Недоперемир'я: чому Путiн вимагає тимчасової влади в Україні і що скаже Трамп

У четвер, 27 березня, Володимир Путін відвідав атомний підводний крейсер "Архангельськ" і під час спілкування з екіпажем корабля озвучив цілу низку заяв щодо України. Так, говорячи про ситуацію на лінії бойового зіткнення, очільник Кремля зауважив: "Ми поступово, не так швидко, як комусь хотілося б, проте наполегливо і впевнено рухаємося до досягнення всіх цілей, заявлених на початку операції. Якщо я ще зовсім недавно говорив "ми їх дотиснемо", то зараз є підстави вважати, що ми їх доб’ємо. На всій лінії фронту стратегічна ініціатива повністю перебуває у руках російських збройних сил".

Коментуючи ж переговорний мирний процес, Путін наголосив, що Трамп "щиро хоче завершення цього конфлікту з цілої низки міркувань". "Ми теж за те, щоб вирішити ці питання мирними засобами, але ми за усунення першопричин, які призвели до сьогоднішньої ситуації. Громадянські органи влади, вони сьогодні насправді не є законними. В умовах цієї фактичної нелегітимності можна було б під егідою ООН провести демократичні вибори та привести до влади дієздатний уряд, який має довіру народу. І потім уже з ним розпочинати мирні переговори, підписувати легітимні документи, які визнаватимуть у всьому світі", — резюмував очільник Кремля.

Як у Києві та США відреагували на заяви Путіна

Проштовхуючи кейс виборів в Україні, Путін апелює до того, що раніше вже були приклади тимчасового управління під егідою ООН в країнах колишньої Югославії та Східному Тиморі. Втім, як відомо, референдум у Східному Тиморі в 1999 році, який проводився під егідою ООН, призвів до кровопролиття. На думку експертів, плебісцит провели зарано, не забезпечили належним чином безпекових умов — в результаті тисячі східнотиморців були вбиті, а приблизно пів мільйона стали біженцями. Тим часом у вересні того ж таки 99-го у Східний Тимор було введено сили ООН, під захистом яких почалося практичне здійснення заходів зі становлення незалежної держави. У травні 2002-го колишня колонія була офіційно оголошена незалежною державою.

Нещодавно Володимир Зеленський заявляв, що офіційний Київ не розглядає ООН як альтернативу іноземному контингенту або гарантіям безпеки. На свіжі ж заяви Путіна відреагував радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин. "Якщо Путін знову намагається зрозуміти, з ким йому потрібно взаємодіяти, щоб серйозно рухатися до припинення цієї війни, можливо, йому просто варто прийняти таблетки, щоб запустити мозкову діяльність — якщо тільки такі пігулки все ще на нього діють", — написав він у соціальній мережі X. Своєю чергою очільник Центру протидії дезінформації при РНБОУ Андрій Коваленко наголосив, що Путін робить все, аби затягнути й зірвати рух до миру, бо в завершенні війни він не зацікавлений.

Відреагували, щоправда, неофіційно, на путінські заяви і у США. Так, неназваний представник Ради нацбезпеки Білого дому заявив у коментарі Reuters, що правління в Україні визначається виключно її Конституцією та народом.

Натомість експерти, з якими поспілкувався Фокус, вважають, що свіжі заяви Путіна про вибори в Україні під егідою ООН адресовані передусім Трампу. У цьому контексті аналітики проводять паралель: Трамп намагається приєднати Гренландію до США, а Путін йому аплодує, сподіваючись на симетричне схвалення з боку Вашингтону дій Кремля в Україні.

Як Путін прагне поторгувати Україною

Путін постійно шукає все нові і нові форми делегітимізації влади в Україні, переконаний провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. "Попри усі мирні потуги Трампа, Путін гне свою лінію, домагаючись тиску на Україну з боку США в плані необхідності проведення "тут і зараз" виборів. Паралельно Кремль підспівує Трампу, посилюючи його апетит щодо Гренландії. Мотивація Путіна очевидна — він прагне, щоб наша країна, ведучи визвольну війну проти РФ, занурилася з головою у внутрішньополітичні виборчі чвари і добивала себе зсередини. Тобто Москва намагається задіяти формулу "Можемо повторити", адже свого часу саме під час Майдану РФ, скориставшись ситуацією, анексувала Крим і окремі частини Донбасу", — підкреслив експерт у розмові з Фокусом.

