Екологічний рейтинг областей України 2022, який уп'яте підготувала редакція Фокусу, створений із двох частин. Це аналіз статистики й довідок про кожну область України, які допомогли підготувати екологи, що знаються на місцевих проблемах. Ці проблеми хронічні: незадовільне поводження з відходами, зокрема з агрохімікатами, забруднення повітря та водойм.
Екологічний рейтинг регіонів України 2022: Київ — найзабрудненіший, на Житомирщині добре
Про два регіони писали поза рейтингом. Стосовно АР Крим офіційної інформації немає, а в Києві за деякими показниками значення на два порядки відрізняються від середньостатистичних. Наприклад, на 1 кв. км площі столиці припадає 52 681,7 кг небезпечних відходів при середньому значенні по країні 881,4 кг/кв. км і 19 756,8 куб. м забруднених стічних вод, тоді як у середньому по Україні цей показник — 858,5 куб. м/кв. км. Тому просто зафіксуємо, що Київ — найзабрудненіше місто країни.
У цьогорічному рейтингу ми ввели новий показник: зростання/зниження викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення на одну особу.
- По-перше, аналіз структури викидів свідчить, що в багатьох областях автомобілі більше забруднюють повітря, ніж підприємства, в Києві — майже в сім разів.
- По-друге, цей критерій демонструє, як пандемія коронавірусу допомогла довкіллю: у більшості областей автомобільні викиди зменшились.
Екорейтинг Фокусу 2022: як ми рахували
Рейтинг Фокусу побудовано на офіційних даних, опублікованих держустановами: Держстатом, Держводагентством, Національним інститутом раку. Статистичні звіти традиційно запізнюються, тому ми змушені оперувати цифрами за 2020 рік.
Для оцінки екологічної ситуації в регіонах Фокус обрав шість критеріїв. За кожним із них ми вивели середнє значення по країні, з ним порівнювали ситуацію в кожній області. Усі бали вираховувалися, виходячи з цього показника: середнє значення — 0 балів. Якщо ситуація в регіоні виявилася гіршою, ніж загалом по країні, нараховувалися бали з від’ємними значеннями, якщо кращою — з додатними.
Максимальні 5 балів та мінімальні -5 балів можна було отримати за такі показники: кількість викидів в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення; утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки (це, наприклад, батарейки та ртутні прилади); обсяг забруднених стічних вод; кількість захворювань на злоякісні новоутворення.
За п’ятибальною шкалою (від -2,5 до 2,5) оцінювалися такі показники: зростання/зниження викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення на одну особу; утворення відходів у цілому (I–IV класів небезпеки). Наприкінці кількість набраних кожною областю балів підсумовували й визначали лідерів та аутсайдерів рейтингу.
Всі дані у підсумку внесли у порівняльну таблицю.
Житомирська область — 1 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 2
автомобільне навантаження
Основним джерелом екологічних проблем Житомирської області традиційно вважають сільськогосподарські підприємства та скупчення наземного транспорту. Як зазначають місцеві екоактивісти, в цьому регіоні особливо проблемним є Новоград-Волинський район, де розташовані потужні промислові забруднювачі. Сам Житомир — на другому місці, там високий рівень забруднення атмосфери тримається переважно за рахунок великої кількості автотранспорту. Як близька до столиці транспортна артерія, місто перебирає на себе частку надмірного автомобільного навантаження, від якого давно потерпає Київ.
газовидні викиди
Утім найнебезпечнішими вчені вважають газові викиди сільськогосподарських підприємств, адже вони мають високий уміст азоту та метану. Друге джерело небезпеки — заводи та підприємства енергетичної галузі.
У вересні та жовтні 2021 року екологи спостерігали відчутний сплеск забруднення нижніх шарів атмосфери. Зокрема, у селищі Баранівка, далекому від великих забруднювачів, рівень дрібнодисперсного пилу розміром 2,5 мкм сягав 247 одиниць при нормі до 50 одиниць.
забруднення водних ресурсів
Щодо забруднення водних ресурсів, то є хороші новини: їхній рівень зменшився за останні два роки. Частково завдяки інспекції очисних споруд та каналізації Житомира.
Чернівецька область — 2 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 1
якість повітря
Вкотре Чернівецька область займає лідерські позиції в екологічному рейтингу за показниками якості повітря, рівень забруднення атмосфери тут щорічно знижується. За даними екологів, скорочується кількість підприємств, які мають дозвіл на викиди забруднювальних речовин в атмосферу. Але Держекоінспекція зазначає, що Чернівецька область минулого року посіла третє місце за кількістю підприємств-порушників, які перевищували допустиму норму викидів, усього їх 12. Для порівняння, на першому місці — Дніпропетровська область зі 109 порушниками. Також якість повітря покращують зелені насадження: за інформацією Чернівецької ОДА, минулої осені на Буковині висадили понад 1 млн дерев.
сортування сміття
Звалища залишаються головною екологічною проблемою області, але й тут є позитивні зрушення. У 2021 році Чернівці почали заробляти гроші на сортуванні побутових відходів. Тепер сортуванням сміття на Чернівецькому полігоні та подальшою реалізацією вторинної сировини займається ліцензована компанія, яка сплачує податки. Поки що сортування відбувається вручну, але вже цього року планують купити сучасну сортувальну лінію за 8,5 млн грн. На наступному етапі в обласному центрі збираються встановити контейнери для роздільного збору твердих побутових відходів.
