Знайти і знищити. Як бойові БПЛА зроблять безкорисними солдат з автоматами

Безпілотники з інтегрованою бойовою частиною розглядаються як точніша альтернатива керованої артилерії та традиційним дронам для командира невеликого підрозділу.

Фокус переклав текст Чарлі Гао про БПЛА та їх роль у війнах майбутнього.

Дрони-камікадзе: сталеві птахи війни

У серпні 2018 року ударні дрони-камікадзе потрапили в усі заголовки після їх застосування під час замаху на президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Подібні дрони використовувалися ІДІЛ в Іраку та Сирії для нападу на сили коаліції та режиму. Хоча деякі ЗМІ припускають, що "дрони-смертники" — нововведення ІДІЛ, регулярні війська використовують такі безпілотники вже майже три десятиліття під іншою назвою: боєприпаси, що баражують.

Хоча боєприпаси, використовувані регулярними збройними силами, значно досконаліші, ніж модифіковані дрони ІДІЛ, основний принцип той самий. Вибухова боєголовка, встановлена на безпілотному літальному апараті (БПЛА), підлітає до цілі та завдає точного удару.

На думку більшості фахівців, піонером у розробці баражувальних боєприпасів наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років став Ізраїль, який використовував їх для протидії радарам. Армія оборони Ізраїлю (ЦАГАЛ) завжди була в перших лавах застосування БПЛА: вони знижували втрати та політичні ризики, що є ключовим фактором для призовної армії.

ЦАГАЛ усвідомив потенціал БПЛА для протидії радарам після війни у Лівані 1982 року. Ізраїльські БПЛА використовувалися для розвідки і як хибні цілі для знищення численних сирійських ракет класу "земля-повітря" (SAM) у ліванській долині Бекаа в процесі так званої операції "Аптека" (Operation Drugstore).

Ймовірно, саме ця операція навіяла ізраїльським конструкторам ідею про створення боєприпасів, що баражують. У процесі операції було запущено безліч простих безпілотників-обманок Delilah, які маскувались під ізраїльські ударні сили. Щойно сирійські радари вмикалися для виявлення безпілотників, Ізраїль запускав із землі протирадіолокаційні ракети та розпочинав справжню атаку на радари.

Перший "дрон-камікадзе" — Harpy компанії Israel Aerospace Industries (IAI) — об'єднав у собі безпілотник і протирадіолокаційну ракету. Запущений Harpy виходив на траєкторію пошуку та чекав на активацію радара. Якщо радар вмикався, Harpy наводився на нього та знищував за допомогою осколково-фугасної боєголовки в корпусі. Після запуску Harpy міг перебувати над полем бою до шостої години.

Harpy був представлений громадськості в 1990 році. Протягом десятиліття Harpy придбали Туреччина й Індія. У 1999 IAI спільно з компанією Raytheon розробила ще один БПЛА, CUTLASS. Непублічна розробка цих систем тривала протягом 2000-х років. Приблизно в цей же час безпілотник-обман Delilah також перетворився на баражувальний боєприпас: у ньому були використані технології Harpy та справжня боєголовка.

Дрони-камікадзе стали по-справжньому популярними лише в 2010-х роках, коли технологія датчиків покращала, а самі безпілотники зменшилися. Удосконалена технологія камер дозволяла БПЛА наводитись на всі видимі об'єкти на полі бою, а не лише на радари. Баражувальні боєприпаси, створені на основі покращених безпілотників, стали настільки маленькими, що їх могли переносити і запускати звичайні солдати.

У 2012 році Сполучені Штати взяли на озброєння свій власний мініатюрний боєприпас, що баражує, — AeroVironment Switchblade. Switchblade використовувався армією США в Афганістані для ураження "особливо важливих цілей", будь то лідери повстанців, мінометні групи або партизани на автомобілях. Незважаючи на обмежений запас ходу, Switchblade міг курсувати над полем бою, якщо ціль не була видна відразу після запуску.

У такій ролі безпілотники з інтегрованою бойовою частиною розглядаються як точніша альтернатива керованої артилерії та традиційним дронам для командира невеликого підрозділу. Баражувальні боєприпаси дешевші, ніж спеціальні ракети, що запускаються з безпілотників, і мають менший час "відгуку", оскільки їх можуть запускати солдати на землі. Завдяки прямому наведенню за допомогою камер на борту вони набагато точніші за керовану артилерію і приземляються за кілька метрів від цілі (для артилерійського снаряда з лазерним наведенням межа точності — кілька десятків метрів).

У 2018 році США почали активно закуповувати баражувальні боєприпаси: Корпус морської піхоти заміняв ними свої 120 мм міномети як засоби ведення точного вогню. SOCOM також має намір встановити такі безпілотники на катери сил спеціальних операцій.

Але найзагартованіші в боях дрони-смертники — це оригінальний Harpy та його версії. Протягом 200-х років компанія IAI продовжувала модернізувати платформу, оснастивши її електрооптичними датчиками, збільшивши витривалість і змінивши конструкцію крила. Платформа, яка тепер називається Harpy NG або Harpy 2, у 2010-х роках була продана азербайджанським збройним силам, які використали її під час конфлікту в Нагірному Карабаху в 2016 році.

Баражувальні боєприпаси також повернулися до своєї первинної ролі під час подій 2018 і 2019 років, коли вони використовувалися ЦАГАЛом для знищення сирійських батарей ЗРК Панцир-S1. Хоча невідомо, які саме безпілотники використовувалися для завдання ударів — Harpy 2, SkyStriker або Delilah, — вони ефективно виконують свою початкову роль.

Ймовірно, у 2020-х роках усе більше армій використовуватимуть баражувальні боєприпаси з огляду на їх універсальність та ефективність. Темпи розробок прискорюються, приносячи такі інновації, як змінні боєголовки на польському безпілотнику Warmate та роєва тактика на тестових дронах LOCUST ВМС США.

Безпілотники з інтегрованою бойовою частиною дуже важко відстежити та знищити завдяки практично непомітним радіолокаційним, візуальним і тепловим слідам. У майбутньому результат боїв залежатиме від того, яка зі сторін зможе ефективніше застосовувати такі БПЛА.

Про автора

Чарлі Гао вивчав політичні та комп'ютерні науки в коледжі Гріннелл. Коментує питання оборони та національної безпеки. Ця стаття вперше опублікована у січні 2019 року та перевидається у зв'язку з інтересом читачів.