Прощай, Росіє: хто хоче відібрати у Москви сферу постачання газу до Європи

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган хоче домовитися з лідерами Туркменістану та Азербайджану про постачання туркменського природного газу через територію Туреччини до Європи. Переговори можуть відбутися наступного тижня, пише видання Bloomberg.

За інформацією журналістів, ідея полягає в тому, щоб транспортувати газ на судах до Азербайджану, а потім закачувати його в ланцюжок трубопроводів Південного газового коридору, який з'єднує Азербайджан із Європою через Грузію та Туреччину. На реалізацію такого рішення, ймовірно, підуть роки.

Зазначається, що деякі країни і раніше обговорювали можливість побудувати альтернативні маршрути для туркменського газу, що дозволило б позбавитися енергетичної залежності від РФ, але без особливих успіхів. Проте вторгнення РФ в Україну та хвильовий ефект на енергетичних ринках відродили багато ідей про маршрути транспортування енергоносіїв, які вважалися раніше малоймовірними.

При цьому ідея Ердогана дозволить не лише послабити вплив Росії на Туркменістан та Азербайджан, а й зробить Туреччину ключовим маршрутом транзиту енергоносіїв. Все тому, що Туреччина має стратегічне місцезнаходження, яке охоплює Європу та Азію і контролює доступ до Чорного моря. Але на реалізацію такого рішення, ймовірно, підуть роки.

Згідно з даними статистичного огляду світової енергетики BP Plc, Туркменістан постачає майже третину газу, що видобувається, в Китай, а решта споживається всередині країни і доставляється в Росію. За даними ВР, доведені запаси газу Туркменістану — це майже третина від російських і становлять до 13,6 трлн куб. м до кінця 2020 року.

Раніше президент РФ Володимир Путін прибув до столиці Киргизстану Бішкеку для участі у саміті Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Глави держав обговорюють створення спільного ринку газу, поглиблення інтеграції на території ЄАЕС, формування міжвідомчої ради з енергетики та розвиток єдиного ринку послуг.

Також Фокус писав, що РФ частково компенсувала втрату клієнтів у Північній Європі рівнем закупівлі нафти в Італії та Туреччині.