Старт нових перегонів озброєнь. Північна та Південна Кореї готуються до війни

6 червня Південна Корея та США провели випробувальні пуски восьми балістичних ракет — через день після того, як такі самі випробування провела Північна Корея. Це зображає перебіг перегонів озброєнь, які тривають вже деякий час. З 2019 року Північна Корея відновила тестові пуски ракет, включаючи міжконтинентальні балістичні, заради яких вона на початку цього року скасувала запроваджений 2017 року мораторій на випробування ядерної зброї. Лише за першу половину 2022 року Північна Корея провела тестові пуски понад 30 ракет, побивши рекорд 2019 року, коли пройшло 25 випробувань. Сьомі ядерні випробування здаються неминучими, судячи з недавніх подій на північнокорейському ядерному полігоні Пхунге-рі. Після того, як Кім Чен Ин виступив на користь прискореного нарощування озброєнь на засіданні Центрального комітету Трудової партії Кореї минулого тижня, північнокорейські провокації, напевно, триватимуть. Південна Корея, зі свого боку, також прискорює нарощування військового потенціалу, прагнучи вдосконалити балістичні ракети, що запускаються з підводних човнів, гіперзвукові крилаті ракети та системи протиракетної оборони. Новий президент країни Юн Сук Єль поставив мету створити потужну армію.

Фокус переклав новий текст Ламі Кім про перегони озброєнь на Корейському півострові.

Перегони озброєнь на Корейському півострові я називаю "подвійною асиметрією": сила двох держав асиметрична на рівні як ядерного, так і звичайного озброєння. Північна Корея нарощує свій ядерний і ракетний потенціал, рівняючись на Сполучені Штати. Південна Корея, яка не має ядерної зброї, прагне парирувати ядерні загрози Північній Кореї складним конвенційним озброєнням. Відстаючи від Південної Кореї щодо звичайних озброєнь, Північна Корея також прагне модернізувати свої конвенційні озброєння. Через дисбаланс сил як на ядерному, так і на конвенційному рівнях, а також через складність оцінки балансу сил жодна з країн не почуватиметься в безпеці. Обидві вони продовжать нарощувати свій військовий потенціал для стримування загроз іншої сторони.

Шлях Північної Кореї до потужного ядерного арсеналу

Північна Корея нарощує свій ядерний та ракетний потенціал для стримування Сполучених Штатів. Через випробування північнокорейської МБР у 2017 році, які зазнали невдачі на етапі повернення ракети в атмосферу, вважається, що Північна Корея поки не здатна здійснити ядерну атаку на США. Технологія бойових блоків захищає ядерну боєголовку від сильного нагріву та вібрацій, що виникають під час входу ракети дальньої дії в атмосферу Землі. Одна з трьох ракет, запущених Північною Кореєю 25 травня, мабуть, мала випробувати технологію бойових блоків (траєкторія польоту цієї ракети була "подвійною дугою", тобто ракета двічі піднімалася і опускалася, що може вказувати на від'єднання бойового блоку від ракети).

Крім того, Північній Кореї необхідно вдосконалити свій потенціал другого удару: здатність відповісти ядерною зброєю на ядерну атаку. Нещодавнє випробування ракети Hwasong 17 може бути спрямовано для заповнення цієї прогалини.

Велику увагу привернули розміри Hwasong 17 — це найбільша МБР з будь-коли розроблених (звідси і назва "ракета-монстр"). Розмір має значення, оскільки ракета може нести велике корисне навантаження, включаючи кілька бойових блоків, а це ускладнює завдання системи протиракетної оборони — збити їх усі одночасно. Факт запуску ракети з мобільного пускового встановлення ще більше ускладнює завдання систем протиракетної оборони.

Нещодавні випробування Північною Кореєю балістичної ракети підводного запуску та гіперзвукового планера також можуть становити загрозу для систем протиракетної оборони. Все це спрямоване на посилення потенціалу Північної Кореї по завданню другого удару.

Ядерна альтернатива для Півдня?

Щоб протистояти ядерним загрозам з боку Північної Кореї, Південь покладається на розширене стримування завдяки американській ядерній парасольці. Однак ідею розширеного стримування неодноразово ставили під сумнів, особливо зараз, коли Північна Корея впритул підходить до здатності завдати ядерного удару по США та створює потенціал для другого удару. Якщо Північна Корея перетвориться на пряму ядерну загрозу для США, захист Південної Кореї може стати занадто дорогим для Америки.

