Експерт: нові санкції ЄС не вплинуть на банки країни-агресора
П’ятий пакет санкцій Євросоюзу, зокрема, включає заборону трансакцій з чотирма російськими банками, тоді як більш ефективною мірою мали б стати аналогічні санкції для всієї банківської системи країни-агресора.
У відповідь на злочини, скоєні російськими військовими проти мирного населення в міста Буча на Київщині, ЄС 5 квітня оприлюднив новий п’ятий пакет санкцій. Як повідомив Фокус, вони включають заборону імпорту вугілля з Росії, закриття портів країн ЄС для російських судів, обмеження для фінансового сектору та ін.
Зокрема, пакет санкцій передбачає повну заборону транзакцій з чотирма провідними російськими банками, включно з ВТБ — другим банком Росії. "Ці чотири банки, що становлять 23% російського банківського сектору, будуть повністю відрізані від ринків", — прокоментувала це рішення президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Євген Дубогриз, асоційований експерт Case Україна вважає, що цей пакет санкцій готувався заздалегідь, бо подібні рішення в ЄС не ухвалюються за один день. Тобто, можливо, подібні кроки Євросоюзу не є безпосередньою реакцією на трагічні події під Києвом.
Ефективність нових мір, спрямованих на фінансовий сектор, співрозмовник Фокусу ставить під сумнів, бо під заборону потрапили лише чотири банки, тоді як в Росії станом на 1 березня 2022 року працювало 330 фінустанов. "Санкція може погіршити фінансовий стан цих чотирьох банків, особливо ВТБ, активного у сегменті експортно-імпортних операцій, таких як надання гарантій за контрактами й фінансування імпортерів і експортерів (нафтогазових та транспортних компаній), — коментує Євген Дубогриз. — Але це не вплине на саму можливість банків ЄС мати справу з Росією, взаємодіяти з банками РФ і робити взаєморозрахунки".
Натомість, на думку експерта, правильним кроком могла би стати повна відмова ЄС кореспондуватися із усіма російськими банками, як до того закликав голова НБУ. Нагадаємо, 23 березня очільник Нацбанку Кирило Шевченко звернувся до центробанків Канади, Японії, Великобританії, США, Швейцарії та ЄС із закликом розірвати кореспондентські відносини з усіма фінустановами Росії і Білорусі.
"Ми високо цінуємо міжнародну підтримку, яку вже отримали. Проте вважаємо, що перегляд та розірвання кореспондентських відносин з усіма російськими та білоруськими банками дасть змогу посилити тиск на агресорів та досягти максимального ефекту від уже запроваджених санкцій", – наголосив Кирило Шевченко.
В цьому контексті бойкот лише чотирьох російських банків, а не усієї банківської системи, виглядає як півміра. "Такі "санкції" як зараз, якщо мова йде саме про банківський напрямок, не санкції, а імітація бурхливої діяльності. Росії від цього нічого не буде. Один чи декілька держбанків втратять гроші і клієнтів, інші держбанки, навпаки, їх отримують", — заключає Дубогриз.
Нагадаємо, вже не перший раз Захід вдається до санкцій проти обраних російських банків, а не усієї банківської системи країни-агресора. Так, на початку березня сім російських банків відключили від міжнародної системи обміну фінансовими повідомленнями SWIFT, тоді як решта фінустанов продовжує її використовувати.
Як раніше зазначив в коментарі Фокусу, Костянтин Фастовець, голова відділу аналітики інвесткомпанії Adamant Capital, такий крок пояснюється бажанням зменшити негативний вплив від застосування санкцій на країни, які їх впроваджують. Передусім, мова йде про збереження можливості розрахуватися за постачання російських енергоносіїв. Бо повне нафтогазове ембарго РФ поки залишається на Заході предметом дискусії.