Щоб вижити: інструкція на випадок радіаційної аварії на Запорізькій АЕС

Запорізька атомна станція опинилася в особливій небезпеці після підриву Каховської ГЕС. Саме водосховище на Херсонщині охолоджувало енергоблоки АЕС. На думку експертів, якщо рівень води знизиться і виникне дефіцит у ставках-охолоджувачах, це автоматично означатиме загрозу ядерних аварій. Крім цього, перший заступник міського голови Енергодара Іван Самойдюк повідомив, що мешканців міста закликають до евакуації чи підготовки до неї будь-якої миті, якщо ситуація вийде з-під контролю.

"Нічого не змінюється за весь рік окупації, який вони [російські військові] перебувають там. На предмет того, можуть вони чи не можуть погрожувати аварією [на ЗАЕС]? Звісно, відвертих погроз немає, але те, як експлуатується станція, через те, що там створено склади техніки, боєприпасів — на території станції, зрозуміло, що ситуація у будь-який час може вийти з-під контролю та бути критичною”, — зазначив Самойдюк.

Фокус публікує алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.

Як підготуватись?

Насамперед необхідно знайти та підготувати укриття поряд зі своїм будинком. Це може бути підвал, льох або комора, головне правило — триматися якнайдалі від стін та даху будівлі, адже радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель.

Наступний крок — підготовка тривожної валізки. Її слід тримати на видному місці та у легкій доступності.

У валізці мають бути:

• документи (паспорт, військовий квиток, свідоцтво про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення);
• гроші, кредитні картки;
• дублікати ключів від будинку, авто;
• комплект змінного одягу та білизни, теплі речі, зручне, надійне взуття;
• аптечка першої допомоги + необхідні індивідуальні лікарські препарати;
• запас їжі на кілька днів (герметично запаковані продукти тривалого зберігання);
• запас питної води на кілька днів;
• посуд (казанок, фляга, ложка, кухоль металевий 0.5 л, розкладний стаканчик);
• сірники, запальничка;
• ліхтарик (краще кілька) та запасні батарейки до нього;
• засоби гігієни (обов'язково вологі та сухі серветки, рушники).

Крім цього, рекомендується додатково придбати:

• плівку/поліетиленові дощовики;
• скотч (краще армований);
• господарські гумові рукавички;
• окуляри для захисту очей;
• рідину для зняття лаку чи чистий ацетон;
• карту та компас;
• дозиметр;
• калію йодид;
• портативний радіоприймач.

На тривожну валізку необхідно прикріпити биркою з даними людини, враховуючи її ПІБ та адресу проживання. На бирці дитячих речей також має бути зазначений рік народження дитини. Дітям дошкільного віку необхідно покласти в кишеню одягу записку із зазначенням ПІБ, домашньої адреси, а також контактних даних батьків.

Перші години після аварії

• Після оповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення, слід негайно одягнути на себе та дітей протигаз, респіратор, протипилову тканинну маску або ватно-марлеву пов'язку;
• Пройти у підготовлене укриття;
• Герметично закрити всі вікна, двері, завісити їх щільною тканиною. Закрити вентиляційні люки, віддушини, заклеїти щілини у віконних рамах;
• Приготувати мило або мильний розчин для обробки рук та тіла;
• Підготуватись до можливої евакуації;
• Подбати про домашніх тварин, взяти необхідні для них речі та переноски;
• Поінформувати сусідів;
• Обов'язково тримати ввімкненими засоби зв'язку та чекати на подальші повідомлення місцевих органів влади.

Йодна профілактика

Йодну профілактику слід розпочати негайно у разі небезпеки радіаційного забруднення. Для цього необхідно випити пігулки йодиду калію.

Повідомлення про початок та закінчення проведення йодної профілактики проводиться місцевими органами влади. З власної ініціативи пити пігулки не слід. Йодна профілактика здійснюється одноразово.

МОЗ рекомендує приймати йодид калію в наступних дозах:

• дітям до 1 місяця — 16 мг;
• дітям від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• дітям віком від 3 до 12 років — 62,5 мг;
• підліткам 13-18 років, дорослим до 40 років, вагітним і матерям-годувальницям — 125 мг.

Важливо! Дорослим після 40 років МОЗ не рекомендує приймати йодид калію, оскільки в цьому віці щитовидна залоза майже не накопичує радіоактивний йод.

Правила безпеки

Без потреби залишати сховище не можна. Якщо все ж таки потрібно вийти на вулицю, варто обов'язково одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання, головний убір, плащ, чоботи, рукавички. Залишати приміщення можна лише на час, встановлений режимом радіаційного захисту. Дітей на вулицю виводити не можна.

Після повернення додому необхідно відразу промити та обробити мокрою ганчіркою взуття, верхній одяг витрусити, почистити вологою щіткою і за можливості залишити поза приміщенням. Обличчя, руки, шию ретельно обмити, прополоскати ротову та носову порожнину 0,5% розчином питної соди.

У всіх приміщеннях, де знаходяться люди, щодня проводити вологе прибирання із застосуванням мийних засобів.

За оцінками Держагентства України з управління зоною відчуження, площа радіоактивного зараження внаслідок катастрофи може становити до 30 тис. кв. км. Передбачається, що площа потенційно забрудненої території складе приблизно 2 млн кв. км.

У зоні зараження опиняться населені пункти Запорізької області: Балабине, Балки, Василівка, Велика та Мала Білозерки, Дніпрорудне, Кам'янка-Дніпровська, Кушугум, Малокатеринівка, Михайлівка.

А також населені пункти Дніпропетровської області — Нікополь, Марганець, Томаківка, Покров, Покровське, Червоногригорівка, Грушівка.

Нагадаємо, Фокус писав про те, що на ЗАЕС заборонять військову техніку Голова Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі відмовився від попереднього плану безпеки щодо Запорізької АЕС, який передбачав створення зони навколо станції.