Розум та почуття. Чому люди з високим IQ поступаться тим, хто легко розпізнає свої та чужі емоції

"Останній місяць [після того, як з’явилися новини про ймовірну воєнну аг­­ресію в бік України] я відчувала апатію і якусь легку роздратованість, але допоки не зупи­­нилася – не зрозуміла, у чому причина. Врешті-решт я заглянула всередину себе та дала собі мож­­ли­вість побути зі своїми емо­­ціями — шар за шаром. За апа­­тією побачила високу тривожність, далі за нею — смуток, що аж сльози на очах. Потім зрозуміла, що відчуваю страх, бачу дитячу час­­тину мене, яка дуже сильно налякана", — так Олена Кашкарьова, тренерка з ненасильницької комунікації, розповідає про роботу з власними емоціями. Вона називає це дуже інтимним процесом спілкування з самим собою, справжньою подорожжю шарами відчуттів. Завдяки такій розпаковці вона розібралася з тим, що з нею відбувається, і частково зняла напругу.

Навіть від того, що ти ідентифікуєш свою емоцію, називаєш її, стає легше, каже Олена. "Наприклад, ти нервуєшся. І якщо ти визначаєш це відчуття, то, по-перше, розумієш, що це нормально, бо всі люди нервують, кожен колись переживає це. По-друге, емоція стає певним указівником: вона допомагає визначити свої потреби, що можна зробити для того, аби потурбуватися про себе", — коментує вона.

Що таке емоційний інтелект

Таке ефективне відчуття своїх та чужих емоцій психологи називають емоційним інтелектом. Термін Emotional Intelligence [EI] з’явився ще в 1964 році, але був відомий лише вузькому колу фахівців. У 1995 році американський науковий журналіст Деніел Ґоулман опублікував книгу "Емоційний інтелект", яка миттєво стала бестселером. Автор детально пояснює, чому люди навіть із дуже високим IQ нерідко поступаються тим, хто легко розпізнає власні та чужі емоції та здатний контролювати свої реакції. Зрештою, розуму та отриманих в університеті знань може бути недостатньо, якщо успіх залежить від удалих переговорів та колективної праці.

За свою історію людство постійно намагалося якось приборкати емоції, пише Ґоулман. Він згадує й десять заповідей із Старого Заповіту, і зведення законів вавилонського царя Хаммурапі, які загалом переслідували одну ціль: пом’якшити прояви емоцій, з якими людям було важко впоратися.

Ґрунтуючись на дослідженнях психологів, Ґоулман створив власну модель успішної, впевненої в собі сучасної людини — врівноваженої, емпатичної, здатної слухати інших та промовчати там, де це необхідно. Тепер навички розпізнавання своїх емоцій та адекватного, свідомого реагування на них почали використовувати в усіх сферах життя, у тому числі в сімейних відносинах та комунікації з друзями. Але особливого значення EI набув у корпоративній культурі та бізнесі.

Розпаковка емоцій. Як навчитися розпізнавати емоції

У часи потужного технологічного прогресу, колосального розвитку штучного інтелекту чи не єдине, що залишається людству, — це емоції, вважає психологиня Марія Фабрічева. То ж і вміння ефективно працювати з ними перетворюється на найнеобхідніший навик. "Якщо дуже стисло, то емоційний інтелект — це здатність пізнавати свої емоції, проживати їх та діяти згідно з обставинами, а не керуючись імпульсивною реакцією", — пояснює вона.

Майже всі люди постійно проживають широкий спектр емоцій, завдяки їм ми адаптуємось у суспільстві та відповідаємо на будь-які ситуації, а також дії чи слова інших. Але якщо зовнішній подразник дуже сильний або несподіваний, то реакція може бути занадто бурхливою чи деструктивною, про що людина згодом пошкодує.

"Тут все просто: лімбічна система, яка в нашому організмі відповідає за емоції, сильніша за когнітивну, — каже Фабрічева. — Тому коли ми, як то кажуть, "на емоціях", то неспроможні думати логічно. Нам потрібен час для того, аби заспокоїтись".

Емоційний інтелект допомагає не забути про те, що первинна реакція організму хоч і сильна, але короткострокова. Завдяки EI людина відрізняє власні відчуття від реальних фактів.