У зв'язку з цією невизначеністю Південна Корея шукає шляхів розвитку власного потенціалу для протидії ядерним загрозам. Найефективнішим способом урівноважити ядерний потенціал, звичайно ж, залишається розробка власної ядерної зброї. Згідно з недавнім опитуванням Chicago Council, яке провели ми з колегами, 71% південнокорейців підтримують ідею ядерного озброєння. Громадськість у переважній більшості випадків віддає перевагу незалежному арсеналу (67%), а не розміщенню в себе американської ядерної зброї (9%). Південнокорейська громадськість підтримує ядерну зброю, особливо її самостійну розробку.

Зрозуміло, слід розрізняти бажання громадськості та можливості лідерів. Насправді малоймовірно, що Південна Корея стане ядерною, бо витрати переважають вигоди. Якщо Південна Корея вирішить розробити власну ядерну зброю, Сполучені Штати, найімовірніше, відкличуть свої гарантії безпеки. Хоча Південна Корея має передові ядерні технології, в неї немає можливості виробництва матеріалу, що розщеплюється, і Сеулу потрібно від трьох до п'яти років, щоб створити життєздатний ядерний арсенал. У цей період Південна Корея буде критично вразлива перед ядерною загрозою Північної Кореї.

Тобто у короткостроковій перспективі ядерне озброєння Південної Кореї швидше зменшить, ніж збільшить її безпеку. Крім того, можливі значні збитки, завдані експортно-залежній економіці Південної Кореї у вигляді санкцій. Один тільки Китай ввів досить суворі санкції проти Південної Кореї після розгортання американської системи Terminal High Altitude Area Defense. Перспектива зіткнутися з масштабними багатосторонніми економічними санкціями, напевно, знизить підтримку ядерного озброєння на практиці.

Враховуючи величезні витрати на безпеку та економічні витрати, пов'язані з ядерним озброєнням, ще одним варіантом для Південної Кореї є ядерне хеджування (ядерний граничний стан): збереження варіанта щодо швидкого придбання ядерної зброї в разі відмови від її розробки. Важко сказати, напевно, але президент Мун Чже Ін, схоже, дотримується саме такого варіанту, готуючись до будівництва атомних підводних човнів, нібито для протидії північнокорейським балістичним ракетам підводного базування. Але насправді це могло бути зроблено для того, щоб отримати можливість виробляти ядерні матеріали, що розщеплюються, як паливо для підводних човнів, яке згодом можна переробити в ядерну зброю. У поєднанні з програмою балістичних ракет це дозволило б Південній Кореї за короткий термін придбати працездатний ядерний арсенал.

Однак Вашингтон, як і раніше, виступає проти розробки Південної Кореєю підводних човнів з ядерним двигуном. Сеул намагається отримати згоду США, але поки безрезультатно. Угода про ядерне співробітництво між США та Південною Кореєю забороняє останній використовувати ядерні технології у військових цілях. Так, ядерне хеджування поки неможливе.

Чи спрацює стримування за допомогою звичайного озброєння?

Враховуючи невизначеність розширеного стримування та відсутність власного життєздатного ядерного арсеналу, Південна Корея поки дотримується так званої тристоронньої оборонної стратегії конвенційного стримування для протидії ядерним загрозам Півночі. Вона складається зі стратегії ланцюжка знищення Kill Chain (запобіжні удари по північнокорейських ядерних ракетах до їх запуску), корейської системи протиракетної оборони та корейської стратегії масованої відповіді та відплати (по суті, це стратегія обезголовлення, спрямована на знищення північнокорейського керівництва).

Мун дипломатично називав ці складові "системою стратегічного удару" та іншими пом'якшеними термінами, щоб не провокувати Пхеньян, але Юн нещодавно повернув їм початкові назви.

Щоб конвенційне стримування спрацювало, Пхеньян має вірити в його ефективність. Для цього Південній Кореї необхідний більший та потужніший арсенал конвенційного озброєння. У межах свого "ланцюжка знищення" Південна Корея розробляє крилаті ракети високої точності, а також засоби розвідки, спостереження та розвідки, що дозволяють виявити ядерну та ракетну діяльність Північної Кореї. Південь також підвищує свій потенціал протиракетної оборони, розвиваючи свої власні та закуповуючи американські засоби. Щоб реалізувати стратегію обезголовлення, Південній Кореї необхідні балістичні ракети та фугасні снаряди, за допомогою яких вона зможе вразити потенційні укриття північнокорейської еліти, як Пхеньян продемонструє намір застосувати ядерну зброю.

