Всесвіт, прийом. Вчені розповіли, як намагалися зв'язатися з позаземним життям (фото)

На початку 19 століття австрійський астроном Йозеф Йоганн фон Літтров всерйоз запропонував, щоб в пустелі Сахара люди почали копати траншеї у вигляді величезних геометричних візерунків, заповнюючи їх гасом і підпалюючи, пише Live Science.

Ідея полягала у тому, щоб послати чіткий сигнал позаземним цивілізаціям, які живуть в інших частинах сонячної системи. На жаль, Фон Літтров так і не побачив, як його ідея здійснилася. Проте після того, як він запропонував свій амбітний план, вчені не припинили спроб встановити контакт з позаземним життям.

То які ж послання дослідники відправили інопланетянам?

У 1962 році радянські вчені націлили радіопередавач на Венеру і "привітали" планету азбукою Морзе, використовуючи всього три слова: світ, Ленін і СРСР.

Згідно зі статтею 2018 року, опублікованою в International Journal of Astrobiology, це послання було більше символічним. Більше того, це був тестовий запуск абсолютно нового планетарного радара, технології, яка посилає радіохвилі у космос, з основною метою спостереження і картографування об'єктів у Сонячній системі.

З точки зору відстані, наступна спроба дістатися до інопланетян була набагато більш амбітною. У 1974 році група вчених, включаючи астрономів Френка Дрейка і Карла Сагана, передала радіосигнал з обсерваторії Аресібо в Пуерто-Ріко в сторону M13, зоряного скупчення на відстані близько 25 тис світлових років від нас.

На зображенні, відправленому в двійковому коді, була зображена фігурка людини, структура ДНК з подвійною спіраллю, модель атома вуглецю і схема телескопа.

"За допомогою мови математики і науки, "Послання Аресібо" спробувало коротко показати те, ким ми є як людські істоти", — сказав Дуглас Вакох, психолог і президент Messaging to Extra-Terrestrial Intelligence (METI).

За даними Відділу астрономії Корнельського університету, щоб досягти M13, буде потрібно близько 25 тис світлових років — до цього часу зоряне скупчення має переміститься.

"Гіпотетично інопланетяни все ще можуть виявити сигнал, його інтенсивність у 10 млн разів перевищує інтенсивність радіосигналів від нашого Сонця, яке виділяє широкий спектр електромагнітного випромінювання — від ультрафіолету до радіохвиль. Однак це все одно малоймовірно", — додав Сет Шостак, астроном з Інституту SETI.

Зовсім недавно радіохвилі використовувалися для передачі найрізноманітнішої інформації — від мистецтва до реклами. У 2008 році "Дорітос" відправив свою рекламу в сонячну систему у сузір'ї Великої Ведмедиці, що знаходиться приблизно у 42 світлових роках. А у 2010 році послання, написане клінгонською мовою, яка використовувалася вигаданої расою у всесвіті "Зоряного шляху", запросило реальних прибульців відвідати клінгонську оперу "u" в Голландії.

"Ми покладалися не тільки на радіохвилі. Ми також запустили космічний корабель, який містить артефакти із Землі, в надії, що рано чи пізно їх витягне якась розумна форма життя", — відзначають вчені.

Для дослідження далеких рубежів нашої Сонячної системи і міжзоряного простору у 1977 році були запущені "Вояджер-1" і "Вояджер-2". До кожного з них прикріплена "Золота пластинка", що містить звуки навколишнього середовища із Землі і 116 зображень нашої планети та Сонячної системи. Космічні апарати все ще літають в міжзоряному просторі, чекаючи, коли їх хтось виявить.

Але які шанси, що це відбудеться?

"Шанси рівні нулю. Це була всього лише красива, поетична і смілива спроба", — підкреслює Шері Уеллс-Дженсен, професор лінгвістики з Університету міста Боулінг-Грін (США).

Експерти сходяться на думці, що ймовірність того, що будь-яка з цих спроб досягне інопланетних цивілізацій, невелика. Результат залежить не тільки від того, чи є в нашій зоряній системі інопланетне життя, але і від того, чи розуміє це життя радіосигнали і чи розбирається воно у математиці і науці, щоб інтерпретувати наші послання.

Більше того, послані нами повідомлення припускають, що ці прибульці сприймають Всесвіт так само, як і ми, за допомогою слуху і зору. Але це не означає, що наші спроби зв'язатися безглузді.

"Ми шукаємо позаземні цивілізації і продовжуватимемо це робити. Я думаю, найважливіше, що ми колись говорили — це те, що ми, люди, існуємо", — уклала Уеллс-Дженсен.