Утримати захоплене. Навіщо Путіну "референдуми" та мобілізація

"Референдумом єдиним"

Першими про "референдум" заявили так звані народні ради "ЛНР" та "ДНР". 19 вересня вони закликали негайно ініціювати "голосування" щодо визнання їх суб'єктами РФ. Представник т.зв. "ДНР" Денис Пушилін, зокрема, опублікував відео, на якому нібито розмовляє з колегою з сусіднього квазіутворення Леонідом Пасічником. Вони домовилися "про синхронізацію дій щодо проведення "референдумів", а потім оголосили дати.

Голосування вирішили проводити кілька днів (23-27 вересня), поза "виборчими дільницями" — це, мовляв, допоможе уникнути скупчення людей. Однак одного дня все-таки проведуть і звичне — з "голосуванням" бюлетенями на одному з них.

У бюлетенях на "референдумі" буде одне питання: "Чи підтримуєте ви входження республік до складу РФ на правах суб'єкта?". Після Пушилін обіцяв попросити президента РФ Володимира Путіна "терміново прийняти республіку до складу РФ".

Аналогічно розвивалися події у Луганську. Далі в обох квазіутвореннях ухвалили ще й додаткові "закони". Один із них — про дозвіл проголосувати мешканцям Луганщини, які перебувають за межами області. Про результати і в Донецьку, і Луганську обіцяють оголосити протягом п'яти днів.

Незабаром про псевдореферендуми заявили на окупованій Херсонщині. Нібито, "розглянувши звернення громадських організацій та мешканців регіону", "ухвалено рішення про проведення голосування щодо входження Херсонської області до складу РФ". Про це заявив голова окупаційної адміністрації Володимир Сальдо. Його заступник — колаборант Кирило Стремоусов пояснив: "Референдум потрібен, щоб люди не боялися, що Росія піде". Допомагатиме в організації "голосування" Росія.

На частині Запорізької області, яка не підконтрольна уряду України, також оголосили про організацію "волевиявлення". На "загальнонародному з'їзді громадян Запорізької області за територіальною належністю регіону" зібрали всіх ставлеників Кремля, які обіймають посади в окупаційній адміністрації. Самопроголошений голова окупованої частини Запорізької області Євген Балицький вважає, що це "входження до складу РФ допоможе розвитку регіону і зупинить війну". До того ж, Балицький заявив, що незабаром після цього почнеться збір "добровольців" для "для підтримки російської армії".

На заяви колаборантів в Україні та світі відреагували швидко і різко. Усі заявили про невизнання псевдореферендумів, про санкції за спробу провести "голосування" та про надання нових пакетів військової допомоги Україні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що ані фейкові "референдуми", ані гібридна мобілізація не зможуть вплинути на реальну картину. В Офісі президента України заяви з боку РФ назвали шантажем та уточнили: псевдореферендуми не дозволять легалізувати захоплення українських земель.

"Ворог боїться, примітивно маніпулює. Україна вирішить російське питання. Загрозу можна ліквідувати лише силою", — написав керівник офісу президента України Андрій Єрмак.

"Голосування" у невідомих місцях за участю акторів

Очевидно, що ідея провести "референдуми" належить Кремлю, але він не знав, коли її втілить. Тому й реакція на заяви колаборантів першого дня була нечіткою. Тоді, коли так звані російські експерти та пропагандисти вже заявляли, що "референдуми" послужать "правовою основою для зміни статусу спеціальної воєнної операції РФ" — і що буде оголошення війни, офіційна Москва зберігала мовчання.

Паузу перервав заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. Він написав, що "референдуми" "мають величезне значення не тільки для системного захисту жителів", але й для відновлення історичної справедливості.

"Після їх проведення та прийняття нових територій до складу Росії геополітична трансформація у світі набуде незворотного характеру", — повідомив Медведєв 20 вересня. Того ж дня до росіян мав звернутися Володимир Путін. Його виступу чекали аж до вечора, але заговорив президент РФ лише 21 вересня вранці.

Путін сказав, що підтримує пропозицію щодо проведення часткової мобілізації громадян країни — "для захисту Росії, її суверенітету та цілісності". І підписав відповідний указ. Призову підлягатимуть лише громадяни, які перебувають у запасі — вони пройдуть додаткову підготовку "з урахуванням війни в Україні". Мобілізація розпочнеться негайно.