Закарпатська область — 3 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 3
промислові викиди
Цей регіон вважається відносно чистим, кількість та потужності промислових підприємств тут невеликі, тому рівень саме тих видів забруднення, які системно моніторять на державному рівні, помірний. Проте помітне в останні роки збільшення викидів метану та інших парникових газів дає привід для занепокоєння.
якість повітря
Окремо зауважимо, що певні екологічні проблеми регіону лишилися поза межами загальнодержавної системи моніторингу. Зокрема, забруднення повітря дрібнодисперсним пилом розміром 2,5 мкм. Дуже показово, що його рівень є високим навіть у курортних зонах, що зазвичай приваблюють туристів ідеєю оздоровлення в "екологічно чистих умовах".
забрудення пилом
Нова приватна станція моніторингу рівня дрібнодисперсного пилу запрацювала в селищі Нижнє Солотвино Ужгородського району лише в січні 2022 року і вже видала небезпечно високий показник — 153 одиниці. Вважають, що дихати без наслідків для здоров’я можна повітрям із рівнем, не вищим за 50 одиниць. Поціновувачі внутрішнього туризму добре знають цю місцину, адже там є термальні джерела, які вважають цілющими. Голова громадської організації SaveDnipro Ірина Черниш наголошує на тому, що найгостріше шкідливий уплив забруднення пилом відчувають люди, які мешкають недалеко від джерел, адже пил розсіюється в низьких шарах атмосфери. Узимку повітря забруднюють опалювальні котли, оскільки в цьому регіоні активно використовують тверде паливо.
Волинська область — 4 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 4
повені
Минулого року цей регіон став трохи ближчим до вирішення своєї найболючішої проблеми — повеней. 50 населених пунктів та 100 тис. га землі роками були під загрозою затоплення через сезонні опади. У регіоні не було належної системи розподілення води для запобігання повеням. Власне, у 2021 року завершилася робота цільової державної програми розвитку водних ресурсів, яка мала створити таку систему. У поточному році стане зрозумілим, наскільки ефективними є вжиті застережні заходи.
промислові викиди
Якщо говорити про забруднення атмосфери, його основними джерелами на Волині вважають автотранспортні компанії, газодобувні підприємства, нафтопереробні заводи, а також сільськогосподарські підприємства та харчову промисловість.
50 населених пунктів Волині та 100 тис. га землі роками були під загрозою затоплення через сезонні опади
У 2021 році Держекоінспекція активно взялася вирішувати ще одну характерну для регіону проблему — нелегальне видобування надр із порушенням технології та завданням шкоди довкіллю. Зокрема, йдеться про самовільний видобуток піску, після якого лишаються покинуті кар’єри. Часткову відповідальність за це несе місцева влада, яка не вживає належних заходів контролю видобувної діяльності. Саме тому в 2021 році Держекоінспекція Волинської області пред’явила Камінь-Каширській міській раді претензії на загальну суму понад 243 млн грн за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок самовільного видобування надр.
Рівненська область — 5 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 5
забруднення стічних вод
Відчутною проблемою Рівненщини є обсяг забруднених стічних вод, що складає 747,4 куб. м/кв. км — на рівні середнього значення по країні, у той час як інші показники забруднення довкілля регіону загалом низькі. Це призводить, зокрема, до погіршення стану води в місцевих річках, на що також впливає господарське використання водоохоронних зон. За даними Держекоінспекції, у вересні 2021 року вміст азоту нітритного в річці Усті перевищував норму більш ніж у шість разів, забруднені також інші річки. В області діє програма очищення річок до 2025 року, проте виконується мляво: минулого року адміністрація відзвітувала лише про створення проєктно-кошторисної документації.
"Рівненський водоканал веде перемовини про отримання кредиту на будівництво нових очисних споруд. Однак очисні споруди майже всіх міст області працюють неналежним чином", — додає Андрій Мартинюк, голова природоохоронної ГО "Екоклуб" у Рівному.
хімічні підприємства
Також для регіону актуальні техногенні фактори, оскільки великими забруднювачами довкілля є завод "Рівнеазот", Костопільський завод скловиробів. Крім того, третій рік поспіль активісти протестують проти побудови деревообробного заводу "Кроноспан" у Городку. "Компанія планує переробляти більше 20% усієї деревини, що зрізається в Україні. Це може нести загрозу для здоров’я місцевих мешканців і для збереження лісів. Місцева влада погодила будівництво", — розповідає Мартинюк.
Хмельницька область — 6 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 6
неочищені стоки
Держекоінспекція в 2020–2021 роках підрахувала збитки, які завдали водним ресурсам країни підприємства. Третє місце в цьому списку дісталося комунальному підприємству "Красилівське", розташованому в Хмельницькій області. Збитки від скидання у водойми неочищених та недостатньо очищених стоків оцінили у 1,3 млн грн.
промислові викиди
Екоактивісти області багато років скаржилися на один із основних забруднювачів регіону — Понінківську картонно-паперову фабрику, яка зливала відходи в річки — Хомору та Случ. Наприкінці вересня 2021 року проблема вирішилася: після технічного переоснащення очисні споруди фабрики запрацювали на повну потужність.