Однак ядерне стримування за допомогою конвенційних засобів є складним завданням. Третя складова — стратегія обезголовлення — має найкращі шанси на стримування, хоч це й не безперечно. Враховуючи, що центр тяжкості Північної Кореї полягає в її керівництві, знищення лідерів країни завдасть неприйнятних збитків, і в цьому разі логіка стримування спрацює. Справді, Пхеньян серйозно сприйняв стратегію обезголовлення.

Північна Корея давно намагалася отримати оперативні плани Півдня щодо обезголовлення, але тільки минулого місяця південнокорейські ЗМІ повідомили, що капітан південнокорейської армії передав частину плану північнокорейському оперативнику. З іншого боку, ефективність ланцюжка знищення є сумнівною. Навіть за наявності розширених можливостей спостереження виявити та відстежити північнокорейські ракети складно, враховуючи здатність Півночі запускати ракети з підводних човнів та пересувних пускових установок. Виявивши носії, Сеулу буде складно завдати удару по ракетним пусковим установкам Північної Кореї та командуванню за короткий проміжок часу. Ефективність протиракетної оборони також сумнівна у світлі розробки Північною Кореєю гіперзвукових та багаторазових ракет. Тому не дивно, що скепсис щодо конвенційного стримування Сеулом ядерної загрози дуже великий.

Проте Сеул не може повністю покластися на розширене стримування Америки. Південна Корея й надалі прагнутиме вдосконалити своє конвенційне стримування, навіть якщо воно ніколи не зможе по-справжньому протистояти загрозам, що походять від ядерного арсеналу Північної Кореї.

Не єдиною ядеркою: модернізація звичайних озброєнь Північної Кореї

Північна Корея, зі свого боку, прагне поліпшити своє зброю у відповідь на дії Південної Кореї. Ядерна зброя не є панацеєю — вона не обов'язково усуває всі загрози безпеці, а звичайне озброєння, як і раніше, важливе в невеликих бойових зіткненнях. Конвенційний потенціал Північної Кореї значно відстає від потенціалу Південної Кореї. Більшість її звичайних озброєнь застаріла, а солдати недоїдають.

Витрати на оборону Північної Кореї набагато нижчі, ніж Південної. Для порівняння, оборонний бюджет Південної Кореї в 2020 році склав 45,7 млрд доларів США, що в півтора рази перевищує весь ВВП Північної Кореї, який у тому ж році досяг 27,4 млрд доларів США. Крім того, значна частина оборонного бюджету Північної Кореї йде на ядерну та ракетну програми. Тому Північна Корея прагне скоротити розрив у конвенційній могутності. З нагоди 75-ї річниці заснування Трудової партії Кореї у жовтні 2021 року Північна Корея продемонструвала нові та оновлені зразки звичайних озброєнь, включаючи реактивні системи залпового вогню, балістичні ракети малої дальності, радіолокаційні машини ППО, протитанкові ракети та протитанкові ракети. Однак, Північна Корея має пройти довгий шлях, щоб наздогнати Південну.

Південна Корея не впевнена, що її звичайних озброєнь колись буде достатньо для стримування ядерних загроз Північній Кореї, а Північна Корея продовжить почуватися вразливою не тільки перед американською ядерною парасолькою, а й перед конвенційним арсеналом Південної Кореї, що значно перевершує.

На відміну від перегонів озброєнь в одній області, де паритет можна виміряти з відносною впевненістю, і противники рано чи пізно досягають рівноваги, подвійна асиметрія не дає жодній зі сторін впевненості в тому, що їхня військова міць вплине на іншу. З цієї причини нинішня ситуація на Корейському півострові може бути навіть небезпечнішою і тривалішою, ніж перегони озброєнь між ядерними державами.

Що це означає для політики США? На жаль, Вашингтон не має хороших варіантів для деескалації перегонів озброєнь. Ядерне роззброєння Північної Кореї зазнало невдачі. Тепер угода про контроль над озброєннями з Північною Кореєю видається реальнішою метою, але її підписання підвищить невпевненість Сеула і ще більше прискорить нарощування військової могутності. Хоч би скільки Вашингтон запевняв Південну Корею в гарантіях безпеки, Сеул не відмовиться від шляху розвитку автономної самооборони.

Про автора

Ламі Кім — доцентка та директорка програми азіатських досліджень у Військовому коледжі армії США, американо-корейська стипендіатка NextGen Scholar у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень. Цей матеріал ґрунтується на її виступі в Норвезькому інституті міжнародних відносин.