Китайська загадка. Що ми знаємо про новий двомісний винищувач J-15S

На останньому фото загадкового китайського літака J-15S, що з'явилося в соцмережах, видно серійний зразок у всіх подробицях. Кінцева мета створення двомісного J-15S навряд чи відома: за суперечливими даними він призначений для тренувань пілотів палубних літаків, задуманий як багатоцільовий ударний винищувач або просто як випробувальний стенд. Тим часом базова платформа вже послужила основою для винищувача радіоелектронної боротьби (РЕБ) J-15D.

Фокус переклав новий текст Томаса Ньюдіка, присвячений основному палубному літаку армії Китаю винищувачу J-15S.

Останнє зображення чинного J-15S, мабуть, взяте з телевізійного випуску новин, показує двомісний літак у кольорах НВАК, припаркований поряд з одномісним винищувачем палубного J-15, який до теперішнього часу вже добре зарекомендував себе на службі.

Чинний винищувач J-15S має код 46 на носовій частині фюзеляжу та стандартне маркування НВАК, враховуючи "Акулу, що літає" на хвостовому оперенні. Але він абсолютно беззбройний — на ньому навіть не встановлено підвісів для зброї.

Хоча тепер уже очевидно, що J-15S надійшов на озброєння НВАК, ми все ще не знаємо, яку саме роль він виконуватиме. Важливо зазначити, що на відміну від одномісного J-15, який, власне, є китайським клоном Су-33 Flanker-D ВМФ Росії, J-15S не має російського чи радянського аналога.

Росія розробила прототип двомісного палубного Flanker — Су-33УБ з бічною посадкою, дуже схожий на ударний літак Су-34 Fullback, — але він так і не надійшов на озброєння.

Зі свого боку, J-15S має більш традиційну двомісну конфігурацію тандему. Найімовірніше, планер корабельного літака J-15 був об'єднаний із переднім фюзеляжем навчально-бойового літака наземного базування J-11BS.

Цікаво, однак, що використаний планер J-15 є оригінальною моделлю, яка обладнана для операцій короткого зльоту та відкладеного повернення, або STOBAR. Це означає, що J-15S сумісний з першими двома авіаносцями НВАК, "Ляонін" і "Шандунь", які не оснащені катапультами і замість цього використовують злітну рампу типу "трамплін". Останній авіаносець НВАК, нещодавно спущений на воду "Фуцзянь", оснащений катапультами для зльоту. Але для відкладеного повернення на цей і наступні кораблі було розроблено версію одномісного J-15, або CATOBAR.

Поки що винищувач J-15S не оснащений катапультою, однак має низку інших цікавих особливостей. Піддашок кабіни пілота став прозорішим, що забезпечує кращий огляд вперед для того, хто сидить позаду, як характерно для двомісних варіантів Flanker. Така "стадіонна" посадка ідеально підходить для навчально-тренувального літака, але також корисна і в сценаріях повітряного бою.

Перший прототип J-15S, як повідомляється, здійснив політ наприкінці 2012 року, а другий — у 2014 році, хоча ці терміни не підтверджені. У будь-якому випадку, обидва літаки оснащені двигунами WS-10 китайського виробництва, а не російськими турбовентиляторними АЛ-31Ф, які використовувалися на більш ранніх версіях китайських Flanker, враховуючи одномісні J-15.

Відколи з'явився двомісний Flanker, здатний працювати з авіаносця, з'явилися припущення про його плановану роль. Дехто припускав, що він використовуватиметься просто як навчально-тренувальний літак. Це могло б мати сенс, адже за час роботи над удосконаленням авіаносної авіації Китай спіткала безліч невдач. Однак вибір двигунів WS-10 говорить не на користь цієї версії, тому що вони зазвичай призначалися для "дорожчих" варіантів Flanker.