Фабрічева наводить приклад: жінка в дитинстві жила з батьком, у якого були проблеми з алкоголем, через що страждала вся родина. Уже в дорослому віці вона побачила нетверезим свого партнера, і її накриває шквал емоцій: образа, роздратування, страх. Якщо вона діятиме під упливом власних почуттів, то, швидше за все, влаштує скандал, який навряд чи призведе до конструктивного результату. Натомість емоційний інтелект допоможе заспокоїтися, проаналізувати свій стан, його причини, знайти слушну хвилину та спокійно обговорити з партнером свої почуття стосовно цього.

"У будь-якому випадку не треба доводити себе до афективного стану та накопичувати ці негативні почуття", — додає Фабрічева.

За словами психологині Оксани Сідун, емоцію проконтролювати неможливо — вона так чи інакше виникає у відповідь на подразники.

"Але ми здатні проконтролювати свою реакцію, наші дії можуть бути свідомими", — підкреслює експертка. Взяти хоча б заздрість — багато людей час від часу ловлять себе на цьому почутті. Заздрість може бути "чорною", тобто свербіти десь у середині та отруювати людину. Або ж таку емоцію можна сприйняти за підказку: отже, треба щось змінити в житті, щоб отримати те, чого тобі не вистачає.

Повертаючись до ситуації з можливим вторгненням Росії на територію України, коли ти щодня оточений новинами про загрозу воєнної агресії, дуже важко не відчувати напругу чи страх.

Якщо керуватимуть емоції, то людина, швидше за все, виплескуватиме накопичене роздратування на близьких або відчуватиме апатію, погано виконуватиме свою роботу, припинить планувати майбутнє. Навички EI дають змогу упорядкувати думки та зрозуміти, як отримати найкращий результат тут і зараз. Можливо, найкращим варіантом буде відписатися від усіх новин і деякий час не користуватися соцмережами. Спробувати заспокоїтися можна, якщо продумати всі можливі сценарії розвитку подій та покрокове реагування на кожен із них. Рецепти можуть бути різними, але основа залишається одна: ти не дозволяєш емоціям керувати собою, а береш усе під свій контроль.

Важливо

Щеплення від вигоряння. Як не зламатися під вагою перепрацювань

Утім емоційний інтелект — це не лише про власні почуття, а й про емпатію, вміння відчувати чужі емоції та дослухатися до них. Це теж може проявлятися по-різному. Партнер прийшов із роботи роздратований — можливо, у нього неприємності і йому треба дати час заспокоїтися, а не намагатися відразу його розвеселити.

Для топів і не тільки. Емоційний інтелект та кар'єра

Якщо в повсякденному житті зі своїми емоціями та почуттями досі працює мало людей, то в діловій сфері емоційний інтелект давно вважається нормою. Дійсно, уміння слухати іншого, ефективна саморегуляція, здатність керувати власним настроєм допомагають у стресових ситуаціях швидко ухвалювати раціональні рішення та продуктивніше комунікувати з командою.

Марія Фабрічева підкреслює, що емоційний інтелект у першу чергу важливий для керівників та власників компаній: "Навички EI допомагають налагодити зворотній зв’язок із підлеглими — це може бути як вдячність за їхню роботу, так і конструктивна критика, але без криків та принижень".

Як зазначає Антон Савочка, сертифікований спеціаліст із розвитку персоналу, інша важлива роль Emotional Intelligence — це захист від емоційного вигоряння.

В 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я розробила власне визначення синдрому емоційного вигоряння: це відчуття виснаження енергії, збільшення розумової дистанції від роботи, цинічне та негативне ставлення до своїх професійних обов’язків, а також зниження продуктивності. Американський інститут Ґеллапа організував дослідження серед 7,5 тис. працівників та виявив, що 23% з них страждають від вигоряння на роботі постійно, а 44% — час від часу. Утім, якщо активно залучати емоційний інтелект і працювати зі своїми відчуттями, то цьому можна запобігти або принаймні знизити такі ризики. Саме тому навички EI потрібні не тільки топ-менеджерам, а й усім працівникам, у тому числі виконавцям.

