ДНК живих організмів можна збирати з повітря, — вчені

ДНК, повітря, фото
Фото: Goodfon

Раніше ДНК можна було виявити у воді та грунті, але ніяк не в повітрі, проте в своєму новому дослідженні експертам вдалося підкорити і цю стихію.

У своєму новому дослідженні команда вчених із Лондонського університету королеви Марії вивчала, чи можна зібрати ДНК навколишнього середовища зі зразків повітря і використовувати її для ідентифікації видів тварин, пише Science Focus.

За їхніми словами, це відкриття може надати нові методи для судово-медичних експертів, антропологів і навіть допомогти в розумінні передавання повітряно-крапельних захворювань, таких як COVID-19.

Всім відомо, що живі істоти виділяють ДНК, яку можна виявити у воді та грунті, проте до цих пір більшість подібних досліджень були зосереджені здебільшого на зборі ДНК навколишнього середовища з води, але ніяк не з повітря.

Проте нове дослідження, опубліковане в журналі PeerJ, показало, що відбір проб може успішно виявити в повітрі як ДНК голого землекопа, так і ДНК людини.

Спочатку вони взяли зразки повітря з тунелів, де знаходилися голі землекопи, а потім використовували наявні методи для перевірки послідовності ДНК у відібраному повітрі.

гризун, тварина, фото, голий землекоп
Голий землекоп.
Фото: Smithsonian's National Zoo/flickr

Використовуючи цей підхід, дослідницька група показала, що взяття зразків ДНК з повітря може успішно виявляти ДНК голих землекопів в їхніх помешканнях. Більш того вони також виявили в пробах повітря ДНК людини, що говорить про потенційне використання цього методу відбору проб для судово-медичної експертизи.

У своєму новому дослідженні вчені представили перші опубліковані докази того, що ДНК навколишнього середовища тварин можна збирати з повітря. Це, зі свого боку, відкриває додаткові можливості для дослідження спільнот тварин у важкодоступних середовищах, таких як печери і нори.

"Те, що починалося як спроба побачити, чи можна використовувати цей підхід для екологічної оцінки, тепер стало набагато ширшим, з потенційними застосуваннями в криміналістиці, антропології та навіть медицині. Так, наприклад, цей метод може допомогти нам краще зрозуміти передавання повітряно-крапельних захворювань, таких як COVID-19", — сказала провідна авторка дослідження доктор Елізабет Клер.

Як заявили експерти, дослідницька група працює з різними партнерами, зокрема з компанією NatureMetrics, щоб побачити, як цю техніку можна застосувати іншими способами.

"Наразі рекомендації із соціального дистанціювання засновані на фізиці й оцінках того, як далеко можуть переміщатися вірусні частинки, але за допомогою цієї техніки ми могли б фактично взяти зразки повітря і зібрати реальні докази на підтримку таких рекомендацій", — підсумувала Клер.