Побачити "Мрію" та померти. Розгром Росії в Гостомельському аеропорту

Через шість тижнів після вторгнення Росії в Україну можна сміливо стверджувати, що оголився весь спектр проблем російських збройних сил і їхнього оперативного планування.

Росія мала намір захопити Київ протягом кількох днів, щоб посилити свої позиції на переговорах із Заходом щодо майбутнього статусу України в обмін на послаблення санкцій. Натомість вона раптом виявила, що минув уже місяць, а територіальні завоювання досі мізерні, армія розірвана на шматки, репутації завдано серйозної шкоди, не кажучи вже про те, що економіка страждає під найважчими санкціями, які будь-коли вводили проти країни.

Фокус переклав новий розбір аналітиків Стейна Мітцера та Йоста Оліманса, авторів військового блогу Oryx, присвячений боям за Гостомельський аеропорт.

Втративши понад 2800 броньованих машин і важкої техніки, включаючи щонайменше 500 танків, Росія була змушена скоригувати свої амбіції та приступити до завоювання лише території Донбасу за допомогою своїх маріонеткових сил (значна частина південно-східної України вже була захоплена). Сама Росія стверджує, що її наступ на Київ був просто хитрощами, щоб відвернути увагу українських військ, одночасно знижуючи їхню боєздатність і просуваючись в іншому напрямку, і що відступ із київського напрямку був необхідний для ведення переговорів. Але не треба бути циніком, щоб зрозуміти: це лише виправдання серйозних воєнних невдач.

Аеропорт "Гостомель", розташований за 10 кілометрів на північний захід від Києва, грав важливу роль у планах Росії оточити столицю. У Гостомелі розташовується державне підприємство "Антонов" і вантажний підрозділ конструкторського бюро Антонова. Під час штурму міста російськими військами тут був Ан-225 — найбільший літак у світі.

На жаль, цей неймовірний літак не вдалося вчасно евакуювати, і його було знищено під час боїв. План Росії передбачав швидке захоплення аеропорту "Гостомель" (у народі відомого як аеропорт "Антонов"), щоб використовувати його як плацдарм для подальшого оточення та захоплення Києва. 24 лютого в Гостомелі з великою помпою висадився вертолітний десант із залученням сил ВДВ. Хоча в січні 2022 року директор ЦРУ Вільям Дж. Бернс попереджав Україну, що Гостомель є однією з цілей, швидкість, із якою була проведена вертолітна операція Росії, все ж таки застала українські війська зненацька.

Під час штурму ударні вертольоти Мі-35 та Ка-52, що діяли з Білорусі, послабили оборону аеропорту, щоб транспортні вертольоти Мі-8 із десантом ВДВ могли безпечно приземлитися. У ході цих маневрів один Ка-52 був підбитий ПЗРК, після чого здійснив аварійну посадку за межами периметра аеропорту. Проте українська оборона залишилася практично недоторканою, і ВДВ, позбавлені підтримки повітря, незабаром зіткнулися з контратаками українських військ.

Поки ВДВ боролися з українськими військами за контроль над аеропортом, російський наземний наступ з Білорусі зумів прорвати оборону України в районі Іванкова і рушив до Гостомеля, натрапивши на кілька українських засідок. Проте 25 лютого російським військам вдалося повністю заволодіти аеропортом "Гостомель". Після цього російська армія та ВДВ приступили до перетворення Гостомеля на передову оперативну базу, з якої можна було розпочати наступ на Київ. Проте саме в цей час наступ Росії на Україну почав захлинатися, що призвело до формування сумнозвісної 65-кілометрової колони та зупинки цілих підрозділів через брак палива.