"Ідея Кремля щодо мобілізації та референдумів пов'язана з тиском різних еліт, зокрема і знизу, тобто, колаборантів, — каже Фокусу херсонський політолог Володимир Молчанов. — "Референдум" — це абсолютно безглузда гра. Їх призначають за три дні до проведення, коли нічого не готово. Проведені вони не будуть. Замість них проведуть фікцію. Ми бачимо створення 13 дільничних комісій із майже 800, що існують у Херсонській області. У цих комісіях задіяли весь штат колаборантів та безробітних з українськими паспортами. Це означає, що фактично покрити якусь велику частину території, просто навіть організувавши там роботу, буде неможливо, навіть з точки зору власної безпеки, якщо якась кількість дільниць і буде відкрита, вони стануть об'єктом прицільного ураження ЗСУ. Участь у таких референдумах є злочином, і злочинці підлягають покаранню".

Молчанов додає: на його думку, "референдум може бути організований у невідомих місцях, можливо, у кількох локаціях, групами акторів, які гратимуть як роль членів комісії, так і роль виборців, які прийшли підтримати Росію". Результатом буде кілька сюжетів різних російських та колаборантських каналів, про те, що "херсонці підтримують приєднання до РФ".

"Усі цифри візьмуть зі стелі. Я не здивуюся, якщо оголосять 700 чи 800 тисяч "за" так зване возз'єднання, незважаючи на те, що зараз на Херсонщині, навіть зокрема дітей, немає і 500 тисяч осіб. Адже більше половини мешканців області поїхали за її межі", — каже Молчанов.

Робота на російського споживача

Політолог Володимир Фесенко каже Фокусу: у юридичному розумінні ці "референдуми" зовсім незначні. Це лише привід для переходу до нової фази війни, щодо часткової мобілізації.

"Це сигнал Путіна, що він не збирається капітулювати та програвати цю війну, — пояснює Фесенко. — Путін збирається боротися до останнього. Референдуми самі собою не мають жодного значення. У юридичному сенсі вони точно ні на що не вплинуть. Їх ніхто не визнаватиме. Я нагадаю, що навіть референдум у Криму, який пройшов у спокійних обставинах, адже тоді там не було бойових дій, суперечив міжнародному праву. Навіть близькі партнери Москви не визнали анексію Криму. Ні Китай, ні Білорусь. Те, що відбуватиметься зараз — абсолютна імітація, фальсифікація, махінація та інсценування. Усі люди, більш-менш знайомі з процедурою голосування на референдумі, розуміють, що під час війни це не проводиться. Неможливо організувати нормальне проведення голосування, тим паче йдеться про території, з яких виїхало не менше, а можливо і більше половини населення.

Політично сенс псевдореферендумів полягає в тому, щоб обґрунтувати часткову мобілізацію та відреагувати на критику всередині Росії, каже експерт. Друга причина, мабуть, головна.

"Путіну треба показати рішучість, що все йде за планом. Він уже про це говорив, але після поразок на Харківщині це треба якось підкріпити. Тому з погляду внутрішньої логіки він демонструє рішучість у тому, що воюватиме. Водночас заявами про часткову мобілізації і про те, що використання ядерної зброї — це не блеф, він лякає Захід. Він бажає, щоб Захід змусив Київ до переговорів із Москвою", — продовжує Володимир Фесенко.

Тиск на Захід, або Шляхи до відступу

Українські експерти також кажуть, що Росія пішла ва-банк, але до кінця зберігає невизначеність, щоб було поле для маневру, бо сил і засобів виконати свої погрози росіянам немає.

"Таким чином не тільки Україні, а й Заходу ставлять ультиматум", — припускає і політична аналітикиня Марія Кучеренко. При цьому вона зазначає, що в тому, що таке "прохання" виникло, немає нічого дивного — це було лише питання часу. "Чи анексуватимуть усіх? Сумніваюся: "референдуми" можна провести і прийняти їх "результати" до відома", — каже вона.

Може статися, як у 2014 році, коли у Донецькій та Луганській областях вже проводили так звані референдуми. Тоді "жителі" зголосилися "приєднатися" до РФ, але якихось юридичних наслідків це не мало.

У тому, що після "референдуму" будуть якісь кроки, завжди були сумніви. Розмови про проведення "референдумів" звучать давно. Ще 29 березня представник окупаційної адміністрації Пушилін говорив про приєднання підконтрольних РФ територій до Росії. Однак тоді він наголошував, що спочатку потрібно захопити всю територію на Донеччині.

