Армія мрії. Як Україна рухатиметься до професійного війська

"Цей указ — старт переходу України на професійну армію. Цей указ — не тому, що скоро війна. Це я говорю для всіх. Цей указ для того, щоб скоро й надалі був мир — мир в Україні", — так президент прокоментував підписання документа. Указ зобов’язує Кабмін і найперше Міноборони здійснити кроки для посилення обороноздатності країни і розвитку професійної армії.

• Перший крок— це поетапне збільшення чисельності ЗСУ на 100 тис. в період з 2022 до 2025 року та створення додаткових 20 бригад ЗСУ для підвищення оборонних спроможностей держави.
• Другий — підвищення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ вже у поточному році.

Також замість призову на строкову військову службу пропонується розробити "моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби". Президент зобов’язав Міноборони розробити концепцію забезпечення житлом військово­службовців ЗСУ та членів їхніх сімей, яка би передбачала спеціальну накопичувальну програму для військовослужбовців і ветеранів. Також має з’явитися прозора система кар’єрного росту військовослужбовців ЗСУ, побудована на рейтинговій оцінці.

Перехід на професійну армію зазвичай означає скорочення Збройних Сил, а не їх збільшення. У таких випадках військових меншає, але вони стають краще навченими, ліпше озброєними й мають отримувати суттєво більше

Перехід України до професійної армії. Немає фінансування, немає програми модернізації Збройних Сил

Генерал Збройних сил України, заступник секретаря РНБО у 2019–2020 роках Сергій Кривонос говорить, що така ініціатива лунає не вперше. Найголовніше — вирішити питання гідної оплати, адже сьогодні український солдат отримує всього 10,3 тис. грн.

"Питання полягає в тому, що солдат у ЗСУ отримує менше, ніж охоронці в продуктовому магазині, які працюють добу через дві, а солдат — майже п’ять днів на тиждень, якщо не рахувати ще ведення бойових дій на Донбасі. Щоб мати надійну армію, потрібно платити нормальні гроші. США переходили на контрактну армію більше 10 років, і це при їхньому бюджеті. Порівнювати бюджет ЗСУ та американської армії — все одно, що блоху зі слоном", — каже він.

В Міністерстві оборони зазначають, що збільшення зарплат військовослужбовцям ЗСУ вимагає величезних видатків держбюджету. Зараз на військових строкової служби припадає лише 10% складу армії, тоді як решту складають контрактники.

Військовий експерт Олег Жданов у розмові з Фокусом зазначає, що в Україні немає державної програми модернізації Збройних Сил. Ніхто не знає, якою має бути модель армії, щоб вона відповідала концепції національної безпеки та оборони.

"Питання в тому, якою буде загальна структура ЗСУ. Чи це буде армія резерву, як у Швейцарії, або ж це буде армія всеосяжного призову, як в Ізраїлі, або ж це буде професійна армія, як у Великій Британії, США чи інших країнах. Надалі можна вже вирішувати, скільки має бути видів Збройних Сил, чи потрібно виводити ракетні війська в окремий вид ЗСУ", — пояснює Жданов.

Важливо

Сковать их силы. Готовы ли ВСУ к отражению российского удара

Міністр оборони Олексій Резніков зазначає, що частково в Україні вже є професійна армія — контрактна.

"Моє відчуття, що цей гібридний варіант у результаті стане професійною армією. Я переконаний, що досвід, який мають наші Збройні Сили, не має жодна армія Європи. Армії США, Великої Британії мають певний досвід Афганістану, інших гарячих точок, але такого досвіду, об’єднаного, з маневрами, з виходом на відновлення боєздатності, жодна армія не має. Уже не кажу про 400 тис. ветеранів. Прогнозую, що впродовж десятиліття Європа зрозуміє, що для неї ж краще фінансувати українську армію як одного з головних суб’єктів безпеки Європи. І українці будуть не оливки там збирати, а з гордістю носити військову форму, а європейці будуть за це платити", — вважає міністр.

Указ "Про підвищення обороноздатності та привабливості військової служби" — складності реалізації

Після підписання указу Зеленський отримав порцію критики. Наприклад, Сергій Рахманін, народний депутат від партії "Голос", член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки, говорить, що після виступу президента виникло більше питань, ніж відповідей.

"Чисельність ЗСУ збільшується законом, а не указом; парламентом, а не президентом. Збільшення має бути чітко прораховане з урахуванням реальних завдань, котрі стоять перед військовими, і спираючись на реальні фінансові можливості держави. Перехід на професійну армію зазвичай означає скорочення Збройних Сил, а не їх збільшення. У таких випадках військових меншає, але вони стають краще навченими, ліпше озброєними й мають отримувати суттєво більше. Держава нині не здатна повноцінно утримувати навіть наявну армію, не здатна укомплектувати навіть наявні бригади. Не здатна без допомоги ззовні фінансувати поточні потреби в озброєнні більше, ніж на 20%. Хто це гаранту писав? Із ким він радився?" — запитує Рахманін.

