У пошуках Ненсі. Британські археологи шукають останки найвідомішої слонихи Англії

Вважається, що вона загинула в 1891 році після того, як втекла і наїлася отруйного тисового листя. За місцевою легендою, її останнє пристанище знаходиться десь у містечку Кінгсвуд, пише the Guardian.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Wessex Archaeology, провідній організації, що спеціалізується на археології та спадщині, доручено провести геофізичне дослідження з метою виявлення можливих слідів Ненсі.

Том Річардсон, геофізик, пояснив, що їхня команда звикла до різних видів досліджень, але пошук поховань слонів вікторіанської епохи — це нова справа. Він висловив упевненість, що радіолокаційне обладнання, яке науковці використають, зможе виявити могилу такого розміру, оскільки воно залишить значну порожнину.

У вікторіанську епоху і на початку 20-го століття звіринці з екзотичними тваринами полонили уяву публіки і були надзвичайно популярною формою розваг. Ці звіринці часто могли похвалитися великою колекцією тварин, придбаних за шалені гроші у дилерів, які мали агентів у великих портових містах, таких як Ліверпуль.

Кінгсвудська слониха належала звіринцю Бостока і Вомбвелла, який, як повідомляла газета "Брістоль Мерк'юрі" у 1891 році, став табором на вісім днів біля станції Лоуренс Хілл, неподалік від Кінгсвуда. До колекції входила дев'ятирічна слониха Ненсі, а також верблюди, леви і левиці, бенгальські тигри, священний індійський бик, леопарди, білі і бурі ведмеді, гієна і зграя вовків.

Рада Південного Глостерширу замовила Wessex Archaeology ці пошуки в межах проєкту регенерації вартістю 25 мільйонів фунтів стерлінгів, спрямованого на відродження Кінгсвуда і прилеглих територій, включаючи часткову пішохідну схему.

Доктор Стів Уорд, історик і письменник, охарактеризував пошуки як захопливий квест з вивчення місцевої історії.

Ці виставки вважалися освітніми, і сім'ї заохочували приводити своїх дітей, щоб вони могли спостерігати за тваринами. Однак, простого спостереження було недостатньо; публіка також прагнула розваг, що призвело до виступів доглядачів тварин, особливо з великими хижаками і слонами.

Доктор Уорд визнав, що сучасна свідомість, найімовірніше, засудила б поводження з тваринами у 19-му столітті. Проте, враховуючи контекст того періоду, багато тварин отримували належний догляд, оскільки їхній добробут був важливим для існування власників звіринців.

Слони, зокрема, мали значну цінність, і їхня втрата стала б значним ударом. Записи свідчать, що доглядачі задовольняли кожну їхню потребу, навіть спали поруч із ними, щоб бути ближчими.

Відкриття крокодила 19-го століття під шкільним класом у Рондді, Уельс, під час ремонтних робіт минулого року демонструє, що поховані істоти, які спочатку вважалися міфом, справді можна знайти. За словами доктора Уорда, незалежно від результату пошуків Кінгсвудську слониху, її легенда житиме.

Раніше Фокус писав про древнє кладовище вимерлих гігантів: знайдено скам'янілості гомфотерів, яким 6 млн років.

А також ми розповідали, як коні втратили свої 7 пальців.