Bellingcat анонсували вихід розслідування у справі "вагнерівців"

Текстова версія розслідування журналістів міжнародної організації Bellingcat про торішню спецоперацію із затримання під Мінськом бійців ПВК "Вагнер", про яку так багато писали та говорили, з'явиться вже за кілька днів. Про це повідомляє міжнародна група розслідувачів Bellingcat на своїй сторінці у Twitter.

"На початку наступного тижня буде опубліковано наш довгоочікуваний звіт "Вагнергейт", в якому будуть докладно описані причини арешту 33 підозрюваних російських найманців у Білорусі у липні 2020 року", — йдеться у публікації.

Розслідування щодо "вагнерівців" — що відомо?

Оприлюднення звіту переносилося майже півроку. Провідний журналіст Bellingcat Христо Грозєв обіцяв, що його опублікують ще в травні, проте з різних причин дата відкладалася.

У матеріалі йтиметься про хроніку подій, які передували затриманню групи "вагнерівців" 29 липня 2020 року під Мінськом. Білоруські правоохоронці заявляли тоді, що ці люди прибули "для дестабілізації ситуації перед президентськими виборами".

Що за "вагнергейт"?

Пізніше з'ясувалося, що частина із затриманих бойовиків воювала на Донбасі і деякі з них могли бути причетні до трагедії малайзійського Боїнга. Офіс генпрокурора України звернувся до білоруських колег із проханням видати Україні 28 осіб, проте відповіді не отримав, а 14 серпня стало відомо, що майже всіх, кого заарештували, повернули до Росії.

У такий спосіб зірвалася спецоперація, яку українські спецслужби готували дуже ретельно. В рамках неї бойовиків хотіли найняти нібито для охорони вишок у Венесуелі. Вони мали з Мінська вилетіти до Стамбула, проте в Україні літак мали посадити нібито через погане самопочуття пасажира, після чого бойовиків затримав би український спецназ для подальшого розслідування та вчинення правосуддя.

За словами Юрія Бутусова, про спецоперацію доповіли до Офісу президента, де незабаром відбулася закрита нарада за участю Володимира Зеленського, Андрія Єрмака, представників силових структур, після чого було запропоновано відкласти спецоперацію.

"Остання фаза, яка мала б закінчитися тим, що літак би вилетів, – вона не трапилася, бо було політичне рішення на рівні президентської інституції, що треба відкладати це на кілька днів, бо йшов переговорний процес. Ось це рішення, на нашу думку аналізу, виявилося ключовим для провалу останньої фази – арешту цих людей, з яких 7 або 8 стали б дуже важливими свідками з Боїнгу (МН17) у Гаазі", — сказав Христо Грозєв.

Незабаром у ЗМІ та соцмережах з'явилася інформація про можливу причетність до зливу спецоперації Офісу президента, проте в ОПУ спростували звинувачення, назвавши подібні чутки "вигадкою".

Раніше Грозєв говорив, що текстова версія "вангергейта" вийде перед фільмом, який обіцяє бути довгим, детальним і покаже історію зриву спецоперації.