Хороші та погані росіяни. Хто такі і звідки вони беруться

"Тема "хороших росіян" така в'язка і набиває оскому тому, що при її обговоренні змішуються регістри приватного та публічного, індивідуального та колективного. І виходить погано — скандал, громадянсво Невзорову, "бутерброд Крим" і Овсяннікова в Києві. Поясню, як це відбувається". Думка.

На приватному рівні, рівні окремих доль, характерів, думок, емоцій, люди, безумовно, можуть бути добрими чи поганими, ситуативно чи ціннісно, незалежно від національності. Бути здатними на вчинки, протистояння тиску, сором за свою країну, емпатію до чужої. Але це приватні події, хоч і інспіровані політично.

А війна — це групове явище. Група не дорівнює сумі її членів, на груповому рівні актуалізуються інші психологічні механізми та процеси, яких не буває між окремими людьми. Воюють держави, нації, інститути, а не окремі люди.

І саме тому суперечки про те, чи є "хороші росіяни", рівносильні сумнівам, чи можна одягати труси в квіточку під діловий костюм. У сенсі так, можна шукати у морально хворому суспільстві окремих морально міцних людей, можна з ними навіть дружити та спілкуватися. Це приватна історія, для якої національна чи громадянська приналежність учасників не є суттєвою. Тому що ці стосунки, думки, почуття не впливають на інститути, які роблять війну проти України можливою. Це не хороші росіяни.

А "хорошими росіянами" стануть ті і тільки ті, хто змінять режим, його інститути, і тим самим зупинять війну, зроблять її неможливою зараз і в майбутньому.

Це може бути хтось на зразок Фріца Бауера, який сильно вклався у зміну громадської думки післявоєнної Німеччини щодо злочинів нацизму, з чого й почалася справжня денацифікація — зсередини.

Або це можуть бути українські воїни, які зламають іржавий інститут російської армії на полі бою. Ставлю на другий варіант.

Джерело.

Важливо

Кремлівська рать Путіна. Що чекає на Україну, коли помре президент Росії