Зазначивши, що Трамп є передбачено — непередбачуваною політичною фігурою, Іван Ус констатував: "У питанні виборів в Україні Білий дім, скажімо так, петляє, виступаючи то "за", то відмовчуючись стосовно цього кейсу. Тому сьогодні Трамп може сказати одне, а на наступний день геть інше. Але слід розуміти, що ООН — це структура, яка цілком і повністю себе дискредитувала. Крім того, в Радбезі ООН присутня РФ, яка володіє правом вето. Отже, через цю організацію Путін прагне "поторгувати" Україною".

Наголосивши на тому, що пропонований Путіним сценарій абсолютно не влаштовує Україну, аналітик додав: "З огляду на свіжі заяви Путіна, маємо 24/7 пояснювати партнерам, що це гра з вогнем, бо якщо хтось думає, що вибори — це один день, то він глибоко помиляється. Як людина, яка свого часу писала закони про вибори народних депутатів, референдум та місцеві референдуми, можу зазначити, що виборчий процес — це 90 днів і гарантування безпеки всіх його учасників є виключною прерогативою держави. В умовах воєнного стану я просто не уявляю собі, як держава може гарантувати безпеку протягом такого тривалого проміжку часу".

На думку Івана Уса, ситуативна мета Путіна полягає в тому, щоб "вкласти у вуха і мізки Трампа", що Україна — це failed state. "Не виключаю сценарію, що, не добившись швидкого миру в Україні, Трамп переключиться, наприклад, на Гренландію. В такій ситуації головне для нас, щоб Трамп не почав допомагати Росії", — підсумовує експерт.

Чи дійсно Трамп враховуватиме усі забаганки Путіна

Своєю чергою експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна", політолог Петро Олещук у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Заяви Путіна про вибори в Україні — це своєрідна пропозиція Трампу, щоб той займався Гренландією, а Путін тут, в Україні, мовляв, сам "наведе лад". Тобто "бартер" простий: ти віддаєш мені Україну, а я не проти, щоб ти забирав Гренландію. Водночас важливо наголосити, що просто вибори Путіна вже не задовольняють. Йому потрібна якась окупаційна адміністрація в Україні, яка би ці вибори "правильно" провела, не допустивши до них усіх, кого Кремль вважає "нациками". Припускаю, що до "нациків" наразі можна віднести переважну більшість українських політиків, за виключенням хіба що Медведчука чи Мураєва".

"Керовані вибори" в Україні Путін, зауважує політолог, намагається продати передусім Трампу. "Складно сказати, клюне Трамп на гачок Путіна чи ні, але очевидно, що РФ запускає цей думко-вірус саме у напрямку Трампа і він це почує, зверне увагу і обговорюватиме зі своєю командою. А взагалі, ми занадто переоцінюємо Трампа, думаючи, що його образ мачо має якийсь зв’язок з реальністю. А насправді Трамп є дуже слабким і дуже недалеким політиком, якого власна репутація не сильно то і хвилює. Ну, плює Путін на усі домовленості у Ер-Ріяді, і що? Нічого. У Білому домі кажуть, окей, будемо говорити далі, вивчати умови РФ. Тобто, очевидно, що Трамп не налаштований серйозно реагувати на будь-які дії Путіна — йому головне робити вигляд, що він щось робить задля врегулювання", — підкреслює Петро Олещук.

Заявою про вибори в Україні під егідою ООН, а відтак — необхідністю підписувати мирну угоду з новою "легітимною" владою у Києві Путін, наголошує політолог, фактично розписався у тому, що він насправді лише імітує бажання припинення війни. Але з урахуванням того, прогнозує Петро Олещук, що Трамп дуже хоче дружити з Путіним, Кремль і надалі нахабнітиме.

Констатувавши, що Путін остаточно втратив береги, Петро Олещук не виключив, що невдовзі очільник Кремля цілком серйозно може виступити з вимогою про визнання недійсним договору про розпуск СРСР і звернутися до Трампа за відповідною підтримкою.

Загалом політолог припускає, що Трамп й надалі "носитиметься з Путіним і його забаганками, як з писаною торбою", оскільки йому надто імпонує система влади і персоніфікованої диктатури, яку той вибудував у Російській Федерації.