Збитки від скидання у водойми неочищених та недостатньо очищених стоків оцінили у 1,3 млн грн
За оцінкою екоактивістки Ганни Полійчук, ще один позитивний приклад ставлення до довкілля — робота Центру управління відходами. За 2021 рік понад 6 тис. осіб скористалися послугами центру, він зібрав майже 800 кг поліетилену, 5,5 т батарейок і 2 тис. термометрів.
Мерія Хмельницького відзвітувала, що за останні п’ять років у місті висадили майже 10 тис. дерев та кущів, за цей час знесли в півтора раза менше старих зелених насаджень.
Чернігівська область — 7 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 9–10
хімічні засоби захисту рослин
За даними департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації, однією з найбільш актуальних екологічних проблем області є наявність на її території непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Сьогодні в області не утилізовано 266,3 т таких хімікатів. Вони зберігаються у всіх п’яти районах області, значна частина розташована в басейнах рік, які є джерелом питного водопостачання.
якість повітря
На думку екологів Чернігівської ОДА, загальний стан довкілля регіону непоганий: протягом 2021 року не фіксувалися критичні показники рівня забрудненості. За їхніми підрахунками, Чернігів перебуває на 29-му місці серед 39 великих міст країни за показниками забрудненості повітря.
незаконна вирубка лісу
Для області, як і раніше, актуальною є проблема незаконної вирубки лісів. За даними Держекоінспекції, у 2021 році в регіоні знищено понад 7,7 тис. дерев, завдані збитки оцінюються майже в 40 млн грн.
Одеська область — 8 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 11–12
промислові викиди
Забрудненість повітря й води були актуальними темами 2021 року на Одещині: у новинах регулярно з’являлися повідомлення про те, що в тому чи іншому районі Одеси небезпечно дихати, а в повітрі стоїть ядушливий запах. Також улітку говорили про мор креветок у Хаджибеївському лимані. За словами Владислава Балинського, голови ГО "Зелений лист", повітря забруднене через велику кількість автотранспорту в місті та роботу порту. Також у повітрі відмічають великий уміст пилових часток PM2,5 і PM10 — це вплив області на Одесу, де територія майже вся розорана і через ерозію ґрунту пил здіймається в повітря.
"Проблема в тому, що місцева влада не зацікавлена в об’єктивній інформації про стан повітря й не хоче вкладати кошти в його моніторинг", — каже Балинський.
відсутність модернізації системи очистки вод
Так само не модернізуються каналізація та системи очистки води в Одесі. Через це дощові та фекальні викиди регулярно забруднюють Одеську затоку та Хаджибеївський лиман. Викиди зі станції біологічної очистки "Північна" відбуваються в місті за 150–200 м від пляжів. Забруднення води призводить до цвітіння зелених та діатомових водоростей, що не лише зриває пляжний сезон, але й шкодить здоров’ю людей.
"Ці водорості — патогени, бо виділяють у повітря токсичні речовини. У світі були випадки, коли люди труїлися на смерть від морепродуктів із таких забруднених водойм", — розповідає Фокусу Балинський.
вилов отруйної риби
Він із колегами організував лабораторне дослідження риби, яку ловлять у Хаджибеївському лимані й продають одеситам. У рибі знайшли дуст — інсектицид, надзвичайно отруйний для людей і давно заборонений для використання. Дуст забруднює лиман, на березі якого його сховище розташоване ще з радянських часів. Ця речовина зберігається неналежно, але місцева влада відклала її утилізацію на 2022 рік через брак коштів.
Тернопільська область — 9 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 14–15
забруднення стічних вод
У регіоні актуальною проблемою залишається стан Тернопільського ставу. Місцеві активісти вже не перший рік попереджають, що відоме на всю Україну озеро поступово перетворюється на болото. Останнім часом периметр водойми ще більше заріс. Причин погіршення ситуації декілька, але найголовніші — це стічні води з навколишніх сіл та потрапляння у воду хімікатів, що використовуються в сільському господарстві. Крім того, під час дощів в озеро зливаються з доріг автомобільні мастила та сіль, якою взимку посипають тротуари. Як пише на своїй сторінці в Facebook Олександр Філь, голова місцевої організації "Екоальянс", через забруднення води тут почали домінувати синьо-зелені водорості, що виділяють токсичні речовини.
незаконна вирубка лісу
Серед інших ековикликів області виокремимо забудову парків. За інформацією місцевих журналістів, тернопільські паркові зони за попередні 27 років зменшилися на 20 га. Останній гучний скандал пов’язаний із парком "Загребелля": обласна рада планує віддати 25,5 га зеленої зони під "стаціонарну рекреацію". Активісти впевнені, що це передбачає розміщення готелів, кемпінгів та ресторанів, які знищать зелену територію.
захист водних ресурсів від забруднення й виснаження
Наприкінці минулого року в регіоні затвердили програму водно-екологічного оздоровлення природного середовища Тернопільської області на 2022–2024 роки. Одна з основних її цілей — запобігання антропогенного впливу на довкілля та захист водних ресурсів Тернопільщини від забруднення й виснаження. В області сподіваються в найближчі роки відновити й оздоровити водні екосистеми в басейнах річок.