Незважаючи на невдачі на інших напрямках, підрозділи ВДВ і російської армії, що знову прибули, спробували вирватися з аеропорту "Гостомель" у сусіднє місто та продовжити наступ на Бучу й Ірпінь. Однак ці погано скоординовані спроби натрапили на засідки в Гостомелі та Бучі, що призвело до значних втрат у живій силі й техніці. Російські військові, які готувалися до легкого блискавичного захоплення України, опинилися в непередбаченій ситуації, не знаючи, звідки чекати на противника та як із ним боротися. Засідки в Гостомелі та Бучі не лише призвели до значних втрат російських військ, а й наочно показали, чого слід очікувати за подальшого наступу на Київ.

Подальші події стали вирішальними. Замість того, щоб пристосовуватися до нової реальності та шукати шляхи вирішення проблеми, ВДВ і російська армія навколо Києва в основному перетворилися на статичну силу, яка чекає на додаткові поставки та просування 65-кілометрової колони для завершення оточення Києва (цього так і не сталося).

Через погане або зовсім відсутнє командування, брак припасів, щоденні обстріли, значні втрати й низький моральний дух ВДВ і російська армія були змушені причаїтися, окопавшись на узбіччях доріг, щоб захиститися від української артилерії та ударів безпілотників. Їх усе частіше знаходили безпілотники, які проводили розвідку для артилерії. Сили спеціальних операцій завдавали тяжких втрат у нічний час — до цього Росія була не готова, поскупившись на нічне спорядження для своїх солдатів. Були створені всі передумови, щоб армія загарбників направила зброю проти цивільних і почала мародерство.

Аналогічна ситуація склалася в Гостомелі, де ВДВ і значний контингент російської армії під постійними обстрілами чекали наказу про наступ на Київ, який так і не надійшов. 4 березня російський державний "Перший канал" показав кадри розкиданої навколо бази зруйнованої російської техніки, враженої українською артилерією. Російські війська, власне, стали "легкими мішенями", не отримавши наказу ні наступу, ні відступу.

Такий наказ було віддано лише 29 березня, після чого російські війська в Гостомелі розпочали відступ із Київської області. Пошкоджене обладнання, яке не можна було взяти із собою, висадили в повітря, а українська артилерія прикривала відхід. У Гостомелі серед такої техніки виявилося 16 найсучасніших БМП БМД-4М і система РЕБ 1Л262Е "Ртуть-БМ". Судячи з їхнього розташування, вони або знищені під час підготовки до відступу, або підірвані самими росіянами. Знову увійшовши в Гостомель, українські військові всюди зустрічали свідчення того, що росіяни покидали місто поспіхом: починаючи від розкритих сухпаїв, паспортів, банківських карток і закінчуючи захопленою українською бронетехнікою, яку неможливо було забрати. Відеозапис побоїща можна переглянути тут.

Нижче наведено докладний список знищеної та захопленої російської техніки в аеропорту "Гостомель". До цього списку включені тільки машини та обладнання, знищені або кинуті на периметрі аеропорту "Гостомель". Загальна кількість захопленої та знищеної техніки в самому Гостомелі та його околицях набагато більша, ніж зазначено тут.

• Бойові броньовані машини (7, із них знищено 5, захоплено 2)
• Бойові машини піхоти (23, із них знищено 20, пошкоджено 1, захоплено 2)
• Артилерія, яку можна бусирувати (2, із них захоплено 2)
• Зенітні знаряддя (1, із них захоплено 1)
• РЕБ (1, із них знищено 1)
• Гелікоптери (3, із них знищено 2, пошкоджено 1)
• Вантажівки, автомобілі та джипи (67, із них знищено 64, захоплено 2, повернено 1)

Побитий і закривавлений Гостомель стоїть як пам'ятник боротьбі України проти російської армії вторгнення. Подібно до Давида, який боровся з Голіафом, він зламав хребет російському штурму Києва, при цьому, на жаль, втративши свого власного велетня. Проте, як і мрія про український народ, вільний від ворогів та гнобителів, Ан-225 "Мрія" продовжує жити в іншому, недобудованому літаку. Як і вільна Україна, його рано чи пізно добудують.