Путін ЗАЕС не віддасть: яку небезпеку несе план Трампа щодо керування АЕС України

У спільній заяві держсекретаря США Марко Рубіо та радника з нацбезпеки Майка Волца за підсумками розмови президентів Зеленського і Трампа йдеться про те, що лідери обговорили питання електропостачання та атомних електростанцій України. "Він (Трамп — ред.) сказав, що Сполучені Штати можуть бути дуже корисними в управлінні цими станціями завдяки своєму досвіду в галузі електроенергетики та комунальних послуг. Американська власність на ці станції була би найкращим захистом для цієї інфраструктури та підтримкою української енергетичної інфраструктури загалом", — зауважили Рубіо та Волтц.

Дещо раніше в адміністрації Трампа заявляли, що мають особливу зацікавленість в обговоренні долі Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яка розташована на окупованій Росією українській території.

Тим часом президент Володимир Зеленський повідомив, що у розмові з Дональдом Трампом обговорив можливість допомоги США лише у відновленні ЗАЕС. "Я сказав, що тільки деокупації станції недостатньо, тому що там має бути інфраструктура — водозабезпечення, технічний персонал і ще дуже багато кроків для того, щоб за півтора–два з половиною роки станція почала приносити гроші, електрику для людей. Це моє бачення. Тобто, так, можна модернізувати, вкладати гроші. Авжеж, це все можна обговорювати, але ми говорили лише про одну станцію", — наголосив глава держави.

Як питання повернення ЗАЕС ставить Україну на розтяжку

Підкресливши, що заяви Білого дому стосовно українських АЕС наразі носять загальний характер, політолог Ігор Чаленко у розмові з Фокусом констатував: "Якщо ж відштовхуватися від заяв президента Зеленського, то ми зрозуміємо, що мова йшла лише про Запорізьку АЕС та інвестиції в неї задля відновлення роботи після тривалого простою. І якщо говорити конкретно про ЗАЕС, то одна справа, коли американський бізнес отримає якусь частку в компанії, і зовсім інша — наявність ризиків від того, що через своє управління американці спробують постачати електроенергію із ЗАЕС на тимчасово окуповані території України, що абсолютно не сприймає офіційний Київ".

Експерт переконаний, що входження американців у ЗАЕС і, зрештою, керування ними постачання електроенергії на тимчасово окуповані території — це не пропозиція Трампа, а вимога Путіна: "Кремль прагне скинути тягар ЗАЕС із "Росатома", розуміючи, що тема надзвичайно специфічна та складна і не факт, що Запорізьку АЕС взагалі вдасться запустити після трьох років простою в режимі холодного зупину. Тобто у Путіна є два варіанти. Перший — вчепитися мертвою хваткою в ЗАЕС і робити усе, щоб вона працювала на російську енергосистему. Для цього, власне, продовжується форсоване будівництво російської високовольтної лінії електропередач (ЛЕП) до Запорізької АЕС. Що ж стосується другого варіанту, то він полягає в тому, що під управлінням американців ЗАЕС постачатиме електроенергію на тимчасового окуповані території".

Обидва варіанти, вважає Ігор Чаленко, цілком влаштовують Путіна, бо так чи інакше генерація і, відповідно, постачання енергії йтиме на потреби Російської Федерації. У цій ситуації, резюмує політолог, Україну ставлять на певну розтяжку.

"Картина виглядає так, що Києву пропонується начебто повернути ЗАЕС, але при цьому по факту станція працюватиме на російського окупанта. Власне, у цьому криються величезні ризики. Чому? Запорізька АЕС нам поза всяким сумнівом потрібна, адже це 6 гігават потужності і одна з основ нашої об’єднаної енергосистеми. Але чи хочемо ми, щоб ЗАЕС працювала на потреби російського окупанта — питання риторичне. Тому усі ці "атомні" рухи довкола ЗАЕС насправді дуже небезпечні", — зауважує експерт.

Аналізуючи загалом ймовірний прихід американців в українську атомну сферу, політолог наголосив: "Це дуже непоганий варіант з точки зору міноритарної присутності, бо не слід забувати про те, що нам потрібно будувати велику кількість реакторів на заміну тим, термін придатності яких добігає завершення. Відповідно, тут, м’яко кажучи, не будуть зайвими американські кошти та інвестиції. Тому, варіант досить непоганий і такий, що дозволить не залучати до цього процесу українських платників податків. Але чи стане прихід американців сам по собі гарантією безпеки від подальшої агресії РФ — звісно ж, ні".

Чому американське керування українськими АЕС не є гарантією безпеки Києву

Коментуючи Фокусу ймовірну американську присутність в українській атомній сфері, політолог Дмитро Левусь підкреслив наступне: "Оскільки заяви відносно українських АЕС з боку Білого дому лунають наразі досить абстракті, у цій ситуації зрозумілим є лише одне: Дональд Трамп дуже вперто хоче заробити на Україні і бачить це в самих різних форматах, які так чи інакше передбачають захоплення української власності. Показово, що Трамп наполегливо рухається в цьому напрямку, не пропонуючи натомість реальних гарантій безпеки для України. Усі ці балачки, які ми чули під час обговорення українсько-американської угоди про надра, що, мовляв, сама лише присутність американців в Україні у вигляді власників це апріорі гарантія — пустопорожня маячня. Достатньо лише поглянути, наприклад, на завод "Coca-Cola", який постраждав у перші ж дні війни, і на багато інших американських підприємств, котрі отримали ракетно-дронові "привіти" від Путіна".

Відштовхуючись від зазначеного, експерт констатував, що атомні ініціативи Сполучених Штатів, про які, зокрема, йдеться за підсумками розмови Зеленського з Трампом у спільній заяві Рубіо та Волца, цілком вкладаються в традиційну політику Білого дому щодо "всюдисущого пошуку вигоди без жодних зобов’язань з американської сторони, або артистичної імітації цих зобов’язань".

Водночас, припускає Дмитро Левусь, Путін таки може погодитися повернути Україні ЗАЕС у разі входження в управління американської сторони. "Але слід розуміти, що повернення Запорізької АЕС у чистому вигляді Путін аж ніяк не забезпечить. Я в цьому переконаний на 200%, тому що Москва, надаючи згоду на будь-що, зрештою, це все обставляє багатьма "Але" і купою вимог. Це ми наочно побачили в історії з 30-денним перемир’ям — ідеєю Трампа, з якою всі ще продовжують носитися. І тут буде така сама ситуація. Навіть якщо формально з Енергодару та самої ЗАЕС будуть начебто виведені російські війська, це не означає, що територія навколо атомної електростанції не перебуватиме під контролем РФ", — зауважив політолог, додавши, що Росія однозначно вимагатиме постачання із Запорізької АЕС електроенергії на потреби Росії.

Висловивши певний скепсис щодо ймовірного компромісу довкола ЗАЕС, Дмитро Левусь констатував, що американська присутність в українському ядерному секторі загалом не може бути запобіжником від російської агресії. Такий запобіжник, вважає експерт, міг би мати певний ефект у ситуації, коли американські військові безпосередньо охороняли б ті чи інші українські об’єкти, США встановили там системи ППО/ПРО і чітко окреслили, як діятимуть у разі загрози. А оскільки відповідні компоненти у риториці адміністрації Трампа відсутні, то, підсумовує Дмитро Левусь, усі тематичні розмови Білого дому є набагато аморальнішими і гіршими за пустопорожній по суті своїй Будапештський меморандум.