Путін підписав закон про вихід із ДЗЗСЄ: що це означає на практиці, — експерти

Володимир Путін
Фото: РБК

Вихід Росії з Договору про звичайні збройні сили в Європі, як і її вихід із ключових безпекових договорів, повертає рівень безпеки на континенті епохи Холодної війни.

Related video

Президент РФ Володимир Путін 29 травня підписав закон про денонсацію Росією Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). І хоча Москва призупинила участь у Договорі ще з 11 березня 2015 року, з юридичного погляду продовжувала залишатися в ньому. Про те, як практично позначиться цей крок Москви на загальну безпекову ситуацію в Європі розповіли польські експерти з Defence 24.

Історія підписання Договору

Договір про звичайні збройні сили в Європі було підписано 19 листопада 1990 року між 16 державами-членами НАТО та 6 країнами Варшавського договору. Він мав накласти обмеження на основні системи озброєнь, які можуть бути розгорнуті колишніми членами НАТО та колишнього Варшавського договору між Уралом та Атлантикою.

У Договорі було зазначено, що на підконтрольній території не може бути розміщено понад 40 тисяч танків, 40 тисяч артилерійських систем, 60 тисяч БМП та іншої броньованої техніки, 13,6 тисяч літаків та 4 тисячі ударних вертольотів. При цьому така кількість озброєнь ділилася навпіл між двома сторонами підписантами.

Після чергової хвилі розширення НАТО у 2004 році та безпосередньо перед вторгненням до Грузії, Росія у 2007 році призупинила свою участь у ДЗЗСЄ. Тоді Путін прокоментував рішення тим, що це зроблено у зв'язку з винятковими обставинами. У пояснювальній записці говорилося, що РФ призупинила дію ДЗЗСЄ доти, доки НАТО не ратифікує Угоду про адаптацію ДЗЗСЄ, підписану в Стамбулі в 1999 році.

Вихід РФ із ДЗЗСЄ — що це означає?

Експерти зазначили, що ДЗЗСЄ, до якої прив'язані багато держав, було настільки фундаментальним для європейського режиму контролю над озброєннями, що було включено до Державного акту Росія-НАТО.

"На практиці це означає, що архітектура контролю над озброєннями за участю Росії демонтується Москвою. Питання у тому, якою буде відповідь НАТО і США. Завдання тут полягатиме, з одного боку, у збереженні згуртованості Альянсу, а з іншого боку, у створенні адекватного оперативного потенціалу", — зазначили польські експерти.

Українські оглядачі Defence Express пишуть, що з практичної точки зору денонсація РФ Договору нічого не змінює, оскільки Кремль фактично не виконував його умов протягом 16 років. Однак підписаний Путіним закон доповнює загальну картину виходу РФ із ключових безпекових договорів, включаючи:

  • Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – вихід 2 лютого 2019 року;
  • Договір про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) – призупинення 21 лютого 2023 року;
  • Договір про звичайні збройні сили в Європі – вихід 29 травня 2023 року;

Тепер Москва юридично не має зобов'язань щодо розміщення ракет малої та середньої дальності, а також розміщення контингентів ЗС РФ на європейській частині континенту.

"Разом із припиненням дії договору щодо протиракетної оборони у 2001 році, все це повертає безпекову ситуацію у міжнародно-правовому полі на рівень найбільш загрозливої фази Холодної війни зразка 70-х років", — підсумували українські оглядачі.

Нагадаємо, 16 травня заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв прокоментував вихід РФ з ДЗЗСЄ. За його словами, ця угода давно втратила актуальність, і тепер Росія розміщуватиме зброї там, де забажає.