У Луганську заявили про "референдум" у травні, але відтоді дату незаконного голосування кілька разів переносили. Переносили плани організувати "волевиявлення" і на Херсонщині. 11 вересня російські медіа писали, що у Кремлі поставили на паузу проведення "референдумів" в окупованих регіонах України — через успішний наступ ЗСУ в Харківській області.

Про те, що синхронна заява ватажків ОРДЛО Леоніда Пасічника та Дениса Пушиліна з проханням провести "референдуми" про приєднання до Росії в найкоротші терміни ставлять Москву в украй невигідне становище, кажуть і аналітики американського Інституту вивчення війни. З одного боку, російські пропагандисти стверджують, що "кримський сценарій" на тимчасово окупованій РФ території Донецької та Луганської областей дозволить росіянам легше погрожувати НАТО ударами у відповідь за українські контратаки, з іншого — Україні нічого не заважало зробити кілька ударів по окупованій території півострова Крим, що у Кремлі вже могло вважатися нападом та "відповісти НАТО".

До того ж, Росія, швидше за все, "визнаватиме" території областей повністю, а потім вимагатиме від України "не анексувати території" або "звільнити від окупації" (наприклад, Слов'янськ та Краматорськ). Але ця вимога буде виглядати не більш ніж погрозою, реалізувати яку вони не зможуть

Наразі Росія не контролює повністю територію жодної з чотирьох областей. Найбільше вона захопила на Луганщині та Херсонщині — 90-98% території, найменше — на Донеччині та у Запорізькій області. За словами голови Донецької ОВА Павла Кириленка, Збройні Cили України постійно контролюють 45% області. Нещодавно українська армія зайшла до Святогірська, у місті та навколо нього триває зачистка.

"Але ми бачимо, що вчора і сьогодні лунають заяви, зокрема з трибуни Генасамблеї ООН, про те, що ніхто з цивілізованих країн не визнаватиме "референдум". Навіть Ердоган уже заявив, що не визнає псевдоголосування. Китай і навіть Білорусь у свій час не визнали анексію Криму, — нагадує Володимир Фесенко. — І Шольц вже заявив, що про жоден мир на російських умовах не може йтися. У цьому сенсі Путін спробує закріпитися в тих межах, які росіяни вже контролюють. Не просто окупувати, але й зафіксувати їхнє приєднання до Росії. Він вважає, що це зупинить наступ українських збройних сил. Але ні. Наступ триває, тому що ніхто не визнає ці території російськими".

Привід для мобілізації

Довгий час залишалося відкритим питання: чи здатна Росія оголосити відкриту мобілізацію і якщо так, то в якому форматі — часткову, повну, як довго проводитиме приховану. І українські, і міжнародні експерти говорили, що Росії не вистачає сил і засобів на фронті, росіянам треба відновлювати втрати, міняти деградуючі та деморалізовані підрозділи.

Про те, що мобілізацію може бути оголошено, стало відомо напередодні виступу Путіна. Держдума РФ ввела до Кримінального кодексу поняття "мобілізація" та "воєнний час", а також схвалила поправки про відповідальність за дезертирство під час мобілізації або у воєнний час (зокрема, ввела кримінальну відповідальність за добровільне здавання в полон — від 3 до 10 років, за відмову від участі у бойових діях — до 3 років колонії).

Але політично для Путіна мобілізація залишається невигідною. Відразу після його виступу громадяни Росії почали шукати в інтернеті, як ухилитися від мобілізації і куди купити квитки на літак.

“Росія не налаштована на повну мобілізацію, немає можливості утримувати та командувати таким натовпом народу, — каже Володимир Молчанов. — Єдине, що вони можуть зробити — провести мобілізацію для укомплектування частин, які зазнали значних втрат і потребують додаткового людського ресурсу. Йдеться навіть не про триста тисяч. Це, швидше, буде поповнення вже наявних частин. Більше проблем виникне із запровадженням примусових військових замовлень на підприємствах, незважаючи на те, що на керівників поширили кримінальну відповідальність за відмову. Але там, де є примусове замовлення, є й криза платежів, відкат за відмову від такого замовлення. Фактично це означатиме аварію російської економіки. Мені навіть шкода, що вони не оголосили повну і тотальну мобілізацію — це була б аварія моментальна".

А ось кому ухилитися буде набагато складніше, то це жителям окупованих територій. Та й полетіти вони нікуди не зможуть. На Запоріжжі таку "мобілізацію добровольців" планують оголосити незабаром.