Вінницька область — 10 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 9–10
незаконна вирубка лісу
Для цього регіону актуальною є проблема незаконної вирубки лісу. Лише в грудні 2021 року Держекоінспекція Вінницької області зафіксувала факт самовільного зрубу 120 дерев в угіддях ДП "Тульчинський райагрополіс". В області є 11 природних об’єктів, включених до загальноєвропейського переліку "Смарагдової мережі". Вони офіційно визнані недоторканними територіями, що мають принципове значення для збереження різноманітності видів флори та фауни. Саме тому нездатність місцевої влади запобігти несанкціонованій вирубці викликає неабияке занепокоєння громадськості.
сезонне спалювання листя
В області поширена практика осіннього спалювання листя. Зокрема, приватна станція моніторингу рівня забруднення повітря дрібнодисперсним пилом, що встановлена в місті Ладижин Гайсинського району, видавала небезпечно високі показники в жовтні — листопаді 2021 року. Найімовірніше, джерело такого забруднення восени — сезонне спалювання. Йдеться про дуже небезпечне явище. Температура горіння листя відносно низька, тому шкідливі речовини лишаються в нижніх шарах атмосфери, ними дихають люди поруч. Рівень викидів дуже високий, бо в цьому випадку відсутня жодна фільтрація, фактично відбувається отруєння людей. Особливо небезпечним екологи вважають спалювання листя дерев поблизу автомобільних доріг.
промислові викиди
Взагалі жителям Ладижина не позаздриш. Частка цього міста в загальному об’ємі шкідливих атмосферних видів області складає понад 75%, адже там розташовано близько 200 промислових підприємств. Для порівняння, частка обласного центру, Вінниці, менша за 3%.
Черкаська область — 11 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 11–12
якість повітря
У 2021 році в області створили мережу станцій для контролю якості повітря, встановивши 41 станцію моніторингу, з яких поки що працюють 19. Загалом упродовж року якість повітря в регіоні залишалася в межах норми, але 11 серпня в Черкасах зафіксували рекордний уміст формальдегіду в повітрі. Концентрація небезпечного газу перевищила в десятки разів гранично допустиму норму.
За останній квартал 2021 року на Черкащині запустили дві нові сонячні електростанції загальною потужністю 56,25 МВт. Усього за рік ввели в експлуатацію шість сонячних електростанцій та одну мінігідроелектростанцію.
В Черкаській області створили мережу станцій для контролю якості повітря, встановивши 41 станцію моніторингу, з яких поки що працюють 19
Черкаське комунальне підприємство "Екологія" розпочало переробку відходів, створюючи з них альтернативне паливо, яке мають намір використовувати для вироблення теплової та електричної енергії.
забруднення водойм і земель
Однією з головних екологічних проблем регіону залишається забруднення водойм і земель. Наприклад, за даними Держекоінспекції, цукровий завод, що базується в Городищі, забруднив землі токсичними речовинами, унаслідок чого завдав збитків довкіллю більш ніж на 24 млн грн.
Кіровоградська область — 12 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 14–15
видобуток уранової руди
У 2021-му Кіровоградщина мала ті ж традиційні проблеми довкілля, що й у попередні роки: забруднення води й повітря через видобуток уранової руди, великі поклади якої є в регіоні. Проте гучного розголосу набула історія з обласного центру, Кропивницького, де на початку року компанія MacDonalds оголосила плани побудувати свій ресторан. Його хочуть розмістити в центральному сквері міста, вирубавши дві третини зі 102 дерев.
незаконна вирубка лісу
Починаючи з квітня, екоактивісти протистояли місцевій владі й вели перемовини з представниками MacDonalds. Ці кроки не мали ефекту, тому 24 жовтня кропивничанка Надія Паливода, голова громадської організації "Озеленення Кропивницький", оголосила безстрокове голодування, щоб зупинити вирубку дерев. Акція мала резонанс: услід за Надією й інші екоактивісти виходили до MacDonalds у своїх містах, 30 жовтня було оголошено всеукраїнський флешмоб.
Наприкінці року міжнародна організація Animal Save Movement опублікувала петицію з закликом зупинити шкідливу для довкілля практику мережі харчування в Україні. Проте доля скверу досі залишається невизначеною, бо місцева влада не реагує на заклики активістів.
Луганська область — 13 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 7
неочищені стоки
Ситуація із довкіллям на Донбасі набула ознак екологічної катастрофи — такого висновку дійшли дослідники міжнародної організації Truth Hounds, які в травні 2021 року опублікували звіт "Довкілля Донбасу: Невидимий фронт". На Луганщині відбувається те, про що експерти попереджали ще три роки тому: шахтні води ДП "Первомайськвугілля", які на непідконтрольних територіях не відкачують, перетікають у шахти на підконтрольній Україні території. Незважаючи на те, що там установили додаткові насоси для відкачування, цих потужностей не вистачає, і шахтні води виходять на поверхню.
