Коштовності імператорської родини Романових пішли з молотка у Женеві

У Женеві на аукціоні Sotheby's продано брошку та сережки із сапфірами і діамантами, які належали великій княгині Марії Павлівні, повідомляється на сайті аукціонного будинку.

Прикраси, які спочатку оцінювалися в $304-$522 тис, зрештою пішли за майже $877 тис.

Брошка, що складається з великого цейлонського сапфіру 26,8 каратів і облямована двома рядами діамантів, і сережки із сапфірами 6,69 і 9,36 карата і діамантами були виготовлені на початку 1900-х років. Прикраси, що належали Марії Павлівні-старшій, вивіз із ще не пограбованого більшовиками Володимирського палацу в Санкт-Петербурзі 57-річний Альберт Стопфорд, довірена особа княгині. Доступ до коштовностей він отримав за сприяння її старшого сина Бориса та довіреного слуги, який впустив Стопфорда, одягненого в робочий одяг, через бічні двері.

«Він обережно розібрав коштовності, склавши їх у стару газету, щоб захистити їх. У щоденнику він записує свій приїзд: «КИСЛОВОДСЬК. Велика княгиня прийняла мене у своєму кабінеті на батьківщині, і ми перерахували гроші, які я купив їй у чоботях із Петрограда. Це були революційні купюри в тисячу рублів, яких вона ніколи раніше не бачила". Це був останній його візит до неї перед тим, як вирушити до Лондона з її коштовностями, хоча він отримав лист від неї, у якому говорилося, що "напередодні ввечері, 13-14 вересня Комітет робітників і солдатів прийшов до будинку о 2.30 і залишався до 6, відкриваючи, обшукуючи і перевертаючи все з ніг на голову", – описує події тих днів Вільям Кларк у своїй книзі "Таємні скарби Романових: рятуючи царські коштовності", опублікованій у 2009 році.

Спопфорд посідав дуже важливе місце в суспільному житті Санкт-Петербурга (який тоді називався Петроградом). Він був свідком революції з липня 1915 року до жовтня 1917 року і опублікував свій щоденник та листи анонімно в 1919 році. З них зрозуміло, що він був у дуже близьких стосунках із великою княгинею. Він також постійно контактував з британським послом і співробітниками посольства, передаючи інформацію та діючи як напівофіційний кур'єр під час своїх подорожей між Петроградом та Лондоном.

Саме тому Марія Павлівна і довірила йому в розпорядження свою колекцію коштовностей, яку він, скориставшись своєю дипломатичною перевагою, переправив на Захід.

Після повернення до Англії Альберт Стопфорд поклав коштовності в сейф в одному з лондонських банків, де вони пробули понад два роки. На той час Марія Павлівна дісталася до Європи. Вона хотіла розділити коштовності та обговорила зі Стопфордом, до кого краще звернутися з цього приводу. Картьє в Парижі видався їм найкращим вибором, оскільки багато коштовностей надійшли саме від того ювелірного будинку. У середині червня 1920 року Стопфорд отримав те, що, ймовірно, було його останнім листом від "його великої герцогині", у якому вона сказала, що "пропозиція дуже приваблива", але в липні її здоров'я серйозно постраждало від випробувань попередніх чотирьох років, і 6 вересня вона померла.

Поділ дорогоцінного каміння став головною справою її волі, і вони були передані в руки Картьє для оцінки. Потім прикраси, вартість яких становила десятки мільйонів фунтів стерлінгів, пішли з аукціонів. У 1920 королева Марія, дружина Георга V, придбала на аукціоні кілька цих коштовностей, зокрема знамениту Володимирську тіару. Її успадкувала її внучка, королева Єлизавета Друга, яка іноді надягала її на відкриття щорічної сесії парламенту.

Нагадаємо, раніше з молотка пішли діамантові браслети останньої королеви Франції Марії Антуанетти. Невідомий покупець віддав за них $8 млн. доларів.