Компанії, які в своїх колективах постійно працюють із емоційною складовою, отримають значні переваги, додає співрозмовник Фокусу. Співробітники краще занурюються в робочі процеси, їхня продуктивність значно покращується, тобто компанія починає краще працювати й більше заробляти.

"Сьогодні великий український бізнес добре знайомий зі сферою емоційного інтелекту. Це такі компанії, як "АрселорМіттал", "Інтерпайп", "Укртелеком", "Нова пошта" та багато інших. Для співробітників щорічно організовують навчання з цієї теми", — розповідає Савочка.

Емоційний інтелект також дає значні переваги під час роботи з клієнтами, особливо в сфері продажів та банківському секторі.

"Коли незадоволений клієнт звертається до банку, головне завдання працівника, який із ним комунікує, зробити так, щоб він вийшов у нейтральну емоцію, а в ідеалі — в позитив", — пояснює експерт. За його словами, яскравий приклад ефективного емоційного обслуговування в Україні — це "Монобанк", який не тільки адаптується під мову клієнта, але й дає певну позитивну підзарядку. Взяти хоча б останню новину про те, що незабаром з’являться "котомати", тобто банкомати у вигляді котів, що у багатьох людей відразу викликає приємні емоції.

Роман Бондар, голова українського офісу міжнародної консалтингової компанії Korn Ferry, зауважує, що Ґоулман став першим, хто простою мовою, зрозумілою широкому колу менеджерів, запропонував чітку модель.

"Він детально описав тонкі властивості керівників, які визначають успіх і ефективність. Саме тому ідея емоційного інтелекту отримала таке поширення в усьому світі", — коментує Бондар. Але світ не стоїть на місці, і за час, який минув із моменту публікації книги, модель емоційного інтелекту перестала бути чимось новаторським. Бізнес-аналітики на основі EI розробляли та продовжують розробляти інші концепції — так з’явився бізнес-інтелект, а потім і духовний інтелект (spiritual intelligence).

"Але всі вони так чи інакше відображають такий підхід. У людини є тверді навички, тобто конкретні вміння, як то: здатність зробити презентацію або Excel-таблицю, а є тонкі навички — social skills", — пояснює Бондар. Саме соціальні навички описують те, як людина поводиться в колективі. У широкому розумінні social skills — це будь-яка компетенція, що спрощує взаємодію та спілкування з іншими людьми, це здатність створювати та розвивати відносини, а також вербально і невербально спілкуватись. Це саме те, без чого неможливо уявити сучасний світ.

Нова школа. Емоційний інтелект як навичка

Всі ці концепції — і модель емоційного інтелекту, і spiritual intelligence, і social skills — активно використовуються бізнесом. Але в якийсь момент стало зрозуміло, що замість того щоб навчати цьому вже дорослих людей, можна виховати зовсім інші покоління, які від початку знатимуть, як опанувати власні емоції, як спілкуватися в колективі, бути більш чуйним до друзів і знайомих та вміти висловлювати свої почуття. Ці навички не менш значущі, ніж здатність вирішувати математичні завдання або вивчення іноземної літератури. Реформа Нової української школи передбачає фокусування на розвиткові емоційного інтелекту, а також соціальних і комунікативних компетенцій дітей. Тепер навчальний заклад повинен навчити школярів будувати ефективні стосунки з іншими та розуміти власні емоції.

До речі, на початку своєї книги Ґоулман дає яскраві приклади стрілянини в школах як реакції учнів на приниження від своїх однолітків. І це теж про здатність дітей та підлітків відстоювати свої емоційні кордони та не давати іншим маніпулювати власними відчуттями. Іншими словами, емоційний інтелект — це ще й про безпеку.

Коли в українських школах почали впроваджувати навчання м’яким навичкам, то основною проблемою стала непідготовленість самих учителів. Не всі педагоги володіють такими компетенціями, тому потрібно значно більше часу, щоб підготувати кадри. Утім зрозуміло одне: цей процес не зупинити. І якщо країні потрібне суспільство, яке здатне ефективно комунікувати й адаптуватися до будь-яких змін, то впроваджувати це треба на всіх рівнях.