Так сталося на шахті "Золоте", очисні споруди якої не справляються з об’ємом води, і вона викидається в річку Комишуваху. Дослідники встановили, що шахтна вода сильно забруднена: вміст сульфатів у ній майже у вісім разів перевищує норму. Якщо шахтні води розливатимуться ще більше й виходитимуть на поверхню, це загрожує підтопленням населених пунктів, де живуть 80 тис. людей, а також сільськогосподарських та природних ареалів.
Також небезпечним є те, що проблема шахтних вод має транскордонний характер. Як указують експерти з Truth Hounds, забруднена вода потрапляє в Сіверський Донець, головну водну артерію Луганщини, а далі — у річку Дон та Азовське море.
Івано-Франківська область — 14 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 16–18
якість повітря
У гірських районах, де переважає приватний сектор, дуже гостро стоїть питання забруднення повітря дрібнодисперсним пилом через побутові опалювальні котли. Наприклад, у Верховині, де встановлено станцію моніторингу саме цього виду забруднення. У лютому та березні 2021 року, а також із листопада 2021-го по січень 2022-го у селищі фіксували небезпечні для здоров’я мешканців показники, що перевищують норму в шість разів. Гірський ландшафт лише загострює проблему через зниження циркуляції повітря. Голова громадської організації Save Dnipro Ірина Черниш зазначає, що в сезонні піки рівень забруднення цим пилом у Верховині помітно вищий, ніж у промислових містах Дніпропетровської та Донецької областей.
забруднення підземних вод
Друга серйозна екологічна проблема регіону пов’язана з Калуським гірничопромисловим районом: ще 12 років тому його визначили як зону надзвичайної екологічної ситуації. За радянських часів у Калуші видобували калійні солі. Зараз старі шахти, давно не функціонують, обвалюються й утворюють великі пустоти, а також засолюють підземні води. Зрештою, токсичні речовини з "мертвих" шахт потрапляють до джерел питної води, якими користується населення регіону, також ці речовини потрапляють у Дністер.
забруднення від теплоелектростанції
Третій привід для занепокоєння громадськості — забруднення від Бурштинської теплоелектростанції. Як зазначають місцеві екоактивісти, димовий шлейф від цього підприємства тягнеться на десятки й навіть сотні кілометрів.
Херсонська область — 15 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 13
промислові викиди
Жителі Херсону тривалий час боролися за закриття асфальтного заводу "Мікрон", який розташований біля річок Кошова, Дніпро та поруч із житловими будинками. Екоактивісти повідомили, що після численних скарг, протестів та судових справ один із головних забруднювачів повітря регіону припинив роботу з серпня 2021 року. Але проблема викидів в атмосферу, як і раніше, актуальна для області. За словами Юлії Тищенко, представниці ГО "Море Зета", крім транспорту повітря отруює сезонне опалення будинків, мешканці яких використовують як паливо що завгодно, навіть гуму та пластик.
"Оскільки в Херсоні багато приватних будинків, із подорожчанням газу проблема забруднення повітря значно посилилася. До того ж у місті триває практика зносу дерев під паркувальні майданчики, кіоски чи магазини, що також спричиняє негативні наслідки", — каже Тищенко.
хімічні засоби захисту рослин
В області з часів СРСР накопичилося багато заборонених та непридатних для використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин. Погіршують проблему й місцеві фермери, які борються з гризунами, розкидаючи на полях отруєне зерно. 2021 року через це кілька разів фіксували масову загибель червонокнижних птахів у біосферному заповіднику "Асканія-Нова".
Із позитивних моментів Юлія Тищенко відзначає роботу Сортувального центру, який приймає понад 35 фракцій відходів. "Завдяки приватній ініціативі в Херсоні організовується роздільний збір твердих побутових відходів — вже збудовано десять майданчиків. Від харчових відходів звалище розвантажує перша черв’ячна ферма міста", — каже експерт.
сортування сміття
Проте, як і раніше, у Херсонській області не налагоджено збір відпрацьованих батарейок та акумуляторів і не впроваджено систему сортування сміття.
Київська область — 16 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 8
промислові викиди
Важливим фактором впливу на довкілля Київщини є промисловість: в області навколо столиці розміщено багато підприємств, які забруднюють довкілля. За даними Держекоінспекції, у 2021 році суб’єкти господарювання забруднювали водойми області, завдаючи збитків на 115 тис. грн на день.
незаконна вирубка лісу
Так само, як і в Києві, в області актуальна проблема забудови, у тому числі на землях природно-заповідного фонду, лісництв. "Наприклад, у селі Лебедівка Вишгородського району забудовані ліси, зокрема по дамбі на лівому березі Київського водосховища. Там стоять маєтки, відгороджені берегові лінії, пришвартовані яхти. Часто це робиться без жодної документації", — розповідає Фокусу еколог Олександр Соколенко.
знищення самосівних лісів
Також він звертає увагу на хаотичне сільське господарство в заплавах річок та на території лісів.
"На північний захід від Києва з’явилося багато самосівних лісів на місці покинутих колгоспних земель. Зараз ці землі перейшли в користування інших осіб і мають статус сільгоспугідь, а ліси знищують. Роблять це просто на майбутнє — порубали сосни, вони лежать і гинуть, щоб держава не претендувала на цю територію", — говорить еколог. На думку фахівця, такі природні об’єкти, як самосівні ліси, необхідно законодавчо захищати, щоб Україна могла збільшувати площі природно-заповідного фонду.