Реалізація указу можлива лише за умови належного фінансування. Утім Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, підкреслює, що фінансове питання в реформі не ключове.

"В України немає іншого виходу. До 2014 року армію практично знищили. Політики не розуміли, навіщо нам взагалі Збройні Сили, витрачалося на оборону дуже мало. Україна насправді багата країна. Просто у нас шалена корупція", — говорить він. Самусь також звертає увагу на допомогу західних партнерів: якщо раніше було виключно "глибоке занепокоєння", тепер бачимо практичну допомогу.

"Україна розраховує не лише на підтримку НАТО. Наприклад, із членом НАТО, Туреччиною, у нас уже налагоджено співпрацю. Ми будуємо завод, який вироблятиме "Байрактари". На наступній моделі важкого безпілотника стоятимуть українські двигуни "Мотор Січ". Для України це не допомога, а нормальні оборонно-промислові проєкти. Корвети будуються спільно з Туреччиною. Є військові програми зі США, Великою Британією та іншими країнами", — нагадує Самусь.

У розмові з Фокусом експерти звертають увагу на слабкі місця України. Після окупації Росією Криму наша держава втратила військово-морські бази та значну частину флоту. Відзначають, що за вісім років війни для відновлення цієї складової зроблено мало, хоча в останні два роки з’явилася корветна програма з Туреччиною, кілька програм зі США, програма з Великобританією про створення двох військово-морських баз та будівництво ракетних катерів для України. Якщо говорити про протидію російській широкомасштабній операції, то Росія має значну кількість ракет "Калібр" та "Іскандер", які несуть величезну загрозу. На думку військових експертів, наступним етапом співпраці з Заходом має стати постачання протиракетних систем.

Близькі перспективи

Українська армія, яка налічує близько 250 тис. осіб, складається з професійних кадрових військових, контрактників та призовників строкової служби. Політолог Володимир Фесенко, коментуючи указ президента, нагадує, що дискусії про професійну армію тривають мінімум 15 років.

"У теперішній ситуації актуальність такого рішення зростає. Проте це не означає, що воювати з ворогом мусять тільки професійні військові. Нагадаю про створення територіальної оборони. Також не скасовується система масової мобілізації в разі війни", — говорить Фесенко.

Колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко також пам’ятає обіцянки про перехід на професійну армію: "Головне тут — політична воля, але часто подібні заяви робилися для підвищення рейтингу, перспективи переобратися і так далі. Але в нинішній ситуації процес має піти".

• Нагадаємо, що Леонід Кучма, другий президент України, на початку 2000-х ініціював розробку стратегії поступового переходу на контрактну службу до 2015 року.
• Його наступник, Віктор Ющенко, у своїй передвиборчій програмі також мав пункт про скасування призову та перехід на професійну армію за контрактом орієнтовно з 2010 року.
• Юлія Тимошенко, коли очолювала уряд, обіцяла "перевести армію на професійну основу і зняти блокаду щодо скасування строкової служби".
• Близьким до реалізації цієї ідеї був четвертий президент Віктор Янукович, який у жовтні 2013-го, за півтора місяця до початку Революції гідності, підписав указ про перехід Збройних Сил на контрактну основу. При цьому мав бути збережений набір на строкову службу для внутрішніх військ. Відповідно, призов в армію восени 2013 року мав стати останнім, але цього не сталося через російську агресію на початку 2014-го, окупацію Криму і вторгнення на Донбас.

Михайло Самусь вважає, що рішення про відмову від призову потрібно було ухвалювати одразу після проголошення Україною незалежності.

"Радянський тип призову — породження радянської, а не військової системи. Вона радше шкідлива для обороноздатності України, ніж корисна. В Україні строковики не беруть участі в бойових діях. Коли батальйон іде на Донбас, строковики туди не потрапляють, вони лишаються на місці дислокації. Ми постійно пропонували відмовитися від цього і ввести загальну базову військову підготовку для всіх, вона повинна бути інтенсивною і короткою. Людина не займатиметься фарбуванням трави або спортивних майданчиків, її готуватимуть за програмою, в якій всі години розписані, і за вісім тижнів вона отримує всі необхідні знання та вміння відповідно до сучасних стандартів найкращих країн світу", — пояснює експерт.

Говорячи про реалізацію указу, директор компанії Defense Express Сергій Згурець сумнівається, що держава здатна фінансувати заявлене розширення ЗСУ на 20 бригад.

"На створення нових повноцінних військових бригад у нас немає коштів. Витрати на оборону — 130 млрд грн. Це в межах $3−4 млрд. Наша армія сьогодні нараховує 260 тис. військових. Плюс 100 тис. тероборони — буде 360 тис. Це буде армія, яка перевищуватиме за чисельністю армію Туреччини", — говорить Згурець. Він нагадує, що турецька армія налічує 350 тис. військових і обходиться в $14 млрд, тому основне завдання нашої влади — знайти кошти під амбітні плани.