Складно не помітити важке мовчання прихильників власне Сергія Стерненка. Замість відповіді на питання, яка його версія подій, що тоді сталися. Ніщо так не об'єднує, як спільна брехня або замовчування. Особливо, якщо немає бажання розбиратися в сутності й вибір табору очевидний.
Автори
-
-
Головний підсумок гучної справи Стерненко — всій країні стала очевидна необхідність судової реформи. А у скептиків залишається чимало запитань до доказової бази, на якій побудовано звинувачення і винесено вирок.
-
Я ніде і жодного разу не бачив, щоб державники — захисники української мови обговорювали "мовні курси", які, відповідно до закону, держава зобов'язана була організувати, і чомусь ще не організувала. Здавалося б, що може бути цікавіше з позиції "лагідної українізації"? Але ні.
-
Дуже хочеться поставити питання експертам-"непорохоботам", як так вийшло, що головний ворог Кремля, найбільший Гетьман сучасності і Черчилль 21 століття в одній особі не знайшов у собі сміливості притиснути Медведчука, а "жалюгідний зелений клоун" зумів.
