Далі буде: які 6 завдань виконала Курська операція і як зруйнувала плани Кремля, — експерти

Збройні сили України 6 серпня здійснили прорив на територію Курської області РФ. За даними DeepState, станом на 5 вересня вони утримували площу у 896,16 квадратного кілометра, зокрема місто Суджа.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що війська триматимуть під контролем ворожі землі стільки, скільки буде потрібно для "плану перемоги". Він запевнив, що "приєднувати" території не планується.

Також в інтерв’ю NBS News український лідер розповів, що Курська операція була "суворо охоронюваною таємницею". Про плани щодо прориву ЗСУ не знали не лише у Вашингтоні, але й українські спецслужби. Зеленський зазначив, що максимально звузив коло тих, хто знав про плани, й це було однією з причин успіху.

Головне завдання Курської операції — "буфер"?

Експерти та аналітики ділились припущеннями щодо мети Курської операції ЗСУ. Зокрема, у ЗМІ з посиланням на американських чиновників зазначали, що бойові дії на території РФ покликані змусити відвести окупантів з Донецької області, зруйнувати наратив про поразку України та покращити переговорну позицію Києва.

18 серпня сам Зеленський заявив, що військові планують створити у Курський області "буферну зону". Він також підкреслив, що усе, що завдає шкоди Росії і її армії, наближає справедливий мир та не допомагає не допускати розширення війни. 5 вересня президент уточнив, що операція була "дуже серйозним викликом", але Кремль не відмовився від планів щодо власного "буфера" і здійснив прорив у Харківській області, сподіваючись захопити Харків.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов розповів Фокусу, що Головне управління розвідки (ГУР) отримало дані про формування тактичного угруповання "Суджа". РФ планувала вторгнення на територію Сумської області та повторення Харківського сценарію. Небезпека плану полягала у тому, що Суми розташовані за 30 кілометрів від кордону.

Експерт пояснив, що на підставі розвідданих було ухвалене рішення провести Курську операцію. Війська перекинули під легендою підготовки до захисту від російського наступу, насправді ж вони мали здійснити прорив. Це дозволило унеможливити розширення лінії фронту на Сумщині, перенісши бойові дії на територію РФ.

Зі слів Снєгирьова, Курська операція була ударом на випередження, завдяки якому ЗС РФ не вдалося повторити успіх за сценарієм наступу на Харківщині. Лінія фронту збільшилася б у будь-якому разі, але бої могли точитись під Сумами.

"Натомість ми маємо під Курськом сталі темпи просування Сил оборони України. І відповідно тактично-оперативний успіх наших захисників, а не навпаки", — підкреслив він.

Результати прориву: як "буфер" захистив Сумську область?

Експерт зазначив, що створення санітарної зони унеможливлює обстріли з мінометів, ствольної та реактивної артилерії. Ворог атакує Сумську область іншими засобами, зокрема КАБами та ФАБами, але створений ЗСУ "буфер" ефективний.

Загалом, за оцінкою Снєгирьова, Курська операція виконала шість завдань:

• ліквідація загрози вторгнення;
• створення санітарної зони;
• поповнення обмінного фонду;
• перенесення бойових дій на територію Росії;
• посилення позиції України на міжнародній арені;
• деморалізація місцевого населення.

Щодо останнього пункту він зазначив, що російські бійці — за своєю психологією завойовники та мародери, тому не варто очікувати, що перенесення боїв на територію РФ змотивує росіян записуватися добровольцями на війну. Все якраз навпаки — дії в Курській області їх лякають.

Однак головний результат прориву у Курську область полягає в тому, що 4-6 бригад ЗСУ чисельністю до 20 тисяч особового складу заблокували 60 тисяч бійців ЗС РФ. Окупанти були змушені створити оперативно-тактичні угруповання "Брянськ" і "Бєлгород" чисельністю по 20-30 тисяч окупантів.

"Тобто сумарно завдяки цій операції заблоковано оперативних резервів окупантів від 80 до 100 тисяч", — підкреслив експерт.

ЗСУ воюють під Курськом, коли під загрозою Покровськ?

Наступ українських військ у Курській області розгортається на тлі важких боїв на іншому напрямку — Покровському. У The New York Times передавали, що за оцінкою західних офіційних осіб та військових експертів, просування на Донбасі виявилось важливішим для Кремля за власні території. Попри несподіваний напад ЗСУ ворог зосереджений на захопленні Покровська.

У ЗМІ з посиланням на анонімні джерела передавали, що президент РФ Володимир Путін наказав витіснити українських бійців з Курської області до 1 жовтня. Водночас командуванню ЗС РФ заборонили перекидати туди підрозділи з двох напрямків — Торецького і Покровського.

Майор ЗСУ та заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін 1 вересня попередив, що втрата Покровська призведе до "надзвичайно серйозних наслідків" для України. З його слів, ворогу стануть доступні три сценарії: наступ на Костянтинівку, Дружківку і Краматорськ у Донецькій області; просування на південь для оточення Сил оборони; наступ на Дніпропетровську область.

Снєгирьов наголосив, що Курська операція дозволила ЗСУ перехопити оперативну ініціативу. Україні довелося б у будь-якому разі перекидати свої резерви, але на Сумський напрямок. Окрім того, у наступі в Курській області залучені штурмові підрозділи.

"Штурмовика садити в окопи на Покровському напрямку — це все одно, що мікроскопом колоти горіхи. Його завдання — штурмувати позиції, а не обороняти. Це вузька спеціалізація, підготовка такого спеціаліста потребує багато часу", — пояснив експерт.

Він додав, що використовувати штурмовиків для оборони на Покровському напрямку було б "самогубством".

Нагадаємо, у Десантно-штурмових військах ЗСУ показали, як "демілітаризували" чотири російські екіпажі БПЛА у Курській області. Бійці ЗС РФ облаштували собі позицію на даху багатоповерхівки, але по схованці завдали удару з артилерії.

Український військовослужбовець з позивним "Мучной" проінформував, що ЗС РФ дещо змінили тактику на Покровському напрямку та спробували зайти з тилу. З його слів, ворожі бійці "давлять дуже жорстко м'ясом" та "заходять, як щури".