В іншому випадку двомісний J-15 був би ідеальним для складніших багатоцільових місій, що виконуються з палуби авіаносця, враховуючи дальні удари, ближню повітряну підтримку та складні місії ППО. Так, J-15S може стати аналогом двомісного J-16, використовуваного ВПС Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Загалом, він виконуватиме ту ж роль, що й F/A-18F Super Hornet в авіаносному крилі ВМС США. На горизонті також видно майбутнє об'єднаної пілотовано-безпілотної групи, над розвитком якої активно працюють і Китай, і США. Двомісний винищувач, здатний працювати як командно-контрольна платформа для бойових безпілотників, був би ідеальним варіантом.

Незалежно від справжніх планів, схоже, що два прототипи J-15S також були використані як випробувальні стенди для J-15D — винищувача радіоелектронної боротьби авіаносного базування, загалом еквівалентного EA-18G Growler ВМС США, але здатного також здійснювати багатоцільові ударні місії.

Повідомляється, що прототип J-15D піднявся у повітря наприкінці 2016 року. Як і наземний J-16D, цей варіант характеризується наявністю великих крилових EW-капсул, у нього знято інфрачервоний датчик пошуку та стеження (IRST) і гармата. Навколо планера розташовані додаткові конформні та лопатеві антени, а під крилами та фюзеляжем можуть розміщуватись додаткові капсули радіоелектронного придушення.

Поява на озброєнні J-15S дозволяє припустити, що цей літак дійсно призначений для навчання, або він повинен виконувати роль фронтового літака, що доповнює J-15D.

Залишається питанням, для якої мети призначені J-15S та J-15D, коли вже повним ходом триває робота над J-15T, здатним злітати за допомогою CATOBAR. Використання STOBAR-версій J-15 має на увазі зменшення ваги озброєння та палива, щоб винищувачі були достатньо легкими для безпечного зльоту з палуби. Сумнівно, що їхня розробка матиме сенс, якщо вони зможуть працювати лише з перших двох авіаносців НВАК.

Можливо, найбільш логічним рішенням буде двомісний літак із можливістю CATOBAR, що поєднує багатоцільові ударні функції і можливості радіоелектронного придушення J-15S і J-15D. Такий літак, за чутками, отримає позначення J-17. Він міг би працювати з авіаносця "Фуцзянь" і наступними, з усіма перевагами, що звідси випливають, у плані збільшення корисного навантаження паливом та озброєнням.

The War Zone поговорив із китайським експертом із військової авіації Андреасом Руппрехтом, який вважає, що J-15S, швидше за все, використовується НВАК як навчальний літак, "оскільки зараз він приписаний до університету військово-морської авіації".

Однак Руппрехт додає, що, на його думку, J-15S — не просто тренажер для одномісного J-15, оскільки він надходить на озброєння надто пізно для цієї ролі. Натомість літак буде використовуватися для підготовки екіпажів майбутніх двомісних варіантів палубного Flanker, а саме J-15D та майбутнього J-17. Для роботи на обох літаках потрібен другий пілот.

Що стосується загального виробництва J-15, то Руппрехт зазначає, що інтерес являє кодовий номер 46. "У нас є J-15 з номерами від 01 до 24, потім від 30 до 35, а потім є величезний проміжок, оскільки друга частина або полк має номери від 60 до 90”. Можливо, проміжок між 35 і 60 може бути заповнений літаками J-15S.

Якщо теорія Руппрехта про навчальний палубний літак правильна, то може статися так, що в міру накопичення досвіду роботи з авіаносною авіацією НВАК використовуватиме J-15S на борту "Ляоніна" та "Шаньдуна", які вже значною мірою використовуються для випробувань і тестування. Так, Китай може використовувати ці літаки для створення досвідченого льотного складу, який потім керуватиме сучаснішими J-15/J-17 — і, можливо, навіть найновішими винищувачами J-35 — з "Фуцзяня" і наступними кораблями, оснащеними CATOBAR. Однак на цьому етапі це лише припущення.

Поки що справжнє призначення J-15S, як і багатьох інших представників китайського сімейства Flanker, а особливо передових літаків авіаносного базування, залишається невловимим.

Про автора

Томас Ньюдік — письменник і редактор у галузі оборонних технологій з більш ніж 20-річним досвідом висвітлення воєнних конфліктів та аерокосмічних тем. Він написав і відредагував кілька книг, а також брав участь у роботі багатьох провідних світових авіаційних видань.