підстав. Розслідування НАБУ саме по собі не означає автоматичного позбавлення банку ліцензії.

Рішення щодо регуляторних заходів належить до повноважень Національного банку. Якщо НБУ за результатами перевірок встановить порушення законодавства або нормативних вимог, він може застосовувати передбачені законом заходи впливу. Але між проведенням обшуків і припиненням діяльності системного банку — велика дистанція.

Чому викликають Пишного і які питання виникають до НБУ

"Сенс Банк" перебуває під регуляторним наглядом НБУ, а його наглядову раду затверджував регулятор. Тому після інформації про можливе обходження фінансового моніторингу виникає питання: як такі операції могли пройти внутрішній контроль банку та чому їх не було зупинено раніше.

Саме тому у Верховній Раді вимагають звіту голови НБУ Андрія Пишного.

Додамо, що для регулятора це також питання репутації. Адже якщо слідство підтвердить, що державний системно важливий банк використовувався для проведення великих сум із порушенням фінансового моніторингу, пояснення знадобляться не лише менеджменту "Сенс Банку".

Нагадаємо, Фокус вже повідомляв про заяву НАБУ і САП щодо масштабної спецоперації з викриття злочинної організації.