Полтавська область — 17 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 20–21
сортування сміття
Ця область генерує незвичайно багато відходів, кількість яких у більш ніж чотири рази перевищує середнє значення по Україні. Як каже Максим Макуха, фахівець із технічних питань і співзасновник ГО "Еколтава", проблема відходів хвилює громадян, бо в області немає жодного сміттєпереробного заводу, а полігонів лише два. Однак місцева влада розробляє стратегії та програми поводження з відходами, співпрацює з громадськістю в цьому питанні.
знищення природних екосистем
Водночас в експертному середовищі Полтавщини велике занепокоєння викликає розораність території, особливо те, що під ріллю віддають природні комплекси лук чи заплав річок, зокрема із природно-заповідного фонду.
"Ми забираємо території з дикої природи, вони стають місцями індустріального фермерства, що знищує природні екосистеми, отруює річки, куди потрапляють добрива та отрутохімікати. У довгостроковій перспективі ми знищуємо родючість земель і ризикуємо мати проблеми з харчовою безпекою", — каже Максим Макуха.
незаконна вирубка лісу
Полтавські екологи звертають увагу також на таку проблему, як знищення лісосмуг, про що офіційних даних майже немає. Макуха та його колеги в 2021 році організували дослідження в Градижській та Новоселівській ОТГ на Полтавщині й виявили, що в цих громадах за час незалежності України знищено 5% і 10% лісосмуг відповідно, які повинні стримувати пилові бурі, запобігати ерозії ґрунту та сприяти врожайності. Зараз для відновлення лісосмуг необхідні зусилля й гроші, яких у громад не вистачає.
Миколаївська область — 18 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 16–18
незаконна вирубка лісу
Одна з нагальних проблем області — зникнення природних зон. Традиційно Миколаївщина займає останні місця в країні за площею заповідного фонду. Він складає лише 3,14% загальної площі області й за останні три роки збільшився лише на 810 га завдяки створенню заказників. А от збільшення сільськогосподарських угідь іде надактивно — як офіційно, так і через незаконні оранки, самозахоплення й нецільове використання земель. Ситуацію ускладнили зміни до Земельного кодексу, що набули чинності весною 2021-го. Згідно з ними, управління землею держава передала місцевим громадам.
деградація земельних ресурсів
"Чимало громад сприймають надану їм державою природну територію винятково як ресурс і, як наслідок, здають її в оренду для ведення сільського господарства", — розповідає Фокусу Віктор Скоробогатов, експерт з охорони степів Української природоохоронної групи. Фахівці цієї організації в 2021-му порахували, що за останні роки додатково під ріллю відведено 40% (близько 3 тис. га) степових ділянок лише в межах колишніх Вознесенського та Веселинівського районів.
"Все це відбувається на тлі тотальної деградації земельних ресурсів і невиконання державою власних планів щодо консервації деградованих земель", — говорить експерт.
Запорізька область — 19 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 22
викиди парникових газів
У 2021 році великі промислові підприємства регіону розпочали верифікацію звітів про викиди парникових газів та програми модернізації, спрямовані на декарбонізацію й зниження викидів в атмосферне повітря. Це вже зробили "Запоріжсталь", Запорізький завод феросплавів, Абразивний комбінат та інші. Активісти зібрали біля 3 тис. підписів під вимогою про поетапне зниження викидів, листи передано до Кабміну.
незаконна вирубка лісу
Громадськість Запоріжжя також докладає зусиль для збереження зелених зон у межах міста. Зокрема, суд задовільнив позов громади про незаконну вирубку дерев у парку Яланського.
2021-го відбулося ще кілька позитивних зрушень: створено екологічну прокуратуру, розроблені регіональні програми моніторингу якості повітря, які мають призвести до зниження викидів, та міська програма сповіщення підприємств і населення про несприятливі метеорологічні умови та ризики забруднення повітря.
звалища небезпечних відходів
Тривають суперечки навколо будівництва каолінового кар’єру у Вільнянському районі Запорізької області: експертизи довели відсутність ризику радіаційного забруднення підземних вод, але лишаються питання про забруднення пилом. Біля села Комишуваха досі існують звалища небезпечних відходів.
Ще один фактор погіршення довкілля Запорізької області — кількість автотранспорту, через що за рік викиди в повітря зросли на третину
"Відчутна позитивна тенденція до планування вирішення екологічних проблем на рівні органів місцевого самоврядування, — зазначає Тетяна Жавжарова, голова ГО "Екосенс". — Наявність відповідних програм — перший крок до досягнення чистішого повітря й води. Позитивним є декларування владою та заводами цінностей Європейського зеленого курсу та безпечнішого довкілля. Зазначу більшу прозорість та відкритість прийняття рішень облрадою та облдержадміністрацією, можливість участі громадськості й науковців у розробці програм, роботі комісій. Однак фінансування, що виділене на ці програми, недостатнє. Щороку проявляються певні негативні зміни: зелений Дніпро, обмілілі річки, деградовані землі, вирубані лісосмуги, виникають нові стихійні звалища".
автомобільне навантаження
Ще один фактор погіршення екологічного стану регіону — кількість автотранспорту, через що за рік викиди в повітря зросли на третину.
Харківська область — 20 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 20–21
забруднення водойм
У червні минулого року Артем Приходько, екоактивіст із Харкова, опублікував на своїй сторінці в Facebook звернення до Володимира Зеленського. Приходько просив президента допомогти зберегти місцеву річку Уди, яка протікає в межах чотирьох районів регіону та обласного центру. Ситуація з річкою погіршується з кожним місяцем.
"Тонни побутового та промислового сміття утворюють цілі острови, з якими самотужки борються небайдужі харків’яни", — розповідає активіст. Уже взимку у воді стали помічати мертвих качок. Активіст вважає, що причина — каналізаційні відходи, які зливають у річку з Диканівських очисних споруд. Аналогічна ситуація на річці Лопань, куди також потрапляють фекалії.
За останній рік відбулися й позитивні зміни: на річці Уди поблизу Жихорської греблі активісти встановили уловлювач сміття Trash Killer, який не даватиме непотребу плисти за течією. Вартість конструкції — 250 тис. грн. Головною ціллю на 2022 рік Приходько називає реконструкцію Диканівських очисних споруд.
хімічні підприємства
Актуальною залишається проблема з викидами коксохімічного заводу "Новомет". На початку минулого року харків’яни провели чотири мітинги проти діяльності коксохіму. Після цього завод установив нові фільтри та виплатив 3,5 млн грн штрафу, який йому нарахувала Держекоінспекція. Але у вересні містяни помітили, що завод під час роботи знову викидає чорний дим у повітря.
"Це доводить, що фільтри, які встановили в цеху підготовки вугільної шахти, ніяк не вирішують основну проблему забруднення довкілля", — підкреслює Приходько.
Львівська область — 21 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 16–18
незаконна вирубка лісу
Львівська обласна рада визначила розвиток природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття одними із пріоритетів Програми охорони навколишнього середовища на 2021–2025 роки. Ця проблема на Львівщині є такою ж актуальною, як і забруднення річок, утилізація відходів й екологічні втрати від діяльності гірничої промисловості. У регіоні розповсюджені незаконні рубки лісів, санітарні рубки понад встановлені законодавством ліміти.
"Є і конфлікти громад із лісівниками, бо відсутні прості, зрозумілі механізми залучення активних громадян до прийняття рішень щодо вирубок ділянок лісу, що можуть мати вплив на життя громади", — говорить Дмитро Карабчук, засновник ГО "Лісові ініціативи і суспільство", координатор проєктів лісового напрямку. Правила вирубок лісів досі базуються на радянському законодавстві й мають багато неузгодженостей, що створює ґрунт для зловживань. Наприкінці 2021-го Державне агентство лісових ресурсів України оприлюднило для обговорення проєкт нових правил рубок. Експерти вказують, що й він має недоліки, зокрема, не враховується те, що рубки самі собою можуть шкодити довкіллю та біорізноманіттю, навіть якщо вони законні.
Сумська область — 22 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 19
сортування сміття
Одна з найактуальніших проблем довкілля в регіоні — поводження зі сміттям. Найпоказовішою є ситуація зі звалищем медичних відходів, що склалася ще в грудні 2020 року. Тоді жителі Старого Села біля Сум виявили звалище, де лежали просто неба використані маски і ПЛР-тести. Протягом 2021 року відбулися суди з підприємством, яке перевозило відходи без ліцензії, директора декілька разів штрафували. Звалище перевезли до Сум, проте невідомо, якою буде подальша доля цих відходів і чи почнуть їх належним чином переробляти.
порушення природно-заповідної території
Також в області порушують природно-заповідні території. Як розповідає Фокусу геоботанік Сергій Панченко, заплави річок Сейм і Псел розорюють, а малі річки перегороджують греблями, через що підвищується ризик водної та вітрової ерозії ґрунтів. І хоча в області займаються популяризацією природного туризму, місцевій владі не вистачає розуміння, як зберігати природний фонд.
"Вирішенню цих проблем заважає відсутність політичної волі й координації зусиль влади різних рівнів та органів місцевого самоврядування. Хоча є випадки, коли влада підтримує окремі екоініціативи на місцях: Глухівщина, Путивль", — пояснює науковець.
Донецька область — 23 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 23
незаконне полювання та вирубка лісу
Минулого року місцеві державні органи розгорнули масштабну кампанію протидії незаконному полюванню та вирубці лісу. Проте місцеві екоактивісти наголошують, що в центрі уваги органів контролю має бути зниження рівня забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів. Зокрема, одним із найсерйозніших забруднювачів екологи Донеччини вважають ПрАТ "МК Азовсталь". Мешканці області та громадські організації надсилають скарги до Держекоінспекції щодо надмірності шкідливих газоподібних викидів із цього підприємства, яке може бути наслідком порушення технологій захисту атмосферного повітря. Інспектори факту порушення досі не встановили. За офіційною версією, працівники "МК Азовсталь" не пропустили інспекторів на територію, посилаючись на карантинні обмеження. Протягом минулого року Держекоінспекція здійснила п’ять невдалих спроб перевірити системи захисту повітря цього підприємства.
якість повітря
Промислове забруднення повітря — давня проблема регіону. Один із найсуттєвіших факторів екологічного ризику в Донецькій області — спалювання вугілля. При цьому утворюється двоокис вуглецю — газоподібна речовина, яку вважають винуватцем кліматичних змін. Крім того, викиди вугільного пилу, азоту та сірки спричиняють серцево-судинні захворювання, а також захворювання дихальних шляхів у місцевого населення.
добувна промисловість
Для шахтарського регіону завжди актуальна проблема забруднення від добувної промисловості. На непідконтрольних Україні територіях шахти закрили з порушенням технології, адже коректна процедура виводу шахти з експлуатації тривала та недешева. Через це шахти заповнюються водою й стають джерелом екокатастрофи.
Дніпропетровська область — 24 місце
Місце в рейтингу 2021 року — 24
промислові викиди
Головні територіальні осередки забруднення в регіоні — обласний центр Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське та Павлоград. Кривий Ріг заслуговує на окрему згадку. У ньому утворюються приблизно половина шкідливих атмосферних викидів області. У складі викидів багато оксиду вуглецю та метану, присутні також сполуки азоту. В місті розташоване друге за потужністю в Україні джерело шкідливих газоподібних викидів — завод "АрселорМіттал". За даними природоохоронної громадської організації "Досить труїти Кривий Ріг", саме цей завод утворює 80% шкідливих атмосферних викидів. Також потужними забруднювачами області є ПРАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" та АТ "Дніпроазот".
забруднення водних ресурсів
Щодо зливу бруду у воду, його головним джерелом екологи вважають Дніпровський металургійний комбінат. Приблизно 75% обсягу зливних вод не відповідають нормативам екологічної безпеки. Місцеві активісти говорять про незадовільний стан та моральну застарілість очисних споруд. За словами Ірини Черниш, голови громадської організації SaveDnipro, часто великі виробничі підприємства, які працюють ще з радянських часів, економлять на оновленні очисних систем. Це стосується атмосферних викидів і зливних вод.
Київ — поза рейтингом
автомобільне навантаження
Столиця — абсолютний чемпіон країни за забрудненістю повітря та кількістю відходів. Наприклад, якщо в середньому по Україні викиди забруднювачів у повітря складають 6 т/кв. км, то в Києві — 242,7 т/кв. км. Через це українська столиця регулярно входить до топ-10 найзабрудненіших міст світу за версією компанії IQair, яка досліджує якість повітря по всій планеті.
сортування сміття
Така ж ситуація з відходами: їхній середній показник по країні — 881,4 кг/кв. км, а в Києві — 52 681,7 кг/кв. км. Частково високі показники пояснюються об’єктивними причинами: столиця та її міста-супутники є найщільніше заселеною територією в Україні, яка генерує 10% відходів країни. Водночас на довкілля впливають хронічні містобудівні проблеми столиці: неякісна транспортна інфраструктура й хаотична забудова.
Як говорить еколог Олександр Соколенко, стан повітря міг би поліпшитися, якби кияни масово пересіли з автомобілів у громадський транспорт та на велосипеди. Одначе трамвайну мережу київська мерія не поспішає відновлювати, так само незадовільною є велоінфраструктура міста.
деградація земельних ресурсів
Проблема також, на думку еколога, — хаотична і надмірна забудова столиці та її околиць житловими комплексами без належної інфраструктури. Крім забрудненості повітря, це призводить до глобального потепління в Києві, що має погані наслідки. "Через підвищення температури в київських лісах зараз біда: відбувається усихання сосни на десятках сотень гектарів. Ця сосна не перестигла, деревам лише декілька десятків років, але вони стоять мертві. А якщо ми втрачаємо лісистість, то якість повітря ще більше погіршується", — каже Соколенко.
Автономна республіка Крим — поза рейтингом
промислові викиди
Дії окупаційної влади в Криму призводять до шкоди довкіллю півострова, яка збільшується з часом.
"Знаходячись поза правовим полем, окупований Крим стає об’єктом недалекоглядних утручань та злочинної недбалості, що призводить до руйнівних екологічних наслідків", — зазначає Олексій Василюк, співавтор дослідження "Довкілля Криму: зміни й втрати за час окупації", другу частину якого ГО "КримSOS" опублікувала в 2021 році.
За даними дослідників, поряд із такими відомими проблемами довкілля, як техногенні катастрофи на заводі "Кримський титан" та недостатнє водопостачання, набирає обертів виснаження різноманітних природних ресурсів.
забруднення стічних вод
Наприклад, унаслідок військових навчань армії РФ територія полігону Опук на Керченському півострові перетворилася на пустелю із випаленою рослинністю через забруднення продуктами вибухів. А морські навчання російських військових призводять до загибелі риби, інших морських тварин і забруднюють Чорне море. Також шкоду акваторії наносять регулярні зливи побутових стоків міст на Південному березі Криму і розливи нафти.
повені
З другого боку, степовий Крим потерпає від розорювання степів, що руйнує цілинні екосистеми та призводить до частих смерчів і пилових бур.
Великий масштаб проблеми довкілля півострова став поштовхом для її включення до постійних тем, обговорюваних на міжнародному саміті "Кримська платформа" у 2021 році. Крім того, українські правоохоронні органи розслідують 20 епізодів злочинних дій у сфері охорони довкілля в Криму.
Важливо
