Подвійний захист. Стратегія Японії у протистоянні північнокорейській ядерній і ракетній загрозі

31 травня 2023 року (приблизно о 06:30 ранку за японським стандартним часом) Північна Корея запустила свій супутник. Вона оголосила про запуск заздалегідь, що спонукало японський уряд завчасно розгорнути есмінці Aegis, призначені для виявлення і відстежування балістичних ракет та їхнього перехоплення в разі виникнення загрози або приземлення на території Японії. Коли в 2003 році японський уряд ухвалив рішення про придбання засобів перехоплення балістичних ракет, концепція ПРО передбачала, що про запуск повідомлять заздалегідь або отримають чіткі ознаки запуску, як у цьому випадку. За 20 років ситуація в Азії сильно змінилася.

Фокус переклав статтю Токухіро Ікеди про те, в чому полягає стратегія Японії для протистояння загрозі Північної Кореї.

У міру розвитку балістичних ракет Північної Кореї змінюються частота і форма пусків і типи ракет. Японському керівництву також доводиться враховувати розвиток гіперзвукових глісадних апаратів і крилатих ракет. Північна Корея також розробляє ядерну зброю: у 2017 році вона провела шосте ядерне випробування, а в найближчі кілька років очікується сьоме.

Для захисту території Японії від нападу уряд спочатку планував створити систему протиракетної оборони Aegis Ashore, яка мала захищати всю Японію від північнокорейських балістичних ракет 24 години на добу 365 днів на рік. Однак закупівлі були скасовані, і тепер японський уряд відповідає на ядерні та ракетні розробки Північної Кореї концепцією, у центрі якої перебувають есмінці Aegis. Починаючи з 2007 року ці кораблі послідовно модернізуються та оснащуються засобами протиракетної оборони. Наразі в розпорядженні Японії вісім кораблів, здатних протистояти балістичним ракетам.

Японський уряд уже переглядає свій традиційний підхід до ПРО, ухвалюючи рішення про закупівлю і розробку ракет більшої дальності для протидії ударам. На підставі рішення про створення потенціалу протидії удару і трьох безпекових документів, підготовлених японським урядом наприкінці 2022 року, він тепер здійснюватиме не тільки стримування шляхом недопущення, а й отримає можливість відповідати на північнокорейську ракетну загрозу.

Рішення про впровадження системи Aegis Ashore

Коли в 2003 році японський уряд уперше ухвалив рішення про створення ПРО, у керівництва країни була перевага часу: було відомо, "коли, звідки і якого типу" північнокорейські ракети будуть запущені. Наприклад, щойно поблизу північнокорейського пускового майданчика було встановлено і заправлено паливом ракетну установку, японське керівництво знало, що Північна Корея запустить цю ракету протягом кількох днів. Крім того, єдиними ракетами, що становили загрозу для Японії, були "Нодон" і "Теподон", які на той час перебували на стадії розробки.

У міру розвитку ракетного потенціалу Північної Кореї було розроблено мобільні балістичні ракети, які можна було запускати не з пускових майданчиків, а з інших місць. Це ускладнило відстеження північнокорейських ракет і розгортання оборонних систем. У 2012 році, коли я був командувачем Ескортних сил флоту, для протидії північнокорейським балістичним ракетам нам довелося розгорнути есмінці Aegis більш ніж на 70 днів. З 2016 року Північна Корея запускає понад 30 балістичних ракет на рік, що призвело до збільшення дальності польоту, підвищення здатності до масованого удару, поліпшення здатності до раптового нападу і більш різноманітних способів запуску. Зрештою японським есмінцям Aegis доводиться безперервно виконувати завдання протягом ще тривалішого часу.

Японська концепція ПРО передбачає "захист всієї території Японії за допомогою систем ПРО Aegis і розгортання PAC-3 для подвійного захисту в ключових районах, таких як столичний округ Токіо". Це досить важко реалізувати за допомогою системи Aegis, яка виконує свої завдання в морі.

У грудні 2017 року уряд Японії ухвалив рішення про розгортання двох підрозділів Aegis Ashore наземного базування для довгострокового підтримання системи протиракетної оборони в режимі 24/7, 365 днів на рік без перерв. Потім уряд розпочав координацію дій на місцях з розгортання Aegis Ashore у префектурах Акіта і Ямагуті, що виходять до Японського моря, для захисту всієї Японії. З мого досвіду, така координація виявилася надмірно складною, і, хоча обладнання для Aegis Ashore було закуплено, місце його розгортання визначити не вдалося. У червні 2020 року, через два з половиною роки після ухвалення рішення про розгортання Aegis Ashore, уряд Японії призупинив цей проєкт.

Альтернативний план розгортання Aegis Ashore

Коли уряд Японії ухвалив рішення про припинення розгортання Aegis Ashore у червні 2020 року, прем'єр-міністр Сіндзо Абе заявив: "Що ми маємо зробити для зміцнення наших можливостей стримування та реагування? Ми ретельно обговоримо, якою має бути наша стратегія безпеки, твердо визначимо новий напрямок і негайно втілимо його в життя". Так, Абе висунув ідею перегляду самої стратегії безпеки Японії, включно з ПРО, і уряд почав шукати альтернативи Aegis Ashore. Зрештою було ухвалено рішення про будівництво двох кораблів, оснащених системою Aegis, які мають замінити Aegis Ashore у грудні 2020 року. Однак неможливо реалізувати завдання ПРО із захисту всієї Японії від балістичних ракет 24 години на добу 365 днів на рік за допомогою двох есмінців Aegis, розгорнутих у морі. Отже, оперативна потреба в есмінцях, оснащених системою Aegis, як заміна Aegis Ashore не може бути визначена. Через більш ніж два роки після припинення розгортання Aegis Ashore у бюджеті на 2023 фінансовий рік нарешті запросили асигнування на будівництво кораблів, оснащених системою Aegis.

Три документи про безпеку

З моменту ухвалення рішення про розгортання системи Aegis Ashore до припинення її розгортання і ухвалення рішення про її заміну минуло шість довгих років. Поки немає чітких вказівок на те, як японський уряд має намір реагувати на загрозу з боку північнокорейських балістичних ракет. Наприкінці минулого року японський уряд підготував три документи, пов'язані з безпекою (Стратегія національної безпеки, Стратегія національної оборони і План нарощування оборонного потенціалу). Прем'єр-міністр Фуміо Кісіда охарактеризував ці документи як "серйозні зміни в політиці Японії в галузі безпеки з часів Другої світової війни". Серед основних зрушень — значне збільшення оборонного бюджету (з 1% до 2% ВВП до 2027 року) і збереження потенціалу контрудару.

Щодо протиракетної оборони, то в "Білій книзі з оборони" йдеться: "Кабінет міністрів ухвалив рішення замінити Aegis Ashore двома кораблями Aegis System Equipped Vessels". У трьох документах не йдеться про заміну Aegis Ashore. Однак у них згадано, що нові кораблі, оснащені системою Aegis, будуть побудовані для підвищення інтегрованого потенціалу протиповітряної та протиракетної оборони. Таким чином, Японія переосмислює свій традиційний підхід до ПРО.

Новизна полягає в тому, що в трьох безпекових документах чітко прописані надзвичайні заходи і рішення мати потенціал для нанесення контрудару. Існує два способи стримування північнокорейського ракетного нападу: стримування через недопущення, яке передбачає нарощування потенціалу ПРО, і стримування через покарання, яке вимагає наявності потенціалу для нанесення контрудару. У Стратегії національної безпеки йдеться про те, що "якщо Японія продовжить покладатися виключно на ПРО, то їй буде дедалі важче повністю впоратися з ракетними загрозами за допомогою однієї лише наявної мережі ПРО". Тому, згідно з новою стратегією, "японським збройним силам необхідний потенціал контрудару, який у разі ракетних атак супротивника дасть змогу Японії завдати ефективних контрударів, щоб запобігти подальшим атакам". Водночас японські війська повинні захищати острів від ракет, що підлітають, за допомогою мережі протиракетної оборони.

У минулому Японія здійснювала тільки стримування шляхом недопущення і залишала покарання на розсуд американських військових. Тепер Японія зможе використовувати покарання на свій розсуд. Так, відповідь на запуск ракет Північною Кореєю в мирний час має ґрунтуватися на потенціалі протиракетної оборони для їх перехоплення, а також на потенціалі контрудару, щоб не допустити виникнення надзвичайної ситуації. Що стосується інтегрованого потенціалу ППО-ПРО, то в Стратегії національної оборони йдеться: "Ракетні атаки будуть спочатку перехоплюватися системами протиракетної оборони. Потім буде використана можливість нанесення ефективного контрудару по території противника. Маючи можливість завдати удару у відповідь, Японія стримуватиме пуск ракети супротивника, полегшуючи її перехоплення, що в поєднанні з протиракетною обороною стримуватиме і самі ракетні атаки".

Нові кораблі, оснащені системою Aegis, будуть розроблені до 2027 фінансового року як потенціал для цієї мети. Так, нові есмінці Aegis описуються як функція інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, а не як заміна Aegis Ashore. Морські сили самооборони, як я вважаю, намагаються розробити систему підготовки до надзвичайних ситуацій, включно з новими кораблями, оснащеними Aegis. Крім того, в плані нарощування оборонного потенціалу вказується мета створення через десять років флоту есмінців Aegis чисельністю 12 одиниць. До восьми наявних есмінців Aegis додадуться ще чотири кораблі, оснащені системою Aegis, два з яких будуть новими.

Оперативна концепція флоту з 12 есмінців Aegis

Як зазначалося вище, три документи Японії, що стосуються безпеки, вказують на те, що нові есмінці Aegis не є заміною Aegis Ashore. Крім того, виходячи з мого досвіду, не видається можливим розгорнути два нові есмінці Aegis у двох різних місцях 24 години на добу 365 днів на рік у мирний час. Тому японському уряду доведеться змінити концепцію протиракетної оборони. Зокрема, есмінці Aegis Морських сил самооборони більше не будуть постійно розгортатися в мирний час для підготовки до запуску північнокорейської балістичної ракети. Їх розгортатимуть залежно від ситуації, з урахуванням ефекту стримування за рахунок можливості нанесення контрудару. Зокрема, для захисту всієї Японії будуть задіяні два кораблі Aegis, для захисту столичного регіону Токіо — один есмінець Aegis, а інколи й узагалі жодного.

У Стратегії національної оборони йдеться про те, що як захід щодо забезпечення стійкості та живучості в найкоротші терміни буде створено систему, яка дасть змогу привести в робочий стан усі есмінці Aegis, за винятком тих, що перебувають у ремонті. Якщо 25% есмінців Aegis ремонтуватимуть, то в стрій можна буде ввести приблизно дев'ять есмінців Aegis. За наявності дев'яти есмінців Aegis у боєготовому стані можна буде постійно розгортати кораблі у двох районах для захисту всієї Японії в надзвичайній ситуації. В екстрених ситуаціях, наприклад, під час вторгнення Китаю на Тайвань, може знадобитися постійне розгортання кораблів Aegis у двох районах для підготовки до ракетної атаки з боку Північної Кореї. У цьому випадку два кораблі Aegis можуть бути розгорнуті на короткий період часу для реагування на ракетні атаки Північної Кореї, а решта сім кораблів Aegis можуть бути спрямовані на виконання інших завдань, пов'язаних із надзвичайними ситуаціями на Тайвані.

Висновок

З моменту ухвалення урядом Японії рішення про створення системи ПРО минуло майже 20 років. За цей час Північна Корея значно вдосконалила свій ядерний і ракетний потенціал. Передбачалося, що система Aegis Ashore захистить всю Японію від північнокорейських балістичних ракет, але наразі незрозуміло, чи зможуть нові кораблі, оснащені системою Aegis, зробити те саме. Наприкінці 2022 року японський уряд підготував три документи, що стосуються безпеки, і змістив акцент із реагування "в мирний час і в сірій зоні" на "реагування в надзвичайних ситуаціях", збільшив оборонний бюджет з 1% до 2% ВВП і набув потенціалу для нанесення контрудару. На основі цих рішень Японія тепер здійснюватиме не лише стримування шляхом недопущення, а й стримування шляхом покарання. У зв'язку з такою серйозною зміною політики Японії в галузі безпеки концепція ПРО, імовірно, зазнає значних змін, і країна більше не братиме на себе зобов'язання з підтримки безперервної системи ПРО, що працює цілодобово, у довгостроковій перспективі.

Про автора

Токухіро Ікеда — директор Інституту національної безпеки компанії Fujitsu Defense & National Security Limited, колишній віцеадмірал Морських сил самооборони Японії, старший науковий співробітник Азіатського центру Гарвардського університету (2021-2023 рр.).