"Путін божевільний": чи дозрів Трамп до жорсткого тиску на Росію

У понеділок, 26 травня під час спілкування з журналістами на злітній смузі в Моррістауні перед посадкою на борт літака Air Force One до Вашингтона президент США прокоментував ракетно-дронові обстріли Росією України. "Я не задоволений тим, що робить Путін. Він вбиває багато людей, і я не знаю, що, чорт забирай, сталося з Путіним. Я знаю його дуже давно. Завжди ладнав з ним, але він направляє ракети на міста і вбиває людей, і мені це зовсім не подобається", — зауважив президент США. Також Трамп припустив, що може розглядати економічні важелі впливу на Росію, включно з новими тарифами, для "стимулювання мирного процесу".

Дещо раніше у своїй соцмережі Truth Social Трамп, заявивши, що Путін "абсолютно збожеволів", попередив, що якщо він спробує захопити всю Україну, то це призведе до "падіння" Росії. Водночас президент США зазначив, що риторика Зеленського лише ускладнює ситуацію. "Все, що виходить з його вуст, викликає проблеми, мені це не подобається, і краще б це припинилося", — констатував Трамп.

Як відомо, президент Зеленський після чергової масованої повітряної атаки РФ закликав світову спільноту, зокрема й Сполучені Штати, не мовчати і посилити тиск на Кремль. "Мовчання Америки, мовчання інших у світі лише заохочує Путіна", — акцентував глава держави.

Як змінюється позиція Трампа щодо російсько-української війни

Оцінюючи для Фокусу свіжі заяви Трампа, політолог Олег Лісний зазначив: "Вкрай негативною тенденцією є те, що Трамп не змінює своє правило рівняння сторін під одну гребінку. Тобто Трамп, називаючи Путіна божевільним, тут же заявляє про риторику Зеленського, яка начебто ускладнює мирний процес. Таким чином, у Трампа виходить, що винні всі, а це не так, оскільки є міжнародне право, яке чітко прописує, що є Україна — жертва агресії і є агресор — РФ. Тому ніякого зрівняння сторін не може бути в принципі — жертва не може бути винною в тому, що на неї напали, а вона не захотіла, щоб її вбили".

Ключова проблема, на думку політолога, полягає в нерозумінні Трампом глибинних причин російсько-української війни. В такій ситуації, вважає Олег Лісний, Києву і його союзникам діяти досить непросто.

"Якщо, скажімо так, притомні євролідери спираються на стратегію і тривалі плани, то у Трампа до сьогодні немає ані плану, ані стратегії — є хаотичний рух на кшталт російського "авось". І в таких умовах і Україні, і євросоюзникам надзвичайно складно. Приміром, перед нещодавніми перемовинами у Стамбулі була розмова Зеленського і європейських лідерів з Трампом. Здавалося б, розмова була плідною, адже люди чітко пояснили Трампу обстановку і, в тому числі, ситуативні спекуляції РФ. Трамп сидів, слухав і кивав, як гарний учень, а потім пішов і зробив усе по-своєму. От і як, запитується, в такій ситуації знайти золоту середину і закріпити Трампа в моменті. У нас це не виходить, тому що Трамп дуже схожий на ртуть: ось він тут, а через секунду обіймається з Путіним", — підкреслює політолог.

Експерт припускає, що "ртутні рухи" можуть дещо уповільнитися або навіть систематично застигати, коли Трамп відчує чітку електоральну залежність від своїх слів, якої наразі не відчуває.

"Є рейтинги, які чітко фіксують падіння позицій Трампа, але Трамп каже, що це все витівки "клятих демократів" і насправді його всі дуже люблять. Тобто президент США поки що у своїй бульбашці. І, як на мене, найближчий період, який вплине на оточення Трампа і на самого Трампа — це проміжні вибори до Конгресу. І хоч ці вибори відбудуться у листопаді 2026 року, але де-факто виборчий процес розпочнеться набагато раніше. І тут дуже важливо, чи конгресмени, які прагнуть переобратися, надалі боятимуться Трампа, чи все ж таки боятимуться свого виборця. Можлива втрата більшості у Конгресі і зміна "солодкої" риторики республіканців щодо Трампа на адекватно-реалістичну — це те, що може вплинути на президента США так, щоб він врешті почав ухвалювати відносно РФ реальні рішення", — підсумовує Олег Лісний.

Чи може Трамп, попри погрози, не змінити ставлення до Росії

У тому, що попри відверто агресивну критику Трампом Путіна, перший все ще не дозрів до того, щоб змінити тактику щодо РФ на більш жорстку, переконаний політолог-міжнародник Максим Несвітайлов.

Зокрема, у розмові з Фокусом експерт зауважив: "До цілком адекватної формули: "Мир через силу до РФ" Трамп, які б психічні діагнози він не виставляв би Путіну, не дозрів і, більш того, не дозріє ніколи. Логіка Трампа з моменту його входження у мирно-переговорний процес зводиться до наступної схеми: "Домовлятися із сильними і тиснути на слабких". Сильною Трамп, звісно ж, вважає Російську Федерацію — державу, набагато більшу за Україну, таку, що володіє ядерною зброєю і де 25 років поспіль править одна людина. Ці фактори, на думку Трампа, є ознакою того, що саме Росія є сильною стороною конфлікту. І хай би які словесні "привіти" Трамп зараз не посилав би Путіну, він цей підхід все рівно не змінить".

Навіть після відвертих терористичних атак РФ, зазначає політолог, попри гучні заяви, по факту Дональд Трамп не чинив жодного тиску на Москву: "Згадаймо, жахливий удар по місту Суми у Вербну неділю – велике християнське свято, яке, в тому числі, й для американців має велике значення. Трамп після цього почав кричати, що хоче безумовного cease-fire (припинення вогню — Фокус). Що в результаті? Україна погоджується, Путін — ні. Україна також погоджується на угоду про корисні копалини, яку "пробивав" Трамп, і йде на пряму комунікацію з росіянами, на чому також наполягав президент США. Навіть президент Зеленський поїхав до Туреччини, але Росія, як завжди, вдалася до імітаційних прийомів, приславши до Стамбулу пародійну делегацію з пташиними правами. Взагалі, РФ за весь час не просто відмовлялася реально робити будь-що для наближення миру, а й вдавалася до ескалаційних кроків, наносячи все нові і нові удари по Україні. І жодних рішень Трампа за весь період його президентства ми так і не побачили".

На думку Максима Несвітайлова, навіть засуджуючи Росію на словах, президент США робить це підкреслено пом’якшено. "Наприклад, Путін тягне час з мирними переговорами — Трамп каже, що це така тактика, яку неодноразово застосовував і він. В той же час щодо Зеленського, і до України як такої риторика Трампа завжди однозначна і фактично ніколи не є справедливою. Тому, швидше за все, Трамп увімкне кнопку "ігнор" і десь відійде в сторону. Інакше кажучи, офіційно Сполучені Штати не будуть виходити з мирно-переговорного процесу, але Трамп, нічого не роблячи, просто спостерігатиме. Якщо раптом щось почне складатися і склеюватися, він на фіналі заскочить і гучно нагадає про себе", — зазначає експерт, додаючи, що американський президент вже апробував подібну тактику.

Як наочний приклад політолог наводить нещодавній масштабний обмін за схемою "1000 на 1000": "Трамп палець об палець не вдарив для того, щоб цей обмін відбувся. Це не його ідея і це не результат його зусиль. Великою мірою це відбулося завдяки туркам і безпосередньо Ердогану, якому необхідний був якийсь цілком конкретний результат стамбульських зустрічей. Тобто саме Ердоган натиснув на росіян, тоді як Америка сюди ніяким боком непричетна. І при цьому саме Трамп першим почав кричати про великий обмін ще до того, як він, власне, розпочався. Так буде й зараз — він спостерігатиме за процесом і якщо побачить бодай якісь здобутки, активно писатиме і говоритиме про них, приписуючи їх собі".

Прогнозуючи подальший розвиток подій, Максим Несвітайлов зазначив, що "абсолютно виключає" будь-який серйозний, зокрема, санкційний тиск на Росію з боку Сполучених Штатів. Наразі ж, вважає експерт, переговорна ініціатива зберігається за Росією, яка має врешті-решт продемонструвати обіцяний мирний меморандум.