"Це не про менше цукру та солі, а про здорову націю". Олена Зеленська про нове шкільне меню

Олена Зеленська, Нове шкільне меню, шкільне меню клопотенко зеленська,
Олена Зеленська: "Нове шкільне меню — це не лише про "менше солі та цукру", це про здорову націю"

Перша леді розповіла Фокусу, чому виникли проблеми з дитячим харчуванням у школах, чи обов'язково шкільним їдальням відмовлятися від цукру та солі, а також як школи і батьки можуть "відрегулювати" нове меню, яке створив шеф-кухар Євген Клопотенко.

Їжа йде на смітник — численні коментарі такого змісту пишуть батьки українських школярів, які з нового року харчуються за новим меню в навчальних закладах. У соцмережах вирують шалені суперечки про реформу шкільного харчування, яка передбачає, зокрема, зменшення солі й цукру в стравах, заборону на консерви та ковбаси, а також снеки й газовані напої.

Розробники реформи на чолі з її ініціаторкою, першою леді Оленою Зеленською, декларують перехід до більш здорового харчування, проте багато українських учнів та їхніх батьків змінами не вдоволені. Діти скаржаться, що шкільна їжа прісна, тому що без солі та цукру. У батьків багато питань до нового меню, розробленого шеф-кухарем Євгеном Клопотенком і командою фахівців із МОЗ та інших установ. Зокрема, батьки з Кременчуга, що на Полтавщині, гаряче дискутують, чи можна називати "полтавським борщем" страву без капусти й зі сливовим соусом, і впевнені, що їхні діти не будуть таке їсти.

Водночас є протилежні думки та враження — про те, що дитина нарешті почала їсти в шкільній їдальні, бо там смачно, а також отримали схвалення нові норми харчування, куди додали більше сезонних овочів і фруктів, а борошняні вироби обмежили цільнозерновим хлібом зі зменшеним вмістом солі.

Важливо
Нова українська школа. Освітні галузі, міжнародні підручники і цілий день на екскурсії

Зміни в меню шкіл, як негативні, так і позитивні, пов’язують із реформою та "меню Клопотенка". Проте ситуація в країні неоднорідна й складніша, ніж здається. Євген Клопотенко розробив рецепти 160 страв, як української, так і зарубіжних кухонь, аби додати різноманіття в шкільне меню і щоб страви не повторювалися надто часто. Головне у запровадженні меню те, що воно має рекомендований характер: школи можуть його взяти повністю, частково чи зовсім не брати страви Клопотенка, а розробити свої. Тут обов’язковим є не власне страви, а те, щоб вони відповідали оновленим нормам організації харчування, які прописані в постанові Кабміну №305.

Власне це й відбулося в українських школах, які по-різному втілили реформу в своїх їдальнях. Одні перейшли на нове меню повністю, інші — частково, треті взагалі подають страви без солі та цукру, а це порушення норм, бо в постанові прописане поступове зменшення їхньої кількості до 2023 року. Водночас регіональні тренди чи їхню залежність від величини населеного пункту виокремити важко. Є приклади успішного втілення реформи в селах, як і приклади несмачного меню в Києві, Харкові чи Дніпрі.

Деякі експерти вживають вислів "каструльний бунт", говорячи про саботаж і нерозуміння реформи на місцях. Розробники реформи наголошують, що дали час місцевій владі та школам, запровадивши адаптаційний період і мораторій на штрафи з 1 вересня 2021-го до 1 січня 2022 року. Як показує практика, цього часу замало, бо за минулі роки в школах накопичилося чимало проблем, насамперед — застаріле обладнання їдалень і персонал, якому необхідні нові навички та вміння.

Ще перед початком навчального року Держпродспоживслужба перевірила 1,7 тис. шкіл і зафіксувала порушення у 65% з них. Найпоширеніші — нестача посуду, холодильного й технологічного обладнання, іноді навіть немає умов, щоб помити руки, є потреба капітального ремонту. Модернізація харчоблоків — справа не одного року. Реалізація проєкту почалася в 2020 році, за цей час відремонтовано лише 2,6 тис. із загальної кількості 15 тис. шкіл. Так само планують перенавчати кухарів: тренінги почнуться з квітня.

Нове шкільне меню. Цукру менше, здоров’я — більше

Олена Зеленська, перша леді України, в бліц-інтерв’ю Фокусу радить підходити до реформи шкільного харчування конструктивно, формувати здорові харчові звички, а якщо в школі є порушення — не мовчати

Олена Зеленська, дружина Зеленського, перша леді
Олена Зеленська: "Ми зайшли на подвійно важку територію: по-перше, реформа стосується найдорожчого — дітей. По-друге, змін тут не було від часів СРСР"

Чи були ви готові до такої кількості негативних відгуків?

— Звісно, ми були готові до критики, коли спільно з МОЗ, МОН, Мінекономіки та Держпродспоживслужбою починали реформу шкільного харчування, а команда Євгена Клопотенка за участю технологів, дієтологів і представників МОЗ розробляла нове меню. Якщо боятися критики, краще нічого не розпочинати. А тут ми зайшли на подвійно важку територію: по-перше, реформа стосується найдорожчого — дітей. По-друге, змін тут не було від часів СРСР. На старті реформи ми це дослідили, нинішні учні харчувалися так, як їхні батьки, коли були школярами: макарони, що злиплися, сосиска, хлібобулочні вироби та солодкий компот. Тобто ми замахнулися на багаторічну, ще радянську "традицію". Беру це слово в лапки, бо традиція ця зі знаком мінус. У будь-якому разі перехід від старого до нового психологічно складний для суспільства.

Важливо
Олена Зеленська про саміт перших леді, кросівки у Версалі та дипломатію м'якої сили

Найбільш гарячі "війни" вирують у соцмережах, тому що в нових стравах обмежена (не скасована, а обмежена!) кількість солі, цукру, жирів, білого хліба, скасовані субпродукти на кшталт сосисок і консервів, кондитерські вироби. Тим, хто звик до надлишків усього переліченого, їжа може здатися незвичною — це називається харчова звичка. Такі звички є в кожного з нас. Але треба відрізняти шкідливі від нешкідливих.

Норми про зменшення солі та цукру затвердив МОЗ для покращення здоров‘я українців. Просто подумайте над цифрами: 13,3% наших дітей віком до 17 років страждають на ожиріння! Уже в підлітковому віці мають серцево-судинні захворювання! Тому з такими харчовими звичками варто поборотися.

Тож причина негативного сприйняття нового меню — це непризвичаєність до нової їжі?

— Непризвичаєність — найперша причина. Ми саме зараз переживаємо боротьбу старого з новим, звичайно, що це болісно. Але є ще й сімейні традиції. У багатьох родинах сосиска, біла булка та склянка солодкого напою вважаються нормальною їжею для дитини. Взагалі, у дитячому "рейтингу" бургер і картопля фрі майже завжди візьмуть гору над супом і салатом. Якщо в сім’ях звикли до калорійного, смаженого, майонезного харчування, то нове може спочатку бути незвичним і викликати дорікання.

Але нове шкільне меню — це не лише про "менше солі та цукру", це про здорову націю. Діти, в яких є залежність від солодощів, у майбутньому це люди з купою проблем зі здоров’ям, починаючи від гіпертонії. Ми, батьки, як ніхто маємо бути зацікавлені в балансі між "смачно" і "здорово" й формувати харчові звички дітей. Можна гніватися на новий "несолодкий" чай у шкільній їдальні, а можна розпочати зміни у своїй родині вже сьогодні: зменшити кількість солодощів, збільшити кількість овочевих страв. І головне, пояснити дитині, чому це для неї важливо.

Можливо, причина критики — недотримання нових норм на місцях?

— Можливо й таке, особливо напочатку. Ми готували реформу понад рік. МОН та МОЗ спеціально запровадили перехідний період і відтермінували впровадження нових норм до 1 січня 2022-го. Тим часом впродовж осені ми проводили низку регіональних форумів для громад, освітян, місцевих посадовців, де не тільки пояснювали, а й наочно готували страви за новими технологічними картами. А от наскільки на місцях насправді готувались — питання. Країна велика, і, щоб дізнатися про реальний стан реформи в кожній школі, нам потрібна співучасть усіх: голів громад, керівників відділів освіти, директорів шкіл, кухарів й особливо батьків — як найзацікавленішої сторони.

Ви — такі самі повноправні учасники реформи, ви маєте важелі впливу! Ви завжди можете перевірити правильність приготування страв: на сайті МОЗ у вільному доступі викладені всі технологічні карти на страви.

Якщо у вашій школі використовують власне меню, обговоріть його з керівництвом школи і вимагайте забезпечення якості їжі. Домовтеся з адміністрацією про дегустацію меню батьківським колективом, хай поспілкується з кухарем, зустрінеться з постачальниками продуктів, щоб побачити їхню якість.

Важливо
ЗНО з математики і 8 уроків на день: що обіцяє і чим лякає шкільна реформа в Україні

Якщо не знайдете порозуміння, якщо бачите чи підозрюєте порушення — не мовчіть! За відсутності результату звертайтеся в Держпродспоживслужбу. Для цього є навіть спеціальний чат-бот. Якщо не знаєте, з чого почати формування здорових харчових звичок чи не вистачає будь-якої іншої інформації стосовно реформи або культури здорового харчування, завітайте на портал "Знаїмо". Це сайт про здорову й свідому їжу для всіх учасників реформи — і дорослих, і дітей. Там зібрано все: і про нові стандарти шкільного меню, і про те, як навчати здоровому харчуванню вдома. Тобто продовжувати те, що розпочато в школі.

Головне, говоріть про реформу не тільки в соцмережах, а й із тими, від кого вона залежить. Обговорюйте реформу із самими дітьми. Важливо пояснити їм, що зміни на їхній тарілці — для їхнього ж здоров’я та здорового майбутнього.

Смачного! Приклади страв із нового шкільного меню