Заслужений чемпіон, провал фаворитів і нові зірки: 5 висновків з Євро-2020

Якщо сказати, що Євро-2020 — найбільш вистражданий чемпіонат в історії, ви будете недалекі від істини. Через пандемію його перенесли на рік, але коронавірус наздоганяв футболістів, тренерів і вболівальників і під час турніру. І все ж у 2021-му футбол виграв свій матч у коронавірусу. Марафон тривалістю місяць завершений і саме час підбити його підсумки і зробити головні висновки.

Чемпіон — заслужений

Те, що Італія дасть жару на Євро-2020 стало зрозуміло ще після першого матчу "Скуадри Адзурри" проти Туреччини (3:0). Настільки потужно виглядала атакуюча лінія італійців, що здавалося, компанія "класичним" фаворитам вже створена. Так само легко для команди Роберто Манчіні склалася і друга гра проти Швейцарії (3:0), а на третій матч в груповому етапі тренер випустив зовсім інший склад. Втім, і вони виграли в Уельсу.

У плей-оф новоспеченим чемпіонам було складніше, їм довелося тричі грати по 120 хвилин і двічі завершувати матчі серією пенальті. Винятком став лише чвертьфінал проти Бельгії, яка ще в 1/8 виглядала втомленою. Протягом турніру складалося враження, що збірна Італії як Феррарі — розігналася до 100 км/год за лічені секунди. Тільки потім почалися якісь проблеми під капотом, а один з найважливіших механізмів вийшов з ладу, але автомобіль все одно прийшов до фінішу першим.

Якщо розбирати збірну Італії по персоналіях, то для мене головним відкриттям цієї команди став Федеріко Кʼєза. Футболіст, здатний підірвати оборону суперника, обіграти 2-3 суперників під час атаки, а іноді і забити переломний мʼяч. У фіналі проти Англії Кʼєза вже традиційно був одним з кращих у складі італійської збірної.

Але, говорячи про Кʼєза, не можна не згадати і заслужених лідерів: Джорджо Кʼєлліні і Леонардо Бонуччі, дії яких і на полі та поза ним допомагали команді просуватися по турнірній сітці якомога далі. Кʼєлліні задавив добротою Жорді Альбу перед півфінальною серією пенальті, а Бонуччі зрівняв рахунок у фіналі проти Англії. Це не кажучи вже про їх основну роботу — захищати ворота. Італія пропустила всього чотири голи на Євро-2020 і всі — на стадії плей-оф. І у жодному матчі більше одного мʼяча "Скуадра Адзурра" забити супернику не дозволила. Ось вона, славнозвісна італійська оборона.

Але і атака у Роберто Манчіні була в порядку. Можливо, хтось чекав від Іммобіле і Берарді більшого, але разом з Лоренцо Інсіньє свої значні голи вони забили. У середній лінії сильний турнір провів Жоржиньйо, а головними відкриттями в італійській команді стали Мануель Локателлі і Леонардо Спінаццола. Так, останній травмувався в грі проти Бельгії та 2021-й рік у грі в футбол для нього закінчився. Але якість гри, яку лівий захисник показав на Євро-2020, гідна оплесків.

І звичайно ж, один з головних героїв збірної Італії — Джанлуїджі Доннарумма. Голкіпера визнали найціннішим гравцем Євро-2020 і навряд це хтось оскаржить. Взяти хоча б фінальну серію пенальті, де воротар врятував Італію на ударах Санчо і Сака. Та й у півфінальній серії Доннарумма виграв свою дуель у Альваро Морати. Як відомо, воротар — половина команди. І у тому, що в семи матчах на Євро-2020 Італія пропустила лише чотири мʼячі, величезна заслуга і Доннарумма.

А взагалі, у італійців тепер може зʼявитися звичай: кожен голкіпер на імʼя Джанлуїджі повинен виграти зі збірною великий титул. І якщо у Буффона це був чемпіонат світу у 2006-му, то у Доннарумма це поки тільки чемпіонат Європи.

VAR — не панацея

Стільки років ми всі чули про те, що потрібно вводити відеоповтори, і ось тоді все буде справедливо. Дурниці! Євро-2020 довело, що всі рішення все одно приймає людина. А людині, як відомо, властиво помилятися. Система відеоповторів може тільки наштовхнути її на якесь рішення. А правильне воно чи ні — це вже інше питання.

Справедливо могли обурюватися фіни, коли їх швидкий гол в матчі з Росією не зарахували через положення "поза грою", хоча на відеоповторі якщо воно і було, то розгледіти його можна було хіба що на стоп-кадрі і з пʼятикратним збільшенням. Протягом чемпіонату серед футболістів зʼявилося неписане правило: гол потрібно святкувати двічі, коли ти забив, і коли суддя перевірив VAR.

Так, Гаррі Кейн пенальті не забив, але встиг на добиванні, відправивши Данію додому. І саме цей епізод викликав величезне обурення у всього футбольного, і не тільки, світу. Знову Англію на Євро вели за руку судді, ніби й не було Євро-2012 і незарахований гол Марко Девіча, який не помітив арбітр Віктор Кашшаї.

Фаворит — умовний статус

Євро-2020 запамʼятається тотальним фіаско більшості тих команд, яким "експерти" вішали медалі на шию ще до початку турніру. З десятка таких збірних до фіналу дійшли дві, а ще одна вибула у півфіналі. Але коли чинний чемпіон Європи та чемпіон світу залишають турнір на стадії 1/8 фіналу, це яскраво свідчить про те, що розпорядок сил у футбольній Європі вже змінився.

Судіть самі: Франція вилетіла від Швейцарії, Португалія — від Бельгії, Бельгія — від Італії, Нідерланди — від Чехії, Німеччина — від Англії, а Хорватія — від Іспанії. До слова, іспанці теж не вразили — півфінал для них щось схоже на раптовий виграш у лотерею. На стадії групового етапу команда Луїса Енріке була найнуднішою і млявою, найбільш непоказний матч всього чемпіонату — нульова нічия в грі Іспанія — Швеція.

А ще був матч проти Польщі, де від гри Іспанії тягнуло плюнути стільки раз, що утворився б цілий ставок. Нарешті, зі Словаччиною колись найбільш грізну команду Європи прорвало, що допомогло вийти далі Україні. Але в плей-оф сили почали залишати Іспанію, кожен матч закінчувався овертаймом і виліт з турніру був справою часу.

Збірна Франції, якій видавали найбільше авансів, зламалася ще в групі, хоча з першого матчу з Німеччиною здавалося, що в господарстві Дідьє Дешама повний порядок. А потім зʼясувалося, що лаялися всі і один з одним, включаючи навіть сімʼї футболістів. Існує думка, що все зіпсував прихід в роздягальню Каріма Бензема, але як виявилося, він до цих чвар взагалі не причетний. Зате на полі досвідчений нападник свою справу знав — 4 голи і третє місце у списку кращих бомбардирів турніру.

Німеччина, як і Франція, залишила дивні почуття. Йоахім Лев знав, що це його останній турнір після 15 років у Бундестім. І хоча тренер в останні два роки зайнявся омолодженням команди. Благо, в Німеччині з масовим футболом все в порядку, клубні академії випускають сотні талантів і вибір у тренерського штабу завжди широкий. Але перед Євро-2020 Лев вирішив повернути до складу Томаса Мюллера і Матса Хуммельса, від яких відмовився в імʼя омолодження і майбутніх успіхів.

У підсумку, Хуммельс забив автогол у матчі проти Франції (0:1), а Мюллер ще довго буде прокидатися від кошмарного сну, в якому він виходить один на один з Пікфордом і бʼє повз ворота у 1/8 фіналу. А ось Йозуа Кіммі і Робін Госенс показали свій клас у матчі з Португалією, коли скептики німецької збірної разом закрили свої роти. Але це щоб перепочити і знову взятися перемелювати гравців Бундестім за нічию з Угорщиною.

Кріштіану Роналду все життя прагнув бути найкращим і на Євро-2020 в індивідуальному плані у нього вийшло: він став найкращим бомбардиром. А ось в командному сенсі, капітан попередніх чемпіонів Європи сумував. І були причини. У груповому етапі Португалія зіграла краще, ніж пʼять років тому, здобувши перемогу і зігравши внічию при одній поразці. Але все закінчилося в 1/8, коли на шляху КріРо і компанії стала Бельгія. Звинувачувати в поразці португальці можуть тільки себе: з 22 ударів по воротах жоден з них не привів до забитого мʼяча. А Бельгія забила рівно стільки, скільки потрібно було для перемоги — один мʼяч.

Імовірно, це останній чемпіонат Європи для Кріштіану Роналду, а Фернанду Сантушу, якщо він ще буде працювати з командою, потрібно подумати про те, якою буде Португалія без Роналду. Потенційні і реальні лідери у команди є — Бернарду Сілва і Бруну Фернандеш, а ще молоді Жоао Феліш і Діогу Жота. Ймовірно, навколо них і будуватиметься нова команда.

Про збірну Хорватії, яка стала віцечемпіоном світу три роки тому, говорити важко. Лідери вже давно перетнули вікову позначку 30+, але за ними не виявилося футболістів такого ж рівня. Весь турнір картатих тягнули на собі Іван Перішич і Лука Модрич, але на 1/8 фіналу проти Іспанії команда Златко Даліча вийшла обезкровленою: без Перішича, Ловрена і Врсалько. Напевно, якби вони були всі на полі, Хорватія відправила б іспанців додому, але міркувати з серії "що було б, якби" — зовсім вже неблагородне заняття.

Нові зірки

За що я люблю великі турніри збірних, так це за появу нових героїв. На Євро-2020 їх було дуже багато. Про представників збірної Італії сказано вище, але тут хотілося б зупинитися на двох збірних: Данії та Чехії. Данці жахливо почали чемпіонат, втративши Крістіана Еріксена.

На щастя для всіх, втрата стосується лише футболу, півзахисник вижив після зупинки серця. Еріксен став, свого роду мотивацією. Команда билася за себе, країну, уболівальників і партнера по команді, якого медики діставали з того світла прямо на полі. Відродження датської збірної почалося в останньому матчі групового етапу, коли під каток потрапила збірна Росії (4:1), потім був розбитий Уельс (4:0), а у чвертьфіналі сіверяни пройшли Чехію.

Знову ж, якби не дуже дивне рішення арбітра в матчі з Англією, можливо, ми б побачили Данію у фіналі і це було більше ніж заслужено. Але сталося інакше, хоча збірну Данії на Євро-2020 памʼятатимуть ще довго. Каспер Дольберг, Йоакім Меле, Пʼєр-Еміль Гейбʼєрг, Мартін Брайтвайт, Симон Кʼєр, і звісно ж, Каспер Юльманн, написали датську казку, якої позаздрив би навіть їх земляк Ганс Крістіан Андерсен.

Чехія, яку Данія вибила в 1/4, теж вразила на цьому турнірі. Головним героєм цієї команди став Патрік Шик, який разом з Кріштіану Роналду забив пʼять голів. Особливо ефектною була перемога над збірною Нідерландів, яка коштувала роботи Франку Де Буру. Знову ж таки, це до розмови про фаворитів і лише умовний статус. Чехія була гідна півфіналу, але волею жереба їй довелося грати з Данією. А ця пара була б логічним півфіналом цього турніру.

Тепер варто чекати гучних трансферів: Євро-2020 відкрив ринку нових футболістів, клуби трохи прийшли до тями після пандемічної кризи, а отже, трансферне літо буде гарячим.

Про вічне і навколофутбольне

Історія з серцевим нападом Крістіана Еріксена показала, що є речі набагато важливіші гри. Лікарі збірної Данії за допомогою дефібрилятора повернули футболіста до життя, поки його партнери живою стіною закривали від чужих очей весь процес реанімації. Гравець отримав підтримку від усього світу і благословив команду на майбутні успіхи. Йому встановили кардіостимулятор, але карʼєра гравця як і раніше під сумнівом.

Збірна України своїм виступом на Євро-2020 обʼєднала всю нашу країну. На фан-зони приходили десятки тисяч людей, телевізійні перегляди встановлювали нову планку телеперегляду для футбольних матчів, президент Зеленський запускав флешмоб на підтримку головної команди, а Кабінет Міністрів на одне із засідань прийшов в футболках збірної. Чого вже говорити, якщо навіть продавчині у продуктових магазинах знали, коли грає збірна, а люди, які футбол дивляться раз на 10 років, дізналися, хто такий Артем Довбик.

Кріштіану Роналду обвалив капіталізацію Coca-Cola, просто прибравши пляшки зі столу на пресконференції. За прикладом португальця вчинив і Поль Погба, прибрати пляшку з пивом Heineken. А ось Андрій Ярмоленко поставив обидва продукти поруч і закликав компанії звʼязатися з ним.

Маленька вболівальниця збірної Німеччини плакала під час матчу проти Англії, за що її висміювали в соціальних мережах. Але знайшовся хлопець, який вирішив підтримати дитину і зібрав для неї 36 тисяч фунтів.

Леонардо Спінаццола отримав серйозну травму, але на милицях прийшов за медаллю чемпіона Європи. Гравець настільки був упевнений в перемозі своєї команди, що заявив про свою присутність на фіналі ще після 1/4 проти Бельгії.

Всі ці події стали маленькими, але важливими деталями у великій картині Євро-2020. Цей чемпіонат чекали пʼять років і він виправдав себе.

Спасибі тобі, Євро-2020, за те, що ми всі пережили протягом останнього місяця.