Товарише Кива, ви великий учений. Як політики підривають авторитет української науки

Щиро не розумію чому всі раптом так збудилися через кандидатську дисертацію Іллі Киви. Можна подумати, що це перший такий випадок.

Тут, звичайно, фігурант дуже вже фактурний і виразний, але давайте визначимося — ми з Киви гігікаємо чи власне проблему з фіктивними ступенями обговорюємо?

Так ось, проблема зі ступенями існує вже десятки років, а останні п'ять років про неї говорять буквально нон-стоп. П'ять чортових років активісти та науковці торочать, що система присудження ступенів у "протиприродних науках" (педагогіка, економіка, право, держуправління) повністю зламана.

Точніше, навіть не зламана, а повністю перекручена і трансформована в бізнес-піраміду з торгівлі статусами.

У пріснопам'ятної Лептонівни було рівно те ж саме. Там теж було порушено все, що тільки можливо: плагіат, фіктивні довідки й експертизи, підроблені публікації, конференції, яких не існує, процедурні порушення...

І що? А нічого. Пошуміла групка "божевільних", швиденько змінили закони, щоб, не дай бог, не образити пані Катерину, і все. Більш того, вікно можливостей для очищення авгієвих стаєнь, що тоді відкрилося, було оперативно й дуже надійно забите дошками.

Після кейсу Лептонівни системна боротьба з плагіатом і фальшивими захистами стала фізично неможливою. Тепер можна все: хоч коня в сенат, хоч Киву в учені.

Але суспільний резонанс викликав, чомусь, саме Кива, і це мене щиро дивує.

Люди все-таки дуже дивні звірятка...

І так, перестаньте, будь ласка, називати "наукою" держуправління та інші непорозуміння, за якими можна захистити щось, зване дисертацією. Ну, яка це у волохату піцунду, наука?!

Проблема не з "наукою", проблема з тим, що хтось, колись, чомусь вирішив